Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2382/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2382/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів -Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тактичні системи" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тактичні системи" до Київської митниці Держмитслужби, Митного посту "Аеропорт Бориспіль" Київської митниці Держмитслужби, Державної служби експортного контролю України, за участю третьої особи: Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, ВСТАНОВИВ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Тактичні системи" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби, Митного посту "Аеропорт Бориспіль" Київської митниці Держмитслужби, Державної служби експортного контролю України, за участю третьої особи: Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» звернулось із заявою про забезпечення позову, у якій просило суд до набрання законної сили рішенням по суті: - заборонити органам доходів і зборів та/або іншим органам виконавчої влади вчиняти будь-які дії щодо переміщення зі складу, на якому знаходяться під митним контролем пістолети моделі Sig SP 2022 у кількості 360 шт., у тому числі дії щодо реалізації та/або безоплатної передачі таких товарів крім поміщення такого товару у митний режим реекспорту для повернення їх виробнику - компанії Sig Sauer Inc (США). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі. Представник Державної служби експортного контролю України заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі. Решта сторін до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України). За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи. Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Заява про вжиття заходів забезпечення позову вмотивована тим, що за приписами ст. ст. 204, 243 Митного кодексу України, строк зберігання товарів під митним контролем становить 90 днів, після чого, за виключенням інших можливих дій, направляється на склад органу доходів і зборів, де за закінченням певного проміжку часу можуть бути реалізовані. Зазначений позивачем ланцюг подій не єдиний за даних обставин, та свідчить лише про можливість настання обставин, що призведуть до виникнення повноважень в органу доходів і зборів вчинити дії, що можуть ускладнити, чи унеможливити виконання рішення суду. У той же час, для визначення судом оціночного поняття «можливості» настання певних обставин необхідно довести невідворотність такого ланцюга подій, на який посилається позивач. За приписами ст. 204 Митного кодексу, загальний строк тимчасового зберігання може бути продовжений, а за його закінченням товар не у всіх випадках направляється до органу доходів і зборів, який у свою чергу, має власний порядок зберігання, продовження такого зберігання тощо. Із наведеного убачається, що позивачем презюмовано найгіршу для нього з існуючих варіантів розвитку подій, що за наявності альтернатив, не може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення позову. Окрім того, спосіб, у який позивач просить забезпечити позов фактично є вимогою зобов`язати одного з відповідачів помістити товар у митний режим реекспорту для повернення їх виробнику, що є предметом розгляду справи по суті. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тактичні системи" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк