Постанова 4824 № 755/15620/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №755/15620/2017 Головуючий у І інстанції - Яровенко Н.О. апеляційне провадження №22-ц/824/10427/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та зобов`язання вчинити дії, встановив: 02 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 направив на адресу Дніпровського районного суду м. Києва заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року у цивільній справі №755/15620/17 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та зобов`язання вчинити дії, разом з клопотанням про поновлення строків подання заяви. Поважність пропуску строків звернення із завою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він вимушено очікував рішення Верховоного Суду (обставина безперебійної сили) з метою залучення інтернет-магазину у якості співвідповідача у справі; наявністю гострої суспільної потреби (ухилення інтернет-магазинів від сплати податків шляхом залучення мережі фізичних осіб-підприємців та ухилення підприємців від цивільно-правової відповідальності шляхом надання споживачам належних розрахункових документів, що найшло своє відображення у поточній законодавчій діяльності Верховної ради України); необхідність вирішення виключної правової проблеми (неоднозначна трактовка судами порушень інтернет-магазинами та підприємцями чинного законодавства з недотриманням судами вимог ч.4 ст.42 Конституції України про захист прав споживачів; девіантна, суспільно небезпечна поведінка Відповідача (обман Позивача як споживача у розумінні ст.230 ЦК України). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строків для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року у цивільній справі №755/15620/17 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та зобов`язання вчинити дії повернуто без розгляду. Суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку не можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що суддя суду першої інстанції сфальшувала матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не врахувала порушення процесуального строку Верховним Судом. Так, Верховний Суд розглядав касаційну скаргу по справі 10 місяців замість належних 2 місяців, що, як наслідок, потягнуло за собою порушення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зазначає,що очікування відповіді від суду вважається поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку. Просив, скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строків для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року та повертаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку не можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що 16 березня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та зобов`язання вчинити дії. 19 червня 2018 року Апеляційним судом міста Києва винесено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2018 року - без змін. Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Виходячи з положень ч.1 ст.424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Тлумачення ст.424 ЦПК України свідчить, що тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими ст.127 ЦПК України. При цьому строк обчислюється з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду судового рішення. Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії. У відповідності до ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строків для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року, оскільки наведені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку не можуть розцінюватись як поважні. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, які правильно застосовані. Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та нормам процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, - постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба