Ухвала КАС ВС № 580/1215/19

УХВАЛА 07 серпня 2020 року м. Київ справа № 580/1215/19 адміністративне провадження № К/9901/18889/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі -ГУ ДПС) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі за позовом Фермерського господарства (далі - ФГ) «Ружин» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, У С Т А Н О В И В : 30.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Системний аналіз наведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі зазначено, що вона подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС, а саме: судами неправильно застосовані норми статей 164, 168, 176, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, стаття 1, частини першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», без врахування висновку Верховного Суду викладеного у справі №813/761/15. При застосуванні норм статті 198 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в цій постанові Верховний Суд зробив висновок щодо оцінки документів, якими оформлені господарські операції, фінансові показники яких враховані у податковому обліку, зокрема податкової накладної, за встановленого факту, що операції не мали реального змісту. Верховний Суд зазначив, що така податкова накладна не є підставою для формування податкового кредиту. Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, норми статті 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судами першої та апеляційної інстанцій були застосовані інакше, ніж в зазначеній постанові Верховного Суду, з огляду на встановлення у судовому процесі факту здійснення господарський операцій, фінансові показники яких позивач відтворив в податковому обліку. Ці обставини були встановлені на підставі оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі. Відтак, подібності правовідносин у справі № 580/1215/19 та у справі №813/761/15, як умови, за якої є підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, немає. Зміст касаційної скарги містить відомості щодо проведеної перевірки, висновки за її результатами, норми Податкового кодексу України. При цьому ГУ ДПС вказує, що судами попередніх інстанцій ухвалені рішення з порушенням норм матеріального права при неповному з`ясуванні обставин справи, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень. Вказана постанова Верховного Суду, яка на думку скаржника має бути застосована при наданні правової оцінки встановленим у цій справі обставинам, без зазначення норм матеріального права, які на думку скаржника застосовані без урахування висновку Верховного Суду, натомість який наявний у зазначеній скаржником постанові також не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить викладення підстав касаційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020. Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області повернути скаржнику. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. СуддяЄ.А. Усенко