Постанова 4856 № 725/1784/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/1784/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Федіна А.В. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 05 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Білої Л.М. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 20 травня 2020 року (проголошено в м.Чернівці, 20.05.20) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до Буковинської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1915/40800/19 від 13 березня 2020 року. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 травня 2020 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просив суд залишити без змін оскаржуване судове рішення. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Враховуючи приписи ст. 311 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Так, судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2019 року о 12 год. 35 хв. на територію п/п "Порубне-Сірет" м/п "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці ДФС в зону митного контролю прибув автомобіль марки "FORD GALAXY", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 , який слідував з Румунії до України в приватних справах. Вказаний громадянин до митного контролю надав контрольний талон для проходження митного контролю по "зеленому коридору", а також паспорт громадянина Румунії 055329427, виданий 05.12.2017 року уповноваженим органом м.Ботошани (Румунія) на ім`я " ОСОБА_2 ". Відповідно до інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЄАІС ДФС встановлено, що громадянин ОСОБА_1 при ввезенні 14.11.2019 року на територію України автомобіля марки "FORD GALAXY", реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Румунія) через пункт пропуску "Порубне-Сірет" митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці ДФС в режимі тимчасового ввезення терміном до 1 року, намагався використати закордонний паспорт громадянина Румунії 055329427, виданий 05.12.2017 року уповноваженим органом м. Ботошани на ім`я " ОСОБА_2 ". Відповідно до інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЄАІС ДФС та службової записки №168/24-70-20-05/17 від 12.03.2020 року було встановлено, що при перетині митного кордону України в 2018-2019 роках громадянин ОСОБА_1 неодноразово подавав закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 10.09.2018 року органом 7317 на ім`я " ОСОБА_2 ". Під час проведення митних формальностей вищевказаний громадянин пред`явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон FS510015, виданий 10.09.2018 року органом 7317. Згідно з поданим до митного контролю паспортом громадянина Румунії 055329427, виданим 05.12.2017 року уповноваженим органом м.Ботошани (Румунія) на ім`я " ОСОБА_2 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 та закордонного паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданого 10.09.2018 року органом 7317 на ім`я " ОСОБА_1 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 - " ОСОБА_2 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 та " ОСОБА_1 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією і тією ж особою. Згідно з листом Бузовицької сільської ради від 02.12.2019 року №432 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області від 06.12.2019 року вих.№7301.2-11552/73.2-19, гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Російської Федерації, значиться зареєстрованим за місцем проживання: АДРЕСА_1 (паспорт гр. України НОМЕР_3 , виданий 12.02.1997 року Кельменецьким РВ УМВСУ в Чернівецькій області). ОСОБА_1 користується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданим 10.09.2018 року органом 7317. Даний громадянин дозвіл на виїзд на ПМП з України не отримував, інформація про його вихід з громадянства України відсутня. Отже, у разі ввезення транспортного засобу марки "FORD GALAXY", реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації -Румунія), 2001 року випуску, тип двигуна - дизель об`ємом 1896 см.куб. на митну територію України відповідно до ч.3 ст.380 МК України згідно з розрахунком (службова записка Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Чернівецької митниці ДФС від 19.11.2019 року вих.№1720/24-70-19-02:09), громадянину України ОСОБА_1 необхідно було б сплатити до Державного бюджету України митні платежі в сумі 84 770 гривень 47 копійок. З урахуванням наведеного, вищезазначені дії позивача мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, тобто дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Постановою Буковинської митниці ДФС від 13.03.2020 року у справі №1915/40800/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 254311,41 грн., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів Позивач, вважаючи постанову відповідача протиправною, звернувся до суду для захисту порушеного права.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Згідно з ст. 485 МК України визначено, що особа притягається до відповідальності у разі заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Так, в оскаржуваній постанові вказано про порушення позивачем ст.380 МК України, яка встановлює правила тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України, як громадянами-резидентами так і громадянами-нерезидентами. Відповідно до ч. 2 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами. Згідно з п.3 ч.1 ст.292 МК України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму. Відповідно до п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном. Підпунктом "в" п. 33 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що нерезиденти - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України; Згідно з ст. 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-III) встановлено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Як встановлено з матеріалів справи, при наявності паспортів двох держав - України та Румунії, громадянин України (резидент) позивач подав до митного органу паспорт громадянина Румунії як підставу для тимчасового ввезення автомобіля без сплати митних платежів, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 485 МК України. На підставі вказаного відповідачем прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 1915/40800/19 від 13 березня 2020 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів. При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.05.2020 у справі №725/1583/17, де зазначено, що розмір стягнення, що повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів. Відповідно до ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. За нормами статті 57 глави 9 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Як встановлено судом, матеріали справи про порушення митних правил не містять відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем. В апеляційній скарзі відповідачем вказано, що інформацію про витну вартість позивачем надано не було, а тому відповідач при розрахунку вартості автомобіля керувався Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика). Так, у пункті 7.35 Методики вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Пунктом 7.53.5 Методики дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження). Проте, відповідачем не зазначено обґрунтованих доводів для підтвердження дотримання митним органом вимог Методики та приписів МК України визначення митної вартості товару та обрахування розміру штрафу. Посилання відповідача на те, що для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси не підтверджується матеріалами справи, оскільки не надано підтвердження включення довідкових даних, отриманих з ресурсів мережі Інтернет, у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта, як і не надано звіту (акту) про оцінку або висновок експерта про визначення митної вартості транспортного засобу. При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення митного органу до експертів автотоварознавців. Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що митну вартість товару було визначено не на підставі основного методу, тобто за ціною договору, а шляхом застосування другорядних методів. Крім того, всупереч положенням ч.4 ст.57 Кодексу, митним органом не було проведено консультацій із позивачем та не запропоновано здійснити обмін наявною інформацію. Матеріали справи про порушення митних правил будь-яких доказів на спростування зазначених обставин не містять. Відтак, жодних доказів в підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог шляхом скасування постанови в справі про порушення митних правил від 13.03.2020 №1915/40800/19, про притягнення до відповідальності позивача за ст. 485 МК України та направлення справи на новий розгляд до Буковинської митниці Держмитслужби. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 20 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Біла Л.М. Ватаманюк Р.В.