Ухвала КАС ВС № 460/4945/15-а
від 03.08.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 03 серпня 2020 року Київ справа №460/4945/15-а провадження №К/9901/33468/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Н.В. Коваленко, суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну Міністерства внутрішніх справ України на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 31 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення одноразової грошової допомоги, УСТАНОВИВ: У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Міністерства внутрішніх справ України суму недонарахованої та недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, яка передбачена частиною першою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 80 335,68 грн. Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 31 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, позов задоволено. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 суму недонарахової та недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, яка передбачена частиною першою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 80 335,68 грн. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2018 року у зазначеній справі визначено колегію у складі: судді-доповідача Коваленко Н.В., судді Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І. Рішенням зборів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 13 суддю Верхового Суду в Касаційному адміністративному суді Гриціва М.І. обрано до Великої Палати Верховного Суду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2020 року визначено склад суду: суддю-доповідача: Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапу В.М. До початку розгляду справи по суті суддею-доповідачем Коваленко Н.В. суддями Берназюком Я.Ю., Шарапою В.М. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - без урахування спеціалізації. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предмет розгляду у даній справі є правомірність стягнення з відповідача на користь позивача недонарахованої та недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 80 335,68 грн. Тобто метою цього спору є реалізація права особи на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, гарантованого частиною першою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».. Вказана справа згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622, повинна бути віднесена до категорії 10600000 розділу 106030000: справи що виникають з відносин публічної служби, зокрема щодо звільнення з публічної служби. Відповідно до затвердженого рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді № 22 від 19 липня 2019 року Роз`яснення, щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА від 21 грудня 2018 року № 622 (далі - Класифікатор № 662), спори щодо прийняття громадян на публічну службу, проходження служби, звільнення з публічної служби, а також проведення очищення влади (люстрації) під час прийняття, проходження та звільнення з публічної служби відповідно до Закону України «Про очищення влади» варто віднести до категорії спорів що виникають з відносин публічної служби (пункт 106000000 Класифікатора). Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Касаційному адміністративному суді обов`язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. За змістом частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року № 5 (далі - Рішення № 5) було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора №
622. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 4 (далі - Рішення № 4) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Відповідно до Рішення № 4 суддя-доповідач Коваленко Н.В., судді Берназюк Я.О., Шарапа В.М. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Таким чином, згідно з Рішенням № 33, справи віднесені до категорії 106030000 розділу 106000000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 460/4945/15-а, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема без урахування спеціалізації, в ухвалах, від 15 травня 2019 року № 813/2585/18, від 25 жовтня 2019 року № 1.380.2019.000473, від 26 березня 2020 року у справі №814/917/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №806/136/17. При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59). Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів ОСОБА_2 ( Нідерланди ), ОСОБА_4 ( Швейцарія ), ОСОБА_6 (Сполучене Королівство), ОСОБА_7 ( Фінляндія ); п. 44-50). Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, які стосуються реалізації права особи на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, заяви суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Шарапи В.М. про самовідвід підлягають задоволенню. Керуючись статтями 31, 36-38, 39, 40, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяви суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Шарапи В.М. про самовідвід.
2. Відвести суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Шарапу В.М. від участі у розгляді касаційної скарги Міністерства внутрішніх справ України на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 31 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя В.М. Шарапа