LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд140/6568/20

від 05.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/6568/20 пров. № А/857/7725/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Качмара В.Я., Мікули О.І., з участю секретаря Кітраль Х.І., представника відповідача Корчак А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов, - суддя в 1-й інстанції - Костюкевич С.Ф., час ухвалення рішення - 03.06.2020 року, місце ухвалення рішення - м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення - 03.06.2020 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов . Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення вчинення виконавчих дій від 15.04.2020 року ВП №61029453 та про закінчення виконавчого провадження від 15.04.2020 року ВП №61029453. Не погоджуючись з таким рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що державний виконавець, отримав від боржника результати розгляду питання пo суті, щодо призначення (відмови) виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (стягувачу), оформлені рішенням відповідної комісії Міністерства оборони України від 05.03.2020 року. Вважає, що дані письмові докази свідчать про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій та фактичне виконання виконавчого листа № 140/2217/19, виданого Волинським окружним адміністративним судом 23.12.2019 року, відтак державний виконавець правомірно вирішив виконавче провадження шляхом винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 15.05.2020 року, та відповідно закінчив виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статгі 40 Закону № 1404-VIII. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд проведено у його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.05.2020 року звернувся в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження від 15.04.2020 року ВП №61029453 та про поновлення вчинення виконавчих дій від 15.04.2020 року ВП №61029453. З матеріалів позову вбачається, що в 2019 році, ОСОБА_1 , звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з вимогами визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оброни України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 06.03.2018 внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.06.2019 №78, та зобов`язання Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 06.03.2018, з урахуванням вже проведених виплат, та факту подання усіх документів, передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №

975. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року в справі № 140/2217/19 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі з інвалідністю 2 групи з 06 березня 2018 року внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14 червня 2019 року № 78, зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 06 березня 2018 року, з урахуванням проведених виплат, та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року у даній справі без змін. Рішення набрало законної сили 09.12.2019 року. 23.12.2019 року Волинським окружним адміністративним судом, на виконання рішення від 20.08.2019 року, видано виконавчий лист № 1352/2019 від 23.12.2019 року, який був пред`явлений до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1352/2019 від 23.12.2019 року. Міністерством оборони України подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року в справі № 140/2217/19. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2020 відкрито касаційне провадження. Водночас 19.02.2020 року Верховним Судом зупинено виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року у справі № 140/2217/19. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем на виконання ухвали Верховного Суду щодо зупинення виконання рішення до розгляду касаційним судом справи по суті зупинено виконавче провадження №61029453. 12.03.2020 року комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року в справі №140/2217/19 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року скасувала попереднє рішення (протокол № 78 від 14.06.2019 року) та відмовила в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Дане рішення комісії оформлене протоколом №29 від 05.03.2020 року. Отримавши від боржника копію протоколу №29 від 05.03.2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем 15.04.2020 року винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій та про закінчення виконавчого провадження ВП № 61029453. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження). Згідно ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст. 13 Закону № 1404-VIII). Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. З цього Закону, зокрема, за заявою стягувана про примусове виконання рішення. Відповідно до ст. 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії). Також, підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується судами апеляційної та касаційної інстанції та безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження. Відповідно до частини п`ятої статті 35 Закону № 1404-VIII після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Як вірно встановлено судом першої інстанції, в даній справі підставою для зупинення вчинення виконавчих дій слугувала ухвала Верховного Суду від 19.02.2020 року про зупинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі № 140/2217/19. Оскільки Верховним Судом касаційна скарга по суті не розглянута, тому обставини що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій не усунуті. Колегія суддів зазначає, що відповідачем в порушення вимог ч. 5 ст. 35 Закону №1404-VIII, передчасно, до закінчення існування обставин, що стали причиною для зупинення провадження у справі поновлено виконавче провадження та прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з посиланням на фактичне, в повному обсязі виконання судового рішення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що отримання Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України рішення комісії Міноборони (протокол №29 від 05.03.2020 року) про виконання судового рішення, яке набрало законної сили, однак в якому касаційною інстанцією зупинено виконання, не може бути підставою для поновлення вчинення виконавчих дій і закінчення виконавчого провадження, оскільки зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як позивача, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень. Відтак, вірними є висновки суду першої інстанції, що у Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. були відсутні підстави для винесення постанов про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № 61029453 від 15.04.2020 року та про закінчення виконавчого провадження 61029453 від 15.04.2020. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Міністерства юстиції України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 140/6568/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 05.08.2020

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»