Постанова 4855 № 640/4036/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4036/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Оксененка О.М., Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон Транслізинг" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвагон Транслізинг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. 22 липня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від представника позивача, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 29 листопада 2019 року ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт від 29.11.2019 року №4347/26-15-04-10-20, в якому зроблено висновок про порушення позивачем строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України при сплаті самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток. На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2020 року №0002410410, яким позивачу на підставі статті 126 ПК України, за затримку на 2 дні сплати грошового зобов`язання в сумі 1 803 502,00 грн. нараховано штраф у розмірі 182 350,20 грн. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, строк для сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання починає перебіг від наступного дня за останнім днем подання податкової звітності. Відповідно до п.п. 49.16.2 п. 49.16 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПК України). 11.11.2019 року позивачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за третій квартал 2019 року, де товариством самостійно визначено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті за вказаний період в розмірі 1 823 502 грн. Враховуючи, що граничний строк подачі податкової декларації за третій квартал 2019 року припав на вихідний день 09.11.2019 року - суботу, то останнім днем подання декларації було 11.11.2019 року - перший операційний банківський день. Отже, протягом наступних десяти календарних днів позивач повинен був сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації до 21.11.2019 року включно. Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Судом першої інстанції встановлено, що грошове зобов`язання позивача з податку на прибуток у сумі 1 823 502,00 грн. позивачем дійсно сплачено 21.11.2019 року. 18.11.2019 року позивачем було сформовано платіжне доручення №1868 на суму 1 823 5026,00 про сплату податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2019 року. При цьому, в призначенні платежу позивачем було помилково вказано невірний код ЄДРПОУ підприємства, що було самостійно виявлено 20.11.2019 року, у в зв`язку з чим, листом від 20.11.2019 року №86 (зареєстровано 21.11.2019 року у ГУ ДПС у м. Києві) було повідомлено про помилкові реквізити в платіжному дорученні. Цим же листом товариство просило податковий орган зарахувати дану суму в сплату податку на прибуток за 3 кв. 2019 року датою зарахування коштів. При цьому, невірний код платника за ЄДРПОУ було вказано лише в призначенні платежу, тоді як всі реквізити платіжного доручення було заповнено вірно. Однак вказаний лист позивача щодо уточнення призначення платежу від 20.11.2019 року відповідачем було залишено без розгляду з підстав невідповідності форми вказаного листа заяві про повернення помилково, надміру сплачених коштів. Платіжним дорученням № 1874 від 21.11.2019 року позивач, вказавши вірний код платника за ЄДОПОУ, вдруге здійснив сплату суми зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 3 кв. 2019 р. у розмірі 1 823 502,00 грн. Листом від 24.12.2019 року №95 позивач звернувся до Сервісу ДПС України «Пульс», де ще раз зазначив, що не подавав заяву про повернення коштів, а просив податкову службу за наслідкам уточнення товариством призначення платежу зарахувати їх на особовий рахунок товариства. Відтак вже 26.12.2019 року суму податку, сплачену платіжним дорученням №1868 від 18.11.2019 pоку, було відображено ДПС України у електронному кабінеті платника податків із зазначенням дати зарахування 18.11.2019 року. Відповідачем було повідомлено позивача про зарахування та відображення на особовому рахунку позивача суми податку датою сплати першого платежу від 18.11.2019 р. Доказів на спростування викладеного відповідачем суду першої інстанції не надано. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Разом з тим, в силу приписів п. 49.20 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Оскільки останній день строку для подання декларації припав на 09.11.2019 року - суботу (вихідний день), то останнім днем для подання декларації було 11.11.2019 року (перший операційний (банківський) день). Отже, граничним терміном сплати податкового зобов`язання за даною декларацією є 21.11.2019 року. З огляду на зазначене, суд першої інстанції вірно встановив, що податкове зобов`язання було сплачено позивачем в межах встановленого строку, передбаченого пунктом 57.1 статті 57 ПК України, а тому у контролюючого органу не було підстав для застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність сплати грошового зобов`язання, визначених податковим повідомленням-рішенням від 08.01.2020 року №0002410410. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Оксененко О.М. Сорочко Є.О.