Ухвала КЦС ВС № 487/5437/19

Ухвала 07 серпня 2020 року м. Київ справа № 487/5437/19 провадження № 61-11366ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гайдаражим Андрієм Валерійовичем, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про захист прав споживачів, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - АТ «Миколаївобленерго») про захист прав споживачів. Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з договором про користування електричною енергією від 22 лютого 2013 року № 0731713 ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, яку АТ «Миколаївобленерго» постачає до квартири АДРЕСА_1 , та на його ім`я відкрито особовий рахунок. Станом на 01 січня 2019 року у позивача виникла заборгованість за спожиту у листопаді та грудні 2018 року електроенергію в сумі 323,83 грн, у зв`язку із цим 31 січня 2019 року електропостачання до квартири позивача було припинено. Між тим, ОСОБА_1 вважає такі дії представників АТ «Миколаївобленерго» неправомірними, оскільки згідно з пунктом 13 договору про користування електричною енергією та пунктом 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1999 року № 1357, відключення електроенергії до квартири позивача мало б відбутися на тридцятий день після отримання ним попередження про припинення електропостачання, однак, такого попередження позивач не отримував. При цьому, неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 завдано збитків, оскільки внаслідок відключення електропостачання було зіпсовано придбану позивачем молочну суміш для приготування морозива та молочних коктейлів на загальну суму 6 568,60 грн, яка мала б зберігатись у холодильній камері. Також, незаконними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у дискомфорті та переживані, які створив відповідач своїми діями, оскільки молочну суміш ОСОБА_1 придбав з метою влаштувати свято на день народження свого онука. Однак, у зв`язку з неправомірним відключенням електроенергії та зіпсуванням молочної суміші, як наслідок, було зіпсовано і свято дитини. Посилаючись на викладені обставини, позивач ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь з АТ «Миколаївобленерго» 6 568,50 грн у відшкодування завданих збитків та 10 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, а також понесені ним судові витрати у справі. Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 14 листопада 2019 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гайдаржим А. В. залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 14 листопада 2019 року залишено без змін. 30 липня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гайдаражий А. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2020 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин. Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у цій справі щодо захисту прав споживача становить 6 568,50 грн завданих збитків та 10 000,00 грн моральної шкоди, тобто суму, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 250 = 525 500, 00 грн). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гайдаражний А. В. посилається на підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме, що дана справа має для нього виняткове значення, оскільки заявник є особою з інвалідністю по зору, пенсіонером, а збитки, які йому завдано відповідачем, ставлять позивача у скрутне матеріальне становище. Наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Гайдаражним А. В. в касаційній скарзі доводи, що зводяться до необхідності переоцінки доказів, не підтверджують виникнення виключних обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі про захист прав споживачів з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Гайдаражний А. В. подав касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Гайдаражим Андрієм Валерійовичем, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про захист прав споживачів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун