Постанова 4873 № 910/18904/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" серпня 2020 р. Справа№ 910/18904/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коротун О.М. суддів: Майданевича А.Г. Суліма В.В. за участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М., за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 03.08.2020 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Басова Олега Олеговича на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2020 у справі № 910/18904/19 (суддя - Бондарчук В.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця Басова Олега Олеговича про стягнення 209 029, 23 грн, Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи У грудні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Басова Олега Олеговича (далі - ФОП Басова О.О.) про стягнення 209 029,23 грн, у тому числі: 137 263, 32 грн - основного боргу, 23 916, 76 грн - пені, 11 755,76 грн - 3 % річних та 36 093, 39 грн - інфляційних втрат. Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати товару, поставленого за договором № 071116 від 07.11.2016. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2020 позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ФОП Басова О.О. на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 137 263, 32 грн, 3 % річних в сумі 11 755, 76 грн, інфляційні втрати в розмірі 36 093, 39 грн та судовий збір у сумі 2 776, 69 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, а також будь-яких доказів на спростування заявлених позовних вимог чи підтвердження обставин, викладених у відзиві, суд дійшов висновку, що ФОП Басовим О.О. порушено умови договору поставки та положення ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України. Крім того, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду У квітні 2020 року ФОП Басов О.О. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами. Подані скарги є ідентичними за змістом та формою за виключенням зазначення в одній зі скарг про її подачу через Господарський суд міста Києва, а тому подані скарги розглядаються як одна апеляційна скарга. У поданих скаргах заявник просив скасувати рішення 31.03.2020 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог та стягнути з позивача судові витрати. Також скаржник просив здійснювати розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з визнанням явки сторін обов`язковою. Заявник також просив витребувати оригінали документів на підставі яких заявлено позов. Крім того, скаржником було подано новий доказ - копію висновку експерта №1-24/04 від 24.04.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Басова О.О., задоволено клопотання заявника та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2020 та зобов`язано учасників справи надати на огляд суду оригінали документів, пов`язаних з предметом спору. У судовому засіданні оголошувалися перерви. 29.07.2020 у судове засідання з`явилися представники сторін - позивача та відповідача. Представник позивача надав оригінали таких документів: договору № 071116 від 07.11.2016, додаткової угоди № 1 до договору № 071116 від 07.11.2016 (додаток №1) та накладних. Досліджуючи подані докази, суд апеляційної інстанції встановив, що договір № 071116 від 07.11.2016 не містить підпису продавця - ФОП ОСОБА_2, додаткова угода та накладні містять підписи. Представник позивача пояснив таке технічними недоліками. Представники скаржника заперечили проти факту підписання договору № 071116 від 07.11.2016, додаткової угоди № 1 до договору № 071116 від 07.11.2016 (додаток №1) та накладних їхнім довірителем. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні до 03.08.2020 та запропонував представникам сторін забезпечити явку фізичних осіб-підприємців, з метою встановлення обставин, що мають значення для справи. Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Басова Олега Олеговича про призначення експертизи, витребування матеріалів та допит експерта. Також було залишено без розгляду клопотання ФОП ОСОБА_2 про долучення нових доказів. 03.08.2020 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про допит експерта, яке залишено судом без розгляду в судовому засіданні на стадії дослідження доказів, в тому числі з огляду на те, що дане питання вже було вирішено судом у судовому засіданні 29.07.2020, про що постановлено ухвалу. 03.08.2020 у судове засідання з`явилися сторони - ОСОБА_2, Басов О.О. та їх представники. Позивачка в судовому засіданні пояснила, що договір № 071116 від 07.11.2016 нею дійсно не підписано, у зв`язку з «людським фактором» (великий обсяг договорів з контрагентами, недбалість при оформлені, тощо). При цьому позивачка вказувала, що зазвичай працює зі сканкопіями документів. Крім того, позивачка в судому засіданні, оглянувши надані її представником оригінали договору № 071116 від 07.11.2016, додаткової угоди № 1 до договору № 071116 від 07.11.2016 (додаток №1) та накладних, вказала, що додаткова угода та накладні також підписана не нею, а бухгалтером. Однак, підписувати дані додаткову угоду і накладні бухгалтер не міг, відповідних повноважень позивачка йому не надавала. Відповідач у судовому засіданні зазначив, що договір № 071116 від 07.11.2016, додаткову угоду № 1 до договору № 071116 від 07.11.2016 (додаток №1) та накладні він не підписував, з позивачкою не знайомий. Скаржник та його представники в судому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Позивачка та її представник проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що новий доказ, поданий скаржником - висновок експерта не приймається до розгляду на підставі ст. 80, 118, 207, 269 ГПК України з огляду на таке. За приписами ч. 1, 3, 4 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Матеріали справи не містять доказів подання разом із відзивом долучених скаржником до апеляційної скарги нових доказів. Також матеріали справи не містять заяв відповідача про посилання на докази, які не можуть бути подані разом із відзивом на позов (за наявності). У відповідності до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України). При цьому, приписами ч. 3 вказаної статті визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник, подаючи до суду новий доказ, не вказав про обставини, винятковий випадок неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Клопотання про поновлення строку для подачі таких доказів скаржником також не заявлялося. За приписами ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що скаржником подано новий доказ без обґрунтування неможливість його подання у визначений законом строк з причин, що не залежали від нього, не приймає нові докази до розгляду, та розглядав справу за наявними в матеріалах справи доказами.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній та відповіді на відзив доводів ФОП Басова О.О. в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову з огляду на таке. Скаржник зазначає, що він не підписував договір поставки від 07.11.2016 №071116 та додаткову угоду до нього. При цьому скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно не обговорив питання щодо витребування таких документів та, відповідно, не оглянув їх оригінали. На переконання сторони, видаткові накладні, наявні в матеріалах справи, не можуть слугувати підставою для документального забезпечення господарської операції, оскільки накладні ґрунтуються на правочині, яки скаржник не укладав. Також, у зв`язку з тим, що скаржник вважає неправомірним стягнення заборгованості за договором, то і стягнення 3%, інфляційних втрат та пені є неправомірним.

5. Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу 01.07.2020 до апеляційної інстанції від позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні з огляду на таке. Позивачка зазначає, що скаржник мав можливість і час надати обґрунтовані документи, заперечення і відповідні клопотання до суду першої інстанції. Тобто скаржник створює штучно докази, щоб уникнути власних господарських зобов`язань та не повернути грошові кошти позивачу за поставлений товар. Також позивачка зазначає, що не допускається проведення почеркознавчої експертизи по копіям та фотознімкам, як це було зроблено експертом Панчошнік Іриною Зіноївною , чим порушено приписи ст. 98 ГПК України. До того ж, сторона звернула увагу на те, що згідно з реєстром акредитованих судових експертів не є атестованим експертом з 02.02.2018, у зв`язку з чим просила постановити окрему ухвалу з даного питання. ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Фактичні обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства В матеріалах справи наявні копії договору №071116 від 07.11.2016 між ФОП ОСОБА_2 (продавець) та ФОП Басовим О.О. (покупець), додаткова угода № 1 до договору № 071116 від 07.11.2016 (додаток №1) та накладні. Звертаючись з даним позовом до суду, позивачка обґрунтовувала свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати товару, поставленого саме за договором № 071116 від 07.11.2016 та накладними. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). За приписами ст. 77, 78 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. В силу ч. 5, 6 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався в порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, заперечуючи проти вимог позовної заяви, зазначив, що не мав жодних правовідносин з позивачкою. Однак, суд першої інстанції, не дотримався порядку оцінки доказів, зокрема, не дотримався повноти, об`єктивності та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з урахуванням заперечень відповідача про відсутність будь-яких правовідносин з позивачкою. Так, суд не дотримався норми ч. 6 ст. 91 ГПК України та не витребував оригіналів договору, додаткової угоди та накладних та, відповідно, визнав поданий договір належним доказом. Натомість, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивачка пояснила, що не підписала ані свій примірник договору, ані додаткову угоду до нього. Наведене також підтверджується поданим представником сторони оригіналом договору №071116 від 07.11.2016 (долучено до матеріалів справи), а саме такий примірник не містить підпису продавця - ФОП ОСОБА_2, позивачки у справі. Що стосується підпису позивачки в додатковій угоді та накладних, то сама ОСОБА_2 в судому засіданні також підтвердила, що наявний підпис їй не належить, а зроблено бухгалтером позивачки. Позивачка в установленому порядку не уповноважувала бухгалтера на підписання відповідних документів. Матеріали справи також не містять доказів наявності у бухгалтера повноважень на вчинення відповідних дій (довіреність, посадова інструкція, тощо). В силу приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що Господарським судом міста Києва не було дотримано порядку оцінки доказів щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів. Наведене призвело до порушення ст. 91 ГПК України та помилкова взято до уваги неналежні докази. Отже, дослідивши подані сторонами докази, суд апеляційної інстанції встановив, що договір № 071116 від 07.11.2016, додаткова угода № 1 до договору № 071116 від 07.11.2016 (додаток №1) та накладні продавцем не підписані, що підтверджено самою позивачкою в судовому засіданні. Іншого, підписаного примірника договору (копія якого засвідчена позивачкою та додана до матеріалів справи) сторона не надала на огляд суду. Згідно з приписами ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 207 Цивільного кодексу України визначені вимоги до письмової форми правочину. Так, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Відповідно до ч. 2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Аналіз наведених норм права свідчить, що для вчинення правочину необхідні підписи його сторін. Натомість відсутність такого підпису свідчить про відсутність волі такої особи на вчинення відповідного правочину. А тому такий правочин є неукладеним та, відповідно не породжує жодних прав та обов`язків для сторін такого «правочину». Доказів на підтвердження виконання такого правочину, зокрема, прийняття товару (акт приймання-передачі), оплата товару покупцем, довіреності на отримання товару, тощо, позивачкою також не надано. Скаржник, в свою чергу, заперечує наявність будь-яких правовідносин. Отже, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що сторони спору уклали договір № 071116 від 07.11.2016, додаткову угоду № 1 до нього та на їх виконання склали накладні, з посиланням на наявні в матеріалах справи копії договору, додаткової угоди та накладних без дослідження оригіналів як самого договору, додаткової угоди, так і накладних до нього (наявність яких відповідач заперечував). Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 908/1264/18. За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивачкою не надано належних доказів укладення між нею та відповідачем договору, додаткової угоди, підстави для задоволення вимог про стягнення заборгованості за таким договором відсутні, що помилково не було враховано судом першої інстанції. За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відзиву на апеляційну скаргу одо наявності зобов`язань між сторонами. У зв`язку з викладеним не підлягає розгляду заявлене позивачем клопотання про постановлення окремої ухвали щодо проведеної скаржником експертизи. Такий доказ - висновок експертизи не взято до розгляду, а обставинами справи не підтверджено факт виникнення зобов`язань між сторонами, що, власне, свідчить про дослідження документу, який не породжує жодних правових наслідків.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України). Отже, Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки суд першої інстанції не встановив обставини справи, що мають значення для справи, дійшов помилкового висновку щодо укладення договору, за яким заявлено стягнення заборгованості, а тому помилково застосував норми матеріального права. Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням у нового рішення - про відмову в позові повністю.

9. Судові витрати З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій (судовий збір) покладаються на позивача у порядку ст. 129 ГПК України. Постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення (пп. б п. 3 ч. 1 ст. 282 ГПК України). Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Басова Олега Олеговича на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2020 у справі № 910/18904/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2020 у справі №910/18904/19 - скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на позивача. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Басова Олега Олеговича (код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 4 703 (чотири тисячі сімсот три) грн 16 коп. судового збору.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 04.08.2020 Головуючий суддя О.М. Коротун Судді А.Г. Майданевич В.В. Сулім