Ухвала КЦС ВС № 414/1330/19

Ухвала 04 серпня 2020 року м. Київ справа № 414/1330/19 провадження № 61-21129св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд скарги за її участю, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 20 серпня 2019 року у складі судді Ковальова В. М. та постанову Луганського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Дронської І. О., Єрмакова Ю. В., ВСТАНОВИВ: 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною другою розділу IIПрикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 20 серпня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація. Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 20 серпня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту вимушеного переселення з тимчасово окупованої території України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупацією Російською Федерацією частини Луганської області України, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація, відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю. Постановою Луганського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Кремінського районного суду Луганської області від 20 серпня 2019 року залишено без змін. У листопаді 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 20 серпня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд. При цьому, заявник просила суд про розгляд скарги за її участю. У задоволенні клопотання слід відмовити з огляду на таке. Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Оскільки судом касаційної інстанції не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду скарги за участю ОСОБА_1 немає. Керуючись статтею 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд скарги за її участю відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев