Постанова 4805 № 273/1144/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №273/1144/20 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д.С. Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Галацевич О.М., суддів: Микитюк О.Ю., Шевчук А.М., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №273/1144/20 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним сумісним та визнання права власності на Ѕ його частину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , на ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області, постановлену 29 травня 2020 року суддею Бєлкіною Д.С. у м. Баранівка, в с т а н о в и в : У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила з метою забезпечення позову накласти арешт на автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ринковою вартістю 433836 грн, належний ОСОБА_2 . Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль HYUNDAI SANTA FE, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_2 , шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та передати справу до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі. У своїх доводах послався на те, що забезпечення позову перешкоджатиме йому у використанні автомобіля для здійснення підприємницької діяльності та отриманню доходу. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання вищевказаного автомобіля спільним сумісним майном та визнання права власності на Ѕ його частину. Тобто, предметом спору є право позивачки на частину цього рухомого майна. Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, ОСОБА_1 надала суду скріншоти з сайту AUTO.RIA про продаж вказаного транспортного засобу та вказала про загрозу його продажу, утруднення у зв`язку з цим виконання рішення суду і неможливість його виконання у разі задоволення позову. Тому, враховуючи доведену позивачкою можливість розпорядження відповідачем спірним майном, у суду були достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а накладений судом арешт на автомобіль запобігає його відчуженню протягом дії ухвали суду, проте не перешкоджає його використанню, у тому числі з метою підприємницької діяльності. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Баранівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 05 серпня 2020 року.