Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/7591/20

Справа № 344/7591/20 Провадження № 33/4808/397/20 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мельника В.Я. розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.,- в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 10.06.2020 о 23 год 18 хв в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Форд Ескорт», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: хитка хода, не чітка вимова, порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у лікаря нарколога в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення На постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що не погоджується із оскаржуваною постановою суду у зв`язку із невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а навпаки сам запропонував поїхати до медичного закладу. Вказує на те, що в постанові суду зазначено, що він « керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, не чітка вимова, порушення координації рухів, від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі по вул. Млинарська 21 відмовився в присутності двох свідків». Окрім того, вказує, що в протоколі не зазначено та не сформульовано, який саме огляд мав пройти апелянт на вимогу поліцейського. Отже, не вірне та не чітке формулювання суті правопорушення позбавляє водія права на захист. На відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції, долучених до матеріалів справи, не має даних того, що по вул. Чорноволі та в медичному закладі були свідки. Свідки підписали типові заготовлені пояснення, і підписані вони о 00 год. 25 хв. Сам процес дослідження в закладі охорони здоров`я проводився о 23 год. 50 хв. і на відео знову ж таки немає присутніх жодних свідків. Судом не були допитані свідки, зазначені в протоколі, а тому їх письмові пояснення не можуть братись до уваги. В медичному закладі у нього не було відібрано сечу та кров для проведення аналізу на визначення алкогольного чи наркотичного стану. Окрім того, його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що у сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП. Також, розгляд справи було проведено з порушенням правил підсудності, оскільки він проживає в Тлумацькому районі, тому розгляд справи мав відбуватися за місцем проживання правопорушника відповідно до вимог ч.2 ст.276 КУпАП в Тлумацькому районному суді Івано-Франківської області. Всі вказані порушення суд залишив поза увагою та прийняв незаконне рішення у справі. Просить скасувати постанову судді, а провадження по справі закрити. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мельника В.Я., які просили скасувати постанову суду першої інстанції у зв`язку із істотними порушеннями закону та закрити провадження по справі, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню і постанову судді необхідно скасувати з наступних підстав. Так, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Мельник В.Я. стверджували, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що протокол про адміністративне правопорушення не було вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вину свою не визнавав і не визнає. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №274822 від 11.06.2020 року (а.с.1), 10.06.2020 о 23 год 18 хв в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 101, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Форд Ескорт», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: хитка хода, не чітка вимова, порушена координація рухів. Від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у лікаря нарколога по вул. Млинарська, 21, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що копія протоколу про адміністративне правопорушення на була вручена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, чим порушено її право на захист. Зокрема, обидва екземпляри протоколу про адміністративне правопорушення (оригінал та копія) знаходяться в матеріалах справи, що свідчить про грубе порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП. В той же час, вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів. Зокрема, зі змісту рішення Європейського суду по справі «Ґалстян проти Вірменії» вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, який містить обвинувачення та є головним доказом по справі, повинен мати відомості про точний час, коли цей документ був пред`явлений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та чи мала вона достатній час на ознайомлення з ним. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП обов`язок вручити протокол про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності покладається на відповідний орган, який складав протокол. Так, обов`язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, створюючи інформацію і не повідомляючи про це сторону захисту (Матоцці проти Італії, Чічліан і Єкіндюєн проти Франції) Апеляційний суд звертає увагу на те, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та вручення протоколу про адміністративне правопорушення належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому, суд не може перебирати на себе функції обвинувачення та вчиняти процесуальні дії, обов`язок вчинити які за законом покладено на відповідну уповноважену особу, яка висуває обвинувачення та складає протокол про адміністративне правопорушення. Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення даних про вручення копії протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та ознайомлення зі змістом протоколу є правовою підставою для повернення матеріалів для належного оформлення, оскільки свідчить про істотне порушення права на захист. Європейський суд неодноразово вказував на необхідність особливо ретельно повідомляти «обвинувачення» зацікавленій особі, оскільки обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (Камасінський проти Австрії, Пеліссієр і Сассі проти Франції) Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен був вирішити питання про те, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи може справа бути розглянута у судовому засіданні. Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Апеляційний суд звертає увагу на те, що встановлене законом правом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не підписувати протокол про адміністративне правопорушення не позбавляє її права на отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості вручення копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності безпосередньо особі, яка притягається до адміністративної відповідальності з поважних причин, відповідна посадова особи або компетентний орган повинні рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення та з описом вкладення направляються особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення за фактичним місцем її проживання. Факт навмисної відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення повинен бути доведений органом( посадовою особою), який складав протокол. Зокрема, якщо недотримання обов`язку повідомити у встановленому законом порядку про обвинувачення, трапилось з вини обвинуваченого, то він не може стверджувати про порушення прав сторони захисту (Ердоган проти Туреччини, Камбел і Фелл проти Сполученого Королівства) При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Приймаючи до уваги недосконалість існуючого КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності, апеляційний суд вважає, що при виконанні вимог щодо обов`язку вручити копію постанови про адміністративне правопорушення необхідно забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності реальну можливість ознайомитися зі змістом висунутого обвинувачення з метою організації ефективного захисту своїх інтересів. Зміст висунутого обвинувачення сформульовано відповідною посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення, копія якого повинна бути вручена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен був вирішити питання про повернення матеріалів справи для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення. З метою перевірки доводів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників Управління патрульної поліції, які здійснювали оформлення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 внаслідок чого було встановлено, що вони не містять даних про те, що працівник поліції вчиняв активні дії щодо вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення і не зміг вручити копію протоколу з вини ОСОБА_1 . Таким чином, працівником поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про обвинувачення у вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у встановленому законом порядку та не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен був вирішити питання про повернення матеріалів справи для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо вручення копії протоколу про адміністративні правопорушення. Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №274822 від 11.06.2020 року (а.с.2) знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення і не вручена ОСОБА_1 , що свідчить про істотне порушення права на захист. За таких обставин, суд першої інстанції повинен був повернути матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст. 254 КУпАП. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Апеляційний суд вважає, що невручення копії протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідчить про істотне порушення права на захист і є безумовною підставою для скасування рішення про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Враховуючи стадію, на якій знаходиться розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приймаючи до уваги, що на даний час не закінчився встановлений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, виходячи з принципу верховенства права, який визначає правосуддя проявом вищої справедливості, апеляційний суд вважає за необхідне матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 245, 251, 278, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову. Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП повернути до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області для належного оформлення та виконання вимог ч.2 ст.254 КУпАП щодо вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв