Постанова Київський апеляційний суд № 362/2031/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1 Провадження: №33/824/2433/2020 Головуючий в суді 1-ї інстанції: Кравченко Л.М. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий суддя в апеляційній інстанції: Чорний О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2020 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Чорний О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , за апеляційною скаргою адвоката Гошко В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2020 року стосовноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - ВСТАНОВИВ : Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. В апеляційній скарзі адвокат Гошко В.І. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевий суд під час розгляду адміністративної справи порушив його право на захист, так як розглянув справу за його відсутності, чим порушив вимоги ст. 268 КУпАП, позбавивши права надавати докази та висловлювати правову позицію. Також зауважує на те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є безпідставним, так як не було законних підстав для складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а відомості зазначені в ньому не відповідають дійсності, оскільки порушений порядок направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що свідчить про порушення процедури. Зокрема, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за перевищення швидкості під час руху, однак він не керував в стані сп`яніння. Натомість, працівники поліції повідомили йому, що він має ознаки наркотичного сп`яніння, з чим ОСОБА_1 не погодився та повідомив, що на спростування може пройти медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Але інспектор поліції, незважаючи на пропозицію ОСОБА_1 , склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Апелянт вважає, що обставини встановлені судом першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення незаконного судового рішення. Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, за таких підстав. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, суд першої інстанції не дотримався вище зазначених вимог закону та дійшов необґрунтованих висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема представлені матеріали адміністративної справи свідчать, а саме згідно протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 04.04.2020 року о 09 год. 07 хв., а/д Київ - Одеса 55 км, керував автомобілем «Форд Ескорт» н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 під час судового засідання пояснив, що в квітні 2020 року, зранку, керував автомобілем «Форд Ескорт» н.з. НОМЕР_1 , а/д Київ - Одеса 55 км та був зупинений працівниками патрульної поліції, з приводу перевищення швидкості. Інспектор поліції попросив надати документи, в ході спілкування з якими, останні повідомили, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп`яніння. Даний висновок не відповідає дійсності, та запропонував пройти медичний огляд для визначення такого стану сп`яніння. Однак, інспектор повідомив, щоб він відмовився від проходження огляду та сам потім матиме змогу пройти огляд. Положеннями ст. 278 КУпАП визначено, що під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення чи витребувано необхідні додаткові матеріали. У відповідності зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735, встановлення у правопорушника стану алкогольного чи іншого сп`яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Доводи апеляційної скарги адвоката з приводу безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, і такими, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції не надав належної та об`єктивної оцінки. Достатність доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, представлені матеріали справи не містять. Більш того, в суді апеляційної інстанції під час судового засідання переглянуто відеодиск з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що на місці зупинки, поліцейські не реагували на згоду ОСОБА_1 пройти медичний огляд для визначення стану сп`яніння, а навпаки говорили останньому, щоб відмовився від проходження огляду. Викладені вище обставини суд першої інстанції не з`ясував, чим допустив неповноту та однобічність розгляду справи. З огляду на викладене, сукупність доказів, досліджених апеляційним судом під час перегляду постанови суду першої інстанції, свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та відповідно, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу адвоката Гошко В.І. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати, закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.М. Чорний