Постанова Харківський апеляційний суд № 2-469/1997

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 серпня 2020 року м. Харків справа № 2-469/1997 провадження № 22-ц/ 818/1703/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С., сторони справи: позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , відповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року, постановлену у складі судді Остропілець Є.Р., УСТАНОВИВ: Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 21.07.1997 у справі № 2-469/1997 був задоволений позов ОСОБА_1 до синів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та в порядку забудови на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається із будинку «А-1» (27/50 частин всього домоволодіння) та будинку «Б-1» (31/100 частин всього домоволодіння), а також 15/100 частин надвірних будівель. У липні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-469/1997, яку мотивував тим, що про розгляд справи Дергачівським районним судом Харківської області в 1997 році він не знав, повісток та судових рішень не отримував. Про існування справи дізнався випадково у травні 2019 року. Провадження по справі втрачене. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 померли, заявнику не відомо місцезнаходження копій матеріалів провадження. Відновлення всіх документів цивільної справи № 2-469/1997 необхідно для спростування рішення суду від 21.07.1997 про обізнаність ОСОБА_3 про судовий розгляд справи, подання ним заяви про визнання позову. Також необхідно відновити докази того, що позивачка самостійно зверталася до повноважних органів нотаріальної контори та інших за отриманням свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , але їй було відмовлено; докази на підтвердження того, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за час шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_5 істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат позивачки. Відновлення документів втраченого судового провадження необхідно для апеляційного скарження рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21.07.1997 по справі № 2- 169/1997р. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року заява ОСОБА_3 про відновлення втраченого судового провадження була задоволена частково. Поновлено ОСОБА_3 строк для звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження. Відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-469/1997. Ухвала суду мотивована тим, що 21.07.1997 Дергачівським районним судом Харківської області ухвалено рішення по справі № 2-469/1997 про задоволення позову ОСОБА_1 (матері) до синів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (рідного брата ОСОБА_3 ) про визнання за позивачкою права власності в порядку спадкування за законом та в порядку забудови на домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається із будику «А-1», що складає 27/50 частин всього домоволодіння, та будинку «Б-1», що складає 31/100 частин всього домоволодіння, а також 15/100 частин надвірних будівель. Справа № 2-469/1997 знищена, в архіві Дергачівського районного суду Харківської області зберігається лише оригінал судового рішення від 21.07.1997. Врахувавши пояснення ОСОБА_3 , суд першої інстанції частково відновив втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-469/1997 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, а саме в частині відновлення: копії паспорту ОСОБА_3 ; копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копії заповіту від 23.03.1972, посвідченого Секретарем Виконкому Малоданилівської селищної ради та зареєстрованого в книзі для запису для нотаріальних дій під №6; копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , серія НОМЕР_1 від 30.04.1996; копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 від 10.07.1972; копії технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_2 , виготовлений 07.08.1992; копії акта про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння № 201 від 11.07.1989; копії рішення виконкому Малоданилівської селищної ради народних депутатів № 202 від 11.07.1989 «Про самовільно побудований житловий будинок з верандою та тамбуром громадянином ОСОБА_5 і АДРЕСА_2 »; копії рішення виконкому Малоданилівської селищної ради народних депутатів № 191 від 08.07.1997 «Про звільнення від сплати держмита в суді». ОСОБА_3 звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу суду від 14.01.2020 та на рішення суду від 21.07.1997 у цивільній справі № 2-469/1997. Ухвалу суду від 14.01.2020 заявник просив змінити і виключити з її змісту речення «Відповідно архівної копії рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21.07.1997 по справі № 2-469/1997 із тексту рішення вбачається, що в матеріалах справи була наявна заява відповідача ОСОБА_3 про визнання позову та про розгляд справи у його відсутність, що свідчить про те, що він знав про наявність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом». Також просив виключити зі змісту ухвали фразу «копію заповіту від 23.03.1972 р., посвідченого Секретарем Виконкому Малоданилівської селищної ради та зареєстрованого в книзі для запису для нотаріальних дій під № 6». В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що висновок суду про його обізнаність про розгляд позову ОСОБА_1 в 1997 році є недоведеним. А заповіт від 23.03.1972р. не був предметом дослідження в суді першої інстанції в 1997 році, тому в суду не було підстав включати його до відновлених матеріалів цивільної справи. Заслухавши головуючого суддю, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до п.3 ч.1, ч.4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Як установлено судом і вбачається із матеріалів справи, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року заява ОСОБА_3 про відновлення втраченого судового провадження була задоволена частково. Поновлено ОСОБА_3 строк для звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження. Відновлено втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-469/1997. Зазначеною ухвалою провадження у справі № 2-469/1997 в такому обсязі: копія паспорту ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія заповіту від 23.03.1972, посвідченого Секретарем Виконкому Малоданилівської селищної ради та зареєстрованого в книзі для запису для нотаріальних дій під №6; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , серія НОМЕР_1 від 30.04.1996; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серія НОМЕР_2 від 10.07.1972; копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_2 , виготовлений 07.08.1992; копія акта про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння № 201 від 11.07.1989; копія рішення виконкому Малоданилівської селищної ради народних депутатів № 202 від 11.07.1989 «Про самовільно побудований житловий будинок з верандою та тамбуром громадянином ОСОБА_5 і АДРЕСА_2 »; копія рішення виконкому Малоданилівської селищної ради народних депутатів № 191 від 08.07.1997 «Про звільнення від сплати держмита в суді». Відповідно до ч.1 ст.260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. У сьомому абзаці мотивувальної частини ухвали від 14.01.2020 суд указав: «Відповідно до архівної копії рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21.07.1997 по справі №2-469/1997 із тексту рішення вбачається, що в матеріалах справи була наявна заява відповідача ОСОБА_3 про визнання позову та про розгляд справи у його відсутність,що свідчить про те,що він знав про наявність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом». Колегія суддів не погоджується із висновком суду про обізнаність ОСОБА_3 про час і місце розгляду справи. До такого висновку суд прийшов лише з аналізу змісту рішення суду від 21.07.1997, в якому є посилання про наявність у матеріалах справи заяви відповідача ОСОБА_3 про визнання позову та про розгляд справи у його відсутність. Проте відновленими матеріалами цивільної справи № 2-469/1997 наявність такої заяви ОСОБА_3 не доведена. Апелянт написання заяви про визнання позову ОСОБА_1 в 1997 році заперечує. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.5 ст. 263 ЦПК України). Оскільки обізнаність ОСОБА_3 про розгляд справи № 2-469/1997 в 1997 році матеріалами відновленого провадження не доведена і категорично ним заперечується, висновок в ухвалі суду від 14.01.2020 про обізнаність ОСОБА_3 про розгляд справи в 1997 році на підставі тексту рішення суду від 21.07.1997 не доведений належними і допустимими доказами та є помилковим. Отже, колегія суддів частково погоджується із доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що із сьомого абзацу мотивувальної частини ухвали від 14.01.2020 належить виключити фразу «що свідчить про те,що він знав про наявність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом». Також колегія суддів погоджується із тим, що оскільки в рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 21.07.1997 відсутні посилання на те, що під час розгляду справи досліджувався заповіт від 23.03.1972, посвідчений Секретарем Виконкому Малоданилівської селищної ради та зареєстрованого в книзі для запису для нотаріальних дій під № 6, підстав для включення його до складу відновлених матеріалів цивільної справи № 2-469/1997 в суду не було. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 14 січня 2020 року змінити. Виключити з сьомого абзацу ухвали фразу «що свідчить про те,що він знав про наявність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом». Виключити з тринадцятого абзацу мотивувальної частини та третього абзацу резолютивної частини ухвали фразу «копію заповіту від 23.03.1972 р., посвідченого Секретарем Виконкому Малоданилівської селищної ради та зареєстрованого в книзі для запису для нотаріальних дій під № 6». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 6 серпня 2020 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук