Постанова 4857 № 460/3566/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3566/20 пров. № А/857/7918/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів- Курильця А. Р., Ніколіна В. В., з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року про зупинення провадження у справі №460/3566/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н. В., час ухвалення судового рішення - 20.05.2020 року, місце ухвалення судового рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту судового рішення - 20.05.2020 року, в с т а н о в и в: Позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до відповідача - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, в якому просили визнати протиправною відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, та починаючи з 17 липня 2018 року; визнати протиправною відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 10 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно та починаючи з 17 липня 2018 року; визнати протиправною відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 24 січня 2019 року; зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства: у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати - за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, у розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року - починаючи з 17 липня 2018 року; зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства: у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати - за період з 10 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, за період у розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року - починаючи з 17 липня 2018 року; зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 24 січня 2019 року. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі №460/3566/20 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №510/1286/16-а. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що суд першої інстанції не врахував, що спір у цій справі не є подібним спору у справі №510/1286/16-а, до набрання законної сили рішенням суду у якій, суд першої інстанції зупинив провадження. Зокрема, предметом розгляду у справі №510/1286/16-а є питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.1 ст.99 КАС України, а спір стосується визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання ст.37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят. Таким чином, правовідносини у цій справі та у справі №510/1286/16-а не є подібними, оскільки різні предмети спору та відповідачі. Просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому з врахуванням наведеного вище суд вважає можливим проведення розгляду справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що застосування шестимісячного строку звернення до суду у справах за позовами щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо здійснення соціальних виплат є винятковою проблемою, а тому вважав за необхідне провадження у цій справі зупинити до розгляду справи №510/1286/16-а, в якій Велика Палата Верховного Суду 26 червня 2019 року винесла ухвалу про прийняття справи до розгляду. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Зупинення провадження у справі - це врегульована законом тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Підстави для зупинення провадження у справі, як обов`язкові, так і факультативні, визначені ст.236 КАС України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення «подібні правовідносини». Тлумачення цього словосполучення міститься у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року (справа №802/3999/15-а), від 03 липня 2019 року (справа №826/27404/15). Відповідно до цих рішень Верховного Суду подібність правовідносин, зокрема, означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Позивачі у цій справі оскаржують дії (відмову) відповідача щодо невиплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинність якої відновлена рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-рп/2018. Натомість, предметом спору у справі №510/1286/16-а є визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду щодо неврахування для обчислення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят та зобов`язання управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії державного службовця на виконання ст.37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних і ювілейних свят, а предметом розгляду - питання щодо подачі позовної заяви з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.1 ст. 99 КАС України. Вищевказане свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі №510/1286/16-а, до набрання законної сили рішенням суду, в якій суд першої інстанції зупинив провадження. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №510/1286/16-а. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі скасуванню, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 229, 242, 243, 246, 250, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року про зупинення провадження у справі №460/3566/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Мікула Судді А. Р. Курилець В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 07 серпня 2020 року.