Постанова 4824 № 752/21958/17

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 липня 2020 року місто Київ справа № 752/21958/17 провадження №22-ц/824/8756/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Кравець В.А., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 відповідач - ОСОБА_3 відповідач - Відділ приватизації Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 31 травня 2019 року, ухвалене у складі судді Шевченко Т.М.., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відділу приватизації Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кириленко Людмила Василівна про визнання недійсним розпорядження про передачу в приватну власність частини квартири, свідоцтва про право власності на частину квартири та договору дарування частини квартири, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кириленко Людмила Василівна про вселення,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відділу приватизації Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В., в якому просила: визнати недійсним розпорядження органу приватизації Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 9 червня 2017 року № 39016 про передання в приватну власність ОСОБА_2 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_2 на підставі розпорядження органу приватизації Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 09 червня 2017 року № 39016; визнати недійсним договір дарування 46/100 часток квартири АДРЕСА_2 , посвідчений 06 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона є користувачем квартири АДРЕСА_1 , куди вона та ОСОБА_2 вселилися як члени сім`ї наймача ОСОБА_4 . Вона в спірній квартирі проживає разом зі своїм чоловіком та сином. 2 липня 2010 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_3 , у зв`язку з чим з 2011 року переїхала проживати до свого чоловіка. 9 червня 2017 року ОСОБА_2 приватизувала 46/100 часток спірної квартири, які 6 листопада 2016 року на підставі договору дарування передала ОСОБА_3 .. Вважає, що приватизація є незаконною, оскільки ні вона, ні члени її сім`ї (син, чоловік), які постійно проживають у спірній квартирі, не надавали своєї згоди на приватизацію квартири; загальна площа кімнати, яку приватизувала ОСОБА_2 , є більшою, ніж та житлова площа, що виділена їй в одноосібне користування за договором найму, і частково включає в себе загальну площу, виділену в спільне користування всіх наймачів. У липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація, служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В., в якому просила ухвалити рішення про її вселення в квартиру АДРЕСА_1 . Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні житловим приміщенням, змінює замки на вхідних дверях квартири, вчиняє сварки. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження органу приватизації Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 9 червня 2017 року № 39016 про передання в приватну власність ОСОБА_2 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 . Визнано недійсним свідоцтво про право власності на 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_2 на підставі розпорядження органу приватизації Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 9 червня 2017 року № 39016. Визнано недійсним договір дарування 46/100 часток квартири АДРЕСА_2 , посвідчений 6 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Вселено ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні. Зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що під час використання ОСОБА_2 свого права на безоплатну приватизацію нею не було порушено права ОСОБА_1 та членів її сім`ї. Після розподілу договору найму на підставі розпорядження № 782 Голосіївської РДА в м.Києві від 13 листопада 2012 року ОСОБА_2 стала користувачем окремої кімнати та відповідно має право на використання свого права щодо безоплатної приватизації без отримання обов`язкової згоди іншого наймача та всіх членів його сім`ї. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.. Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2019 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Київського цивільного суду від 6 травня 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними розпорядження про передачу в приватну власність частини квартири, свідоцтва про право власності на частину квартири, договору дарування частини квартири скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Отже, предметом апеляційного перегляду є рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 31 травня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відділу приватизації Голосїївської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження про передачу у приватну власність частини квартири, свідоцтва про право власності на частину квартири, договору дарування частини квартири. В судовому засіданні 22 липня 2020 року ОСОБА_2 та її представник адвокат Чемерис І.В., а також ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали. Після оголошеної у розгляді справи перерви, в судове засідання 27 липня 2020 року ОСОБА_2 , її представник та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, причини їх неявки в судове засідання суд визнав неповажними і вважав за можливе закінчувати розгляд справи у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України. В судове засідання також не з`явились представники відповідача - відділу приватизації Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації та третьої особи Служби у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, будучи повідомленими про день та час розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили. Представник ОСОБА_1 - адвокат Паламарчук Н.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне і обґрунтоване. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено,що 26 липня 1986 року ОСОБА_4 на родину з трьох осіб (вона, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) видано ордер № 4824 на вселення до квартири АДРЕСА_1 . Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 6 червня 2012 року визнано мирову угоду, на умовах якої встановлено порядок користування спірним житловим приміщенням, зокрема ОСОБА_2 одноосібно користується кімнато № 6 , площею 10,5 кв. м.; ОСОБА_1 з малолітнім сином користується кімнатою № 7 , площею 12,5 кв.м.; кімната № 5 , площею 18,4 кв. м ., та всі інші побутові приміщення, а саме кухня площею 5,4 кв.м., ванна кімната площею 2,0 кв.м., туалетна кімната площею 1,0 кв.м., коридор площею5,0 кв.м., шафа площею 0,9 кв.м. залишаються у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 13 листопада 2012 року № 782 розділено договір найму між ОСОБА_2 , яка одна мешкає у кімнаті № 6 житловою площею 10,50 кв. м , та ОСОБА_1 , яка із сином мешкає у кімнаті АДРЕСА_9 . 11 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до органу приватизації Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації із заявою про безоплатне передання їй у власність частину житлової площі квартири АДРЕСА_1 . Відділ приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації здійснив розрахунок площі квартири, що приватизується, у розмірі 25,7 кв. м, що становить 46/100 часток спірної квартири. 9 червня 2017 року зазначений відділ видав ОСОБА_8 свідоцтво про право власності на 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 . 6 листопада 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В. посвідчила договір дарування 46/100 часток квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , виходив із того, що при приватизації житлових приміщень у квартирі АДРЕСА_1 необхідна була письмова згода всіх повнолітніх членів сім`ї, в тому числі згода ОСОБА_1 як матері неповнолітнього сина, а таких документів ОСОБА_2 до відділу приватизації Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації не подала; загальна площа приватизованої кімнати ОСОБА_2 становить 25,7 кв. м, тобто є більшою, ніж та житлова площа, що виділена їй в одноосібне користування за договором найму (10,5 кв. м), і частково включає в себе житлову площу, виділену в спільне користування їй та ОСОБА_1 з малолітнім сином (кімната 18,40 кв. м); ОСОБА_2 , незаконно приватизувавши 46/100 часток спірної квартири, не мала права передавати їх ОСОБА_3 . Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного. Згідно із статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму. Пунктом 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Згідно із статтею 8 вказаного закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Відповідно до п.4 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну, сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійною мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника. Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку про те, що право на приватизацію житла мають лише особи, які фактично проживають у займаних квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитках, кімнатах у комунальних квартирах, за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в зазначених приміщеннях, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло. Установлено, що розпорядженням Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації № 782 від 13 листопада 2012 року «Про укладення договорів найму» розділено договори найму з ОСОБА_2 , яка одна мешкає в кімнаті № 6 житловою площею 10,50 кв. м. та ОСОБА_1 яка родиною з двох осіб ( вона, син) мешкає в кімнаті АДРЕСА_11 житловою площею 18,40 кв.м. Залишається в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва від 6 червеня 2012 року ( а.с.67 т.2). Ураховуючи зазначене, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 є самостійними наймачами окремих кімнат у комунальній квартирі. Ці кімнати підлягають приватизації кожна окремо особами, яким вона виділена за договором найму, при цьому згоди наймачів інших кімнат, в тому числі членів сім`ї наймачів інших кімнат, на їх приватизацію згідно із Законом не вимагається. Відповідно до п.6.2 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, у комунальній квартирі, жилому блоці (секції) у гуртожитку, де мешкають два і більше наймачі, загальна площа, що передається у власність громадян, визначається як сума площ займаних наймачами жилих кімнат ( з урахуванням відповідних коефіцієнтів площі розташованих у них веранд, засклених балконів, лоджій, холодних комор, відкритих балконів, лоджій та терас) та площі підсобних приміщень, яка розподіляється між всіма наймачами пропорційно площі займаних ними жилих кімнат. Підсобні приміщення ( таке значення вживається в Положенні) - це приміщення квартир, комунальних квартир, жилих блоків (секцій), призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора), а також передпокій, внутрішньо квартирний хол, коридор тощо. Установлено, що ОСОБА_2 займає кімнату площею 10,5 кв.м., ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю кімнату площею 12, 5 кв.м, , площа підсобних приміщень у квартирі складає 14,3 кв.м., до яких включаються наступні приміщення: кухня площею 5,4 кв.м., ванна кімната площею 2,0 кв.м., туалетна кімната площею 1,0 кв.м., коридор площею 5,0 кв.м., шафа площею 0,9 кв.м.. Кімната площею 18,4 кв.м. є прохідною кімнатою до двох самостійних кімнат і залишилася у спільному користуванні, як і побутові приміщення. Площа підсобних приміщень зазначена в ухвалі Голосіївського районного суду м.Києва від 6 червня 2012 року, якою визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , іншої інформації матеріали справи не містять. Перевіряючи дотримання порядку визначення розміру загальної площі, частина якої була передана у власність ОСОБА_2 , колегія суддів керувалася Додатком 1 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян та встановила наступне. За умовами мирової угоди площа квартири без балкону складає 55,7 кв.м.; загальна площа кімнат, які виділені ОСОБА_10 та ОСОБА_2 - 23 кв.м., площа підсобних приміщень 14,3 кв.м. та кімната, що є у спільному користуванні 18,4 кв.м. Крім того, у квартирі розташований балкон площею 0,8 кв.м., що вбачається із розрахунку відділу приватизації ( т.3 а.с.234). Отже загальна площа складає 56,5 кв.м. За цих умов, з урахуванням, що загальна площа комунальної квартири дорівнює 56,5 кв.м., частка приватизованої ОСОБА_2 становить 25,79 кв.м.( 10, 5 кв.м. + (10,5 кв.м. х 33,5 кв.м ( 18,4 кв.м. + 14,3 кв.м. +0,8 кв.м.)) : 23 кв.м.+ 10,5 кв.м. + 15,29 кв.м = 25, 79 кв.м.). У розрахунку загальної площі спірної квартири, виконаного відділом приватизації, зазначені наступні характеристики квартири: площа 55,6 кв.м., площа кімнат 23 кв.м., площа підсобних приміщень 33,4 кв.м. ( 15, кв.м. + 17,0 кв.м. (житлова) + 0,8 кв.м (балкон)). Загальна площа 56,4 кв.м. За цих умов з урахуванням, що загальна площа комунальної квартири дорівнює 56,4 кв.м., частка приватизованої ОСОБА_2 становить 25,7 кв.м. ( 10, 5 кв.м + (10, 5 кв.м. + 33,4 кв.м.) : 23 кв.м) = 10,5 кв.м + 15, 2 кв.м = 25,7 кв.м.). Зазначення у наведених розрахунках різних площ підсобних приміщень та житлової кімнати, що за умовами мирової угоди знаходиться у спільному користуванні, не впливає як на розмір площі, так і на розмір частки, яка виділена у власність ОСОБА_2 . Також не впливає на розмір площі, та відповідно на розмір частки, що передана у власність ОСОБА_2 , зазначення загальної площі 56,4 кв.м., що на 0,1 кв.м. менше ніж у мировій угоді. Віднесення при розрахунку загальної площі квартири та частки приватизованої ОСОБА_2 площі жилої кімнати, що знаходиться у спільному користуванні окремих наймачів, до підсобних приміщень, не є порушенням як Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», так і Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №

396. Перелік підсобних приміщень, значення яких вживається у Положенні, не є вичерпним. Кімната, яка не виділена окремо, як і всі решта побутових приміщень, використовується спільно, і має бути врахована при визначенні загальної площі квартири. Оскільки у разі приватизації загальна площа у комунальній квартирі розподіляється між всіма наймачами пропорційно площі займаних ними жилих кімнат ( п.6.2 Положення) , ОСОБА_11 має право на частину загальної площі квартири, яка включає і кімнату, що знаходиться у спільному користуванні наймачів.. При цьому судом враховано, що частку, яку може приватизувати ОСОБА_1 , також залежить лише від площі займаної нею кімнати, тобто кімнати площею 12,5 кв.м.. Отже, оскільки відділом приватизації житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації при прийнятті розпорядження про передачу ОСОБА_2 в приватну власність частини квартири дотримано вимоги Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а також Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, підстави визнавати таке розпорядження та свідоцтво про право власності на частину квартири недійсними відсутні. Крім того, оскільки вимоги про визнання договору дарування частини недійсним позивач обгрунтовувала незаконністю приватизації ОСОБА_2 частини квартири, що не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, тому відсутні підстави для визнання договору дарування частини квартири недійсним. За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 як таке, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог. Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 31 травня 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відділу приватизації Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження про передачу в приватну власність частини квартири, свідоцтва про право власності на частину квартири, договору дарування частини квартири, та в частині розподілу судових витрат - скасувати, і в цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відділу приватизації Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання недійсними розпорядження про передачу в приватну власність частини квартири, свідоцтва про право власності на частину квартири, договору дарування частини квартири - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3171,60 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 7 серпня 2020 року Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: В.А. Кравець А.М. Стрижеус