Постанова 4854 № 400/3749/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3749/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року (суддя Мороз А.О., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 20 травня 2020 року) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: 01 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» (далі - ТОВ «Престиж Пром») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області) та Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 23.09.2019 р. №1286407/41938393 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 31.08.2019 р. №19 датою її подання. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року адміністративний позов ТОВ «Престиж Пром» був задоволений. Визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2019 р. №1286407/41938393. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 31.08.2019 р. №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Пром» судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня). Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ «Престиж Пром». Апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що підставою відмови у реєстрації вказаної накладної стало ненадання платником податків саме на розгляд комісії необхідних документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку). Таким чином позивачем надано недостовірні дані щодо здійснення господарської операції та, як наслідок, необґрунтовано факту порушення його права та законних інтересів з боку відповідача та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДПС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям ризиковості платника податків. Моніторинг здійснюється ДПС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку за формою згідно додатку до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження). Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, одним із видів діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20). 01.04.2019 р. між позивачем та ПП «Стріт-ОПТ» (ЄДРПОУ 43310006) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №01-04, відповідно до умов якого орендар (ТОВ «Престиж Пром») зобов`язувався передати, а суборендар (ПП «Стріт-ОПТ») зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, визначене договором, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності (а.с. 21-23). На виконання умов вищезазначеного договору позивач передав ПП «Стріт-ОПТ» у суборенду нежитлове приміщення, що підтверджується актом надання послуг №118 від 31.08.2019 р. (а.с. 24). Передане в суборенду майно орендовано позивачем у ПП «Нікос-Люкс» (ЄДРПОУ 42614870) відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень від 12.03.2019 р. №12/03-19. 31.08.2019 р. позивачем за результатами надання послуг із передання у суборенду нежитлового приміщення складено податкову накладну №19 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН). Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України направлено позивачу квитанцію про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації (а.с. 13-14). Підставою вказано, що обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач направив контролюючому органу пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції з ПП «Стріт-ОПТ» із наданням відповідних доказів (а.с. 15-17). Відповідач не врахував надані позивачем пояснення та докази на їх підтвердження і рішенням від 23.09.2019 р. №1286407/41938393 відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної від 31.08.2019 р. №19 в ЄРПН (а.с. 19-20). Підставою для відмови вказано ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Престиж Пром» суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області від 23.09.2019 р. №1286407/41938393 прийнято: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХIV (далі - Закон України №996-ХIV), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117). Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246). Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117). Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно п. 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Виходячи з тексту Квитанції, зупинення реєстрації відбулось на підставі пункту 6 Порядку №117. При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що критерії ризиковості платника податку не встановлені ані нормами Податкового кодексу України, ані Порядком №1246, ані Порядком №117. Отже колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної №19, як передумова прийняття спірного рішення Комісії, адже у квитанції №1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листами ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, від 05.11.2018, 07.08.2019 р.. Водночас слід підкреслити, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивачем - платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством. Враховуючи наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної позивача є безпідставною (Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 02.04.2019 справа №822/1878/18). Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, враховує, що ТОВ «Престиж Пром» надав відповідачу всі наявні у нього первинні документи. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. У зв`язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 23.09.2019 р. №1286407/41938393 щодо ТОВ «Престиж Пром» не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без урахування усіх фактичних обставин, з порушенням його прав. Оскільки Рішення від 23.09.2019 р. №1286407/41938393 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 31.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Престиж Пром». В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувало, що, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, обумовлює межі перегляду даного судового рішення апеляційним судом. Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, суд першої інстанції правильно з`ясував усі обставини справи, оскаржуване рішення прийняте судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов