Постанова 4854 № 420/7690/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _______________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7690/19 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 16 березня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0169245005 від 18.10.2019 року,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0169245005 від 18.10.2019 року. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що платежі по сплаті єдиного податку проведені не пізніше 20 числа поточного місяця, як того вимагає п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України. З наведених підстав, помилковими на думку позивача є висновки, викладені в Акті про результати камеральної перевірки з питань дотримання порядку нарахування та сплати єдиного податку Головним державним ревізором-інспектором ДПС України Головного управління ДПС В Одеській області, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 року № 0169245005, винесене на підставі зазначеного акту, є протиправним та таким, що належить до скасування. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, позов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, податкове повідомлення-рішення № 0169245005 від 18.10.2019 року в частині накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 3016,10 грн. визнано протиправним та скасовано, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головним управління ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме недосконало проаналізовано доводи сторін. У своїх доводах апелянт зазначає, що даними інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 за період 2018 та 2019 роки, яка наявна в матеріалах справи підтверджується порушення платником податків - позивачем строків сплати авансового внеску по єдиному податку, що призвело до виникнення податкового боргу. З урахуванням встановленого порушення, податковим органом правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0169245005 від 18.10.2019 року на загальну суму 4178,00 грн. Однак, суд першої інстанції частково надав перевагу доводам платника, не прийнявши до уваги доказів відповідача щодо законного, винесеного з вимогами чинного законодавства, спірного податкового повідомлення-рішення, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст.ст. 8,9 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває з 01.01.2012р. на спрощеній системі оподаткування за ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати (група 2), згідно з Свідоцтвом платника єдиного податку серії Б №853648. 10.10.2019 року, посадовою особою ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог п. 295.1 ст. 295 ПК України в частині порушення строків сплати авансового внеску по єдиному податку ФОП ОСОБА_1 , результати якої оформлено актом №006894/15-32-50-07/НОМЕР_1 (а.с.11-12). Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 295.1 ст. 295 ПК України - ФОП ОСОБА_1 сплачено авансовий внесок по єдиному податку з порушенням строку оплати. Згідно висновків вказаного акту, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату авансових внесків по єдиному податку, відповідальність платника за яке передбачена п. 122.1 ст. 122 розділу ІІ Податкового кодексу України. На підставі вищезазначеного акту, ГУ ДПС в Одеській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0169245005 від 18.10.2019 на загальну суму 4178 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції пославшись на надані позивачем квитанції, виходив з того, що ОСОБА_2 за період липень 2017 року, січень, травень, серпень-жовтень 2018 року, січень, липень 2019 року, сплата єдиного податку авансовим внеском здійснена до 20 числа поточного місяця включно. Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що за період травень 2018 року, листопад 2018 року та липень 2018 року, позивачем було порушено строк сплати єдиного податку, у зв`язку із чим дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0169245005 від 18.10.2019 року в частині накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 3016,10 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до приписів статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до п. п. 75.1.1. п. 75.1, ст. 75 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України) зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Відповідно до ст. 76 ПК України - камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Вимогами п. 293.1 ст. 293 ПК України встановлено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп, у відповідності до п. 294.1 ст. 294 ПК України, є календарний рік. Відповідно до п.п. 295.1, 295.2 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно змісту акту №006894/15-32-50-07/НОМЕР_1 від 10.10.2019, перевіркою було встановлено, що за липень 2017 року, січень, травень, липень-листопад 2018 року, січень, травень, липень 2019 року ФОП ОСОБА_1 сплачено авансовий внесок по єдиному податку з порушенням строку оплати, що тягне зо собою накладення штрафу. Відповідальність платника податків за вищезазначене порушення, передбачено п. 122.1 ст. 122 ПК України, згідно з яким, несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу. Дослідивши надані сторонами у справі письмові докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердженості своєчасної сплати ФОП ОСОБА_1 сплата єдиного податку авансовим внеском здійснена до 20 числа поточного місяця включно за періоди липень 2017 року, січень, травень, серпень-жовтень 2018 року, січень, липень 2019 року (а.с. 14-20,37). З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність нарахованих штрафних санкцій за порушення строку сплати єдиного податку шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця за вищевказані періоди: липень 2017 року, січень, травень, серпень-жовтень 2018 року, січень, липень 2019 року. Крім того, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно порушення платником ФОП ОСОБА_1 строку сплати єдиного податку шляхом здійснення авансового внеску пізніше 20 числа (включно) поточного місяця за періоди травень 2019 року, листопад 2018 року та липень 2018 року. Вказані обставини підтверджуються також наданими позивачем квитанціями, за якими: за травень 2019 року фактично сплачено податок - 22.05.2019 року, за листопад 2018 року фактично сплачено - 21.10.2018 року, за липень 2018 року фактично сплачено - 21.07.2018 року (а.с.34-36). З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно правомірності застосування до позивача штрафної санкції в частині її нарахування за порушення строку сплати єдиного податку шляхом здійснення авансового внеску пізніше 20 числа (включно) поточного місяця за періоди травень 2019 року, листопад 2018 року та липень 2018 року. Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи все викладене вище, на думку колегії суддів, відповідачем не доведено правомірності застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу згідно приписів п. 122.1 ст. 122 ПК України за порушення строку сплати єдиного податку шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця за липень 2017 року, січень, травень, серпень-жовтень 2018 року, січень, липень 2019 року, у зв`язку із чим, судом першої станції зроблено вірний висновок про наявність підстав для часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2019 року № 0169245005 в частині накладення штрафу у розмірі 3016,10 грн. Доводи апеляційної скарги, у даному випадку, не знайшли свого підтвердження, оскільки дослідженими судовою колегію наданими позивачем у справі квитанціями про сплату авансових внесків, достеменно підтверджується своєчасна сплата платником єдиного податку за липень 2017 року, січень, травень, серпень-жовтень 2018 року, січень, липень 2019 року. Посилання апелянта на дані інтегрованої картки платника податку судовою колегією до уваги не береться, оскільки у підтвердження дотримання платником передбаченого ст. 295 ПК України строку до суду було надано первинний документ - квитанції, які спростовують доводи апелянта у відповідній частині. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0169245005 від 18.10.2019 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.