Постанова 4803 № 201/11580/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5728/20 Справа № 201/11580/19 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Куценко Т.Р., суддів: Каратаєвої Л.О., Макарова М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 1-3). В обгрунтування своїх вимог зазначав, що порушення його прав виразилися у відключенні його робочого місця від засобів корпоративного зв`язку Банку, що унеможливило виконання ним своїх службових обов`язків, та в спробах керівництва Банка без законних підстав покласти його службові обов`язки на іншу особу. Просив суд зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» негайно відновити йому, керівнику напрямку «Credit Сollеction» ГО АТ КБ «Приватбанк», доступ до системи електронного документообігу «Приватдок», до засобів корпоративного зв`язку до корпоративного аккаунту @privatbank.ua, до електронної системи контролю, а також до усіх інших електронних систем та пристроїв, якими він користувався в своїй службовій діяльності станом на 27.05.2019 та заборонити відповідачу в подальшому чинити дії, направлені на передачу його службових прав та повноважень третім особам, за виключенням випадків, прямо передбачених законом. Під час підготовчого засідання позивач змінив предмет позову, пояснюючи це тим, що під час судового розгляду в цій справі, 29 жовтня 2019р., доступ до вказаних вище електронних систем Банку був йому поновлений. Але внаслідок цього він 23.12.2019 випадково довідався про існування наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019, який був виданий вже після відключення його робочого місця від доступу до електронних мереж Банку, про тимчасове відсторонення його від роботи з покладанням виконання його обов`язків на іншого співробітника АТ КБ «Приватбанк», який діє і наразі та який позивач вважає незаконним. З урахуванням зміни позовних вимог, просив суд визнати наказ Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 про тимчасове відсторонення від виконання службових обов`язків Керівника напрямку «Credit collеction» ГО АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1. незаконним та скасувати його; заборонити АТ КБ «Приватбанк» в подальшому чинити дії, направлені на передачу службових прав та повноважень ОСОБА_1 третім особам, за виключенням випадків, прямо передбачених законом. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року заявлені позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П.Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 року. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 170-174). АТ КБ "Приватбанк" з вказаним рішенням суду не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П.Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції невірно дав оцінку доказам, неповно встановив обставини, які мають значення для справи, дійшов невірних висновків, а також допустив порушення норм матеріального та процесуального права /а.с. 179-185/. ОСОБА_1 скористався своїм правом передбаченим ст. 360 ЦПК та подав відзив на апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк". Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України. Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П.Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 року, колегія суддів в іншій частині рішення суду не перевіряє. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П.Крумханзла №3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 року виходив з того, що спірний наказ Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 суперечить ст. 46 КзПП України та ст. 21 КзПП України. Дії відповідача щодо видання спірного наказу є також порушенням права ОСОБА_1 на труд, передбачене Конституцією України. Колегія судів погоджується з вказаними висновками суду враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що з 2003 року по цей час позивач працює в АТ КБ «Приватбанк», а з 02.04.2012 обіймає посаду Керівника напрямку «Credit collеction» Головного офісу АТ КБ «Приватбанк». З 23.01.2016 по 12.06.2019 він перебував Заступником Голови Всеукраїнської професійної спілки співробітників АТ КБ «Приватбанк», після а з того часу по теперішній є Головою Комітету Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». В квітні 2019 року ОСОБА_1 , як Керівник напрямку «Credit collеction» ГО АТ КБ «Приватбанк», висловив незгоду з рішенням керівництва Банку про передачу права Банку на стягнення боргів третім особам - колекторським компаніям, оскільки передана заборгованість не була безнадійною та не потребувала послуг щодо її стягнення. Після цього, в травні 2019 року, розпорядженням Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла від 2.05.2019 робочий ОСОБА_1 був відключений від доступу до системи електронного документообігу «Приватдок» та засобів корпоративного зв`язку, зокрема, корпоративного аккаунту @privatbank.ua, електронної системи контролю та інших. Це зашкодило ОСОБА_1 у виконанні його службових обов`язків Керівника напрямку «Credit collеction» ГО АТ КБ «Приватбанк», оскільки в АТ КБ «Приватбанк» діє електронний документообіг. Після цього, в жовтні 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення порушених трудових прав. 31 жовтня 2019 року відповідач добровільно поновив ОСОБА_1 вищенаведені електронні доступи. Користуючись ними, ОСОБА_1 23.12.2019 дізнався про існування наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019, який був виданий вже після відключення його робочого місця від доступу до електронних мереж Банку, про тимчасове відсторонення його від роботи з покладанням виконання його обов`язків на іншого співробітника АТ КБ «Приватбанк», та ознайомився зі змістом цього наказу. Як видно з тексту наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019, в цьому документі зазначається, що «наказом по банку призначено службове розслідування по факту відправлення електронною поштою банківської інформації за межі банку третім особам Керівником Напрямку "Credit Colletction" ГО ОСОБА_1 ». У зв`язку з цим, на підставі ст. 46 КзПП України, наказано «на час службового розслідування тимчасово відсторонити від виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 , Керівника Напрямку «Сredit Colletction " ГО, надавши йому можливість табілюватись та знаходитись на робочому місці». В пункті 2 резолютивної частини вищенаведеного наказу зазначено: «Обов`язки Керівника Напрямку "Credit Collection" ГО покласти на ОСОБА_2 , Заступника керівника Напрямку "Credit Collection" ГО, Керівника департаменту "Prime Collection ГО». Згідно ст. 46 КзПП України, відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Вказаний вище перелік є вичерпним. Отже, ст. 46 КзПП України не передбачає такої підстави для відсторонення працівника від роботи як «службове розслідування по факту відправлення електронною поштою банківської інформації за межі банку третім особам». Ніякою спеціальною нормою діючого законодавства, на які міститься посилання в ст. 46 КзПП України, вищенаведена підстава для відсторонення працівника від роботи також не передбачена. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо визнання незаконним та скасування наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П.Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 року, оскільки при винесенні спірного наказу відповідачем було допущено порушення норм трудового права, що в свою чергу призвело до порушення трудових прав позивача. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П.Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 року. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції помилково зробив висновок щодо порушення відповідачем ст. 21 КзпП щодо неналежного забезпечення позивачу умов праці, оскільки суд не взяв до уваги положення посадової інструкції керівника напрямку Credit Collection, відповідно до яких позивача букло наділено досить широким спектром повноважень, для виконання яких доступ до технологічних комплексів та комп`торних програм не вимагається, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як встановлено судом в АТ КБ «Приватбанк» діє електронний документообіг, а тому відключення позивача від корпоративної пошти та від системи документообігу "Приватдок" свідчить про неповне забезпечення позивача належними умовами праці, оскільки дані дії перешкоджають позивачу повноцінно виконувати покладені на нього обов`язки. Доводи скарги, що суд неправильно застосував ст. 46 КзпП та помилково зробив висновок щодо існування факту відсторонення позивача від роботи, колегією суддів не беруться як безпідставні, оскільки даний висновок суду підтверджується 2 пунктом наказу в якому зазначається, що "Обов`язки Керівника Напрямку "Credit Collection" ГО тимчасово покласти на ОСОБА_2 , Заступника керівника Напрямку "Credit Collection" ГО, Керівника департаменту "Prime Collection ГО". Даним пунктом підтверджується факт відсторонення позивача від виконання його посадових обов`язків. Крім того, відповідач у спірному наказі сам посилається на ст. 46 КзпП. Також, колегія суддів зауважує те, що трудове законодавство не містить норми яка передбачає відсторонення працівника від виконання обов`язків, а тому доводи заявника щодо відсутності факту відсторонення є безпідставними. Доводи заявника, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про порушення спірним наказом статті 46 Конституції України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначення в рішенні статті 46 замість статті 43 Конституції є технічною помилкою, яка може бути усунена у відповідності до діючих норм процесуального права, а не шляхом скасування рішення суду. Доводи скарги стосовно того, що спірний наказ на момент звернення позивача до суду з позов втратив чинність, а тому відсутня необхідність в його скасуванні, колегія суддів не бере до уваги, оскільки дані доводи скарги не спростовують висновки суду щодо незаконності спірного наказу. Крім того, колегія суддів хоче зауважити, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо ознайомлення відповідачем позивача з вказаним наказом та доведення його змісту до його відома, а також, відсутні будь-які докази щодо повідомлення позивача про закінчення дії наказу щодо його тимчасового відсторонення, яка діяла до закінчення службового розслідування та необхідності приступити позивачу до виконання його обов`язків, які тимчасово були покладені на іншу особу згідно спірного наказу. Відповідачем навіть після закінчення службового розслідування у червні 2019 року і далі продовжувались вчинятись дії щодо фактичного відсторонення позивача від виконання його обов`язків, оскільки доступ до електронного документообігу та корпоративної пошти відповідачем було поновлено позивачу лише у жовтні 2019 року. Доводи скарги щодо недопустимості зміни позовних вимог шляхом заявлення нової позовної вимоги, що призвело до зміни предмету та підстав позову, колегія суддів хоче зазначити наступне. У жовтні 2019 року позивач звернувся з позовом про поновлення його трудових прав, в якому просив зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» негайно відновити йому, керівнику напрямку «Credit Сollеction» ГО АТ КБ «Приватбанк», доступ до системи електронного документообігу «Приватдок», до засобів корпоративного зв`язку до корпоративного аккаунту @privatbank.ua, до електронної системи контролю, а також до усіх інших електронних систем та пристроїв, якими він користувався в своїй службовій діяльності станом на 27.05.2019 року (а.с. 1-3). 31 жовтня 2019 року відповідач добровільно поновив ОСОБА_1 вищенаведені електронні доступи. Після чого, позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив позовну вимогу зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» негайно відновити йому, керівнику напрямку «Credit Сollеction» ГО АТ КБ «Приватбанк», доступ до системи електронного документообігу «Приватдок», до засобів корпоративного зв`язку до корпоративного аккаунту @privatbank.ua, до електронної системи контролю, а також до усіх інших електронних систем та пристроїв, якими він користувався в своїй службовій діяльності станом на 27.05.2019 року, залишити без розгляду (а.с. 81-85). ОСОБА_1 23.12.2019 дізнався про існування наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019, який був виданий вже після відключення його робочого місця від доступу до електронних мереж Банку, про тимчасове відсторонення його від роботи з покладанням виконання його обов`язків на іншого співробітника АТ КБ «Приватбанк», та ознайомився зі змістом цього наказу. Після чого позивач звернувся до суду із заявою про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог, які викладені в позовній заяві в новій редакції, до якої додав позовну заяву в новій редакції, в якій просив в тому числі визнати наказ Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 про тимчасове відсторонення від виконання службових обов`язків Керівника напрямку «Credit collеction» ГО АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1. незаконним та скасувати його (109-113, 120-122). В подальшому подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просив позовну вимогу зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» негайно відновити йому, керівнику напрямку «Credit Сollеction» ГО АТ КБ «Приватбанк», доступ до системи електронного документообігу «Приватдок», до засобів корпоративного зв`язку до корпоративного аккаунту @privatbank.ua, до електронної системи контролю, а також до усіх інших електронних систем та пристроїв, якими він користувався в своїй службовій діяльності станом на 27.05.2019 року змінити на визнати наказ Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 про тимчасове відсторонення від виконання службових обов`язків Керівника напрямку «Credit collеction» ГО АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1. незаконним та скасувати його (а.с. 136-137). Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с. 44). Розгляд справи по суті було розпочато лише 18 лютого 2020 року (а.с. 163-166), що підтверджується журналом, тобто, вже після подання позивачем заяви про зміну позовних вимог. Таким чином, позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог з дотриманням вимог ст. 49 ЦПК України, а тому у суду були відсутні підстави для відмови у її прийнятті. Тому, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було допущено порушення норм процесуального права щодо прийняття заяви позивача про зміну позовних вимог. Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання наказу Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» П. Крумханзла № 3.16.0.0.0/1-6931368 від 13.06.2019 про тимчасове відсторонення від виконання службових обов`язків Керівника напрямку «Credit collеction» ГО АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1. незаконним та скасування його, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Л.О. Каратаєва М.О. Макаров