LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС320/3406/19

від 07.08.2020 · Адміністративна

УХВАЛА 07 серпня 2020 року м. Київ справа № 320/3406/19 адміністративне провадження № К/9901/18806/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області) (далі - ГУ ДФС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №320/3406/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагросервіс» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В: 30.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне. ГУ ДПС підставою для касаційного оскарження зазначених судових рішень вказано пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Скаржником у касаційній скарзі не зазначено постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, (в касаційній скарзі вказано лише дату постанови Верховного Суду 15.08.2019, без зазначення справи в якій ця постанова ухвалена), не зазначено норми матеріального права, які неправильно застосовані судами попередніх інстанцій. Крім того, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій порушено норми статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, не досліджено в повній мірі доводи відповідача та первинні документи, які містяться в матеріалах справи, неповно встановлено всі обставини справи, не надано належної правової оцінки доказам, а рішення базуються на основі недопустимих доказів. Однак, відповідно до норми частини другої статті 353 КАС, на яку посилається відповідач в касаційній скарзі, підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права у випадку якщо: не дослідження судом зібраних у справі доказів, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, розгляд у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження та необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Доводів щодо таких порушень норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій касаційна скарга не містить. У зв`язку з цим одне лише зазначення ГУ ДПС пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС не свідчить про відповідність касаційної скарги пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЄ.А. Усенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»