LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд182/48/20

від 30.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/901/20 Справа № 182/48/20 Суддя у 1-й інстанції - Чуприна А. П. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. на користь держави та стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 не подала платіжні доручення до установ банків на перерахування належної до сплати суми узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану за жовтень 2019 року згідно податкової декларації з ПДВ від 18 листопада 2019 року № 9274162242 по терміну сплати 30 листопада 2019 року в сумі 970 435 грн. (станом на дату перевірки не сплачено), чим порушила п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового Кодексу України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку зазначає, що справа розглянута судом за її відсутності, в матеріалах відсутня розписка про виклик її у судове засідання та про отримання судової повістки. Крім того, оскаржувана постанова їй не вручалась і поштовим відправленням не направлялася. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує на порушення ст. 256 КУпАП, допущені особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. Про складання протоколу її не повідомляли, жодних пояснень не вимагали та протокол нею не підписувався. Зазначає, що в оскаржуваній постанові не вказані обставини адміністративного правопорушення, встановлені при розгляді справи, не розкрито об`єктивну сторону ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, зокрема: місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, а лише відтворені формальні дані протоколу, чим допущено неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, була повідомлена про час, місце та дату розгляду справи належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а тому у відповідності до ст. 294 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку. Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 13 лютого 2020 року. З матеріалів слідує, що оскаржувану постанову було винесено за відсутністю учасників справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана до відділення Укрпошти 25 червня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що справу було розглянуто за відсутності учасників справи та матеріали справи не містять відомостей про отримання останньою копії оскаржуваної постанови, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Однак, вказані вимоги закону судом належним чином виконані не були. В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту повідомлення належним чином у відповідності до вимог КУпАП судом першої інстанції ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи та як слідує з оскаржуваної постанови суду справу розглянуто судом за відсутності учасників, а тому суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи ОСОБА_1 про порушення її права на захист, а саме те, що суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення за її відсутності без отримання даних про її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 294 КУпАП має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції належним чином не з`ясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а викладені в постанові висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП настає у разі неподання або несвоєчасного подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів). Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події провадження у справах про адміністративні правопорушення. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному. Як слідує з акту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 18560/04-36-58-30/03341339 від 24 грудня 2019 року про неприбуття посадової особи платника податків для складання, підпису та вручення протоколу про адміністративні правопорушення викликана на 24 грудня 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області для надання пояснень та складання протоколу ОСОБА_1 не прибула. Між тим, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано підтвердження про отримання ОСОБА_1 повідомлення про виклик до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області для надання пояснень та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, акт про результати камеральної перевірки комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" НМР з питання перевірки щодо дотримання строків подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належної до сплати суми узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2019 року не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки останній не містить дати його складання та реєстраційного номеру, а також в ньому відсутні підписи керівника та головного бухгалтера КП "НВУВКГ" НМР ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про ознайомлення з зазначеним актом. Також, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено лише 24 грудня 2019 року за її відсутності, чим порушено її право на участь під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання пояснень стосовно обставин події, які значною мірою могли би вплинути на прийняття рішення щодо необхідності складання відповідного протоколу, а тому відсутні підстави вважати, що уповноваженою особою було складено протокол за належно встановленими обставинами події. Жодних доказів, які б спростовували зазначене, матеріали справи не містять та під час апеляційного перегляду не надано, у зв`язку з чим відповідні доводи ОСОБА_1 є обгрунтованими. Враховуючи зазначене, суд при винесенні оскаржуваної постанови не надав оцінки та аналізу вказаним у справі обставинам та в порушення вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП не з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Постанова судді містить лише опис обставин, установлених при розгляді справи без наведення доказів та обгрунтування, на підставі яких суддя дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Усунути допущені порушення суд апеляційної інстанції позбавлений можливості. У справі Малофєєва проти Росії (Malofeyeva v. Russia , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення (проведення несанкціонованого пікету), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту. У справі Карелін проти Росії ( Karelin v. Russia , заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року. Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП - скасувати. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»