Ухвала КАС ВС № 260/1790/19

УХВАЛА 05 серпня 2020 року м. Київ справа № 260/1790/19 адміністративне провадження № К/9901/17606/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №260/1790/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, в с т а н о в и в : Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 260978-52 від 4 жовтня 2019 року на суму 32062,48 грн. 20 липня 2020 року відповідачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №260/1790/19. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності. Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження. Сума оскаржуваного у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення з позивача грошових коштів, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже зазначена справа відноситься до категорії справ незначної складності. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, скаржником не наведені й судом не встановлені. Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків суду апеляційної інстанції, натомість, його доводи зводяться до переоцінки встановлених судами у цій справі обставин. Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України). Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №260/1790/19. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх Судді О.В. Білоус Н.Є. Блажівська