Постанова Київський апеляційний суд № 2-5835/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № справи: 2-5835/11 № апеляційного провадження: 22-ц/824/9145/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Немировської О.В. суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка,4», Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Milford Investments LTD», треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дочірнє підприємство із 100% іноземною інвестицією «Д`естате», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права спільної сумісної власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року, встановив: у січні 2020 року представник заявника звернулась до суду з вказаною заявою, просила суд поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 02 березня 2011 року про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності, а також видати дублікат вказаного виконавчого листа, посилаючись на його втрату. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року заяву було повернуто заявнику. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник заявника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Івана Франка, 4» просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Частиною 2 ст. 367 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її форми та змісту вимогам процесуального закону, сплатою судового збору у розмірі, меншому за встановлений, а також порушенням порядку звернення до суду за вирішенням питань про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. На виконання вимог ухвали представником заявника було подано заяву в новій редакції, а також сплачено судовий збір. Також заявником було викладено позицію щодо необхідності одночасного розгляду питань про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дублікату. Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що чинним ЦПК України не передбачений одночасний розгляд заяв про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа. Однак, з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права. Звертаючись до суду із даною заявою, заявник посилався на те, що у грудні 2019 року він звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про видачу виконавчого листа на виконання рішення суду від 02 березня 2011 року, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що виконавчий лист було отримано представником ОСОБА_1 - ОСОБА_8 09 лютого 2012 року. Вказував, що виконавчий лист у нього відсутній, що свідчить про його втрату, а тому просив видати дублікат та поновити строк для пред`явлення його до виконання, посилаючись на поважність причин його пропуску. Порядок вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання передбачений у ст. 433 ЦПК України. Так, положеннями вказаної статті визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Відповідного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року (справа № 2-836/11). За таких обставин висновок суду про недоцільність одночасного розгляду питання про видачу дублікату виконавчого листа та вирішенням питання щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання є помилковим. Відсутність прямої норми процесуального закону щодо одночасного розгляду відповідних питань не свідчить про таку неможливість. Шевченківський районний суд м.Києва є судом, який відповідно до положень ст. 433 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України має розглядати як заявлені вимоги ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, так і про видачу дублікату виконавчого листа, а тому підстави вважати, що заявником було порушено порядок звернення до суду - відсутні. Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для повернення заяви, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 ЦПК України, суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Головуючий Судді