Постанова 4854 № 400/4152/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4152/19 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Миколаїв; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 30.03.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді - Єщенка О.В. суддів - Димерлія О.О. - Танасогло Т.М. За участю: секретаря - Іщенка В.О. представника позивача - Мезінова О.Г. (довіреність від 25.03.2020 року) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС України UA504010/2019/000125/2 від 27.05.2019 р., UA504010/2019/000131/2 від 05.06.2019 р., UA504010/2019/000133/2 від 06.06.2019 р., UA504010/2019/000134/2 від 08.06.2019 р., UA504010/2019/000135/2 від 11.06.2019 р. UA504010/2019/000138/2 від 14.06.2019 р., UA504010/2019/000141/2 від 20.06.2019 р., UA504010/2019/000143/2 від 20.06.2019 р., UA504010/2019/000148/2 від 28.06.2019 р. про коригування митної вартості товарів; визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України UA504010/2019/00166 від 27.05.2019 р., UA504010/2019/00174 від 05.06.2019 р., UA504010/2019/00176 від 06.06.2019 р., UA504010/2019/00177 від 08.06.2019 р., UA504010/2019/00178 від 11.06.2020 р., UA504010/2019/00181 від 14.06.2019 р., UA504010/2019/00184 від 20.06.2020 р., UA504010/2019/00186 від 21.06.2020 р., UA504010/2019/00193 від 28.06.2020 р. В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товарів та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі матеріали, передбачені митним законодавством та які підтверджують митну вартість товарів за основним методом. Для перевірки правильності визначення митної вартості у контролюючого органу не виникло підстав для витребування додаткових документальних підтверджень заявленої митної вартості. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості товарів та відмову у митному оформленні товарів не ґрунтуються на законі, прийняті без достатніх правових підстав, а тому підлягають скасуванню. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" задоволено. Суд визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів UA504010/2019/000125/2 від 27.05.2019 р., UA504010/2019/000131/2 від 05.06.2019 р., UA504010/2019/000133/2 від 06.06.2019 р., UA504010/2019/000134/2 від 08.06.2019 р., UA504010/2019/000135/2 від 11.06.2019 р. UA504010/2019/000138/2 від 14.06.2019 р., UA504010/2019/000141/2 від 20.06.2019 р., UA504010/2019/000143/2 від 20.06.2019 р., UA504010/2019/000148/2 від 28.06.2019 р. Визнав протиправними та скасував картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA504010/2019/00166 від 27.05.2019 р., UA504010/2019/00174 від 05.06.2019 р., UA504010/2019/00176 від 06.06.2019 р., UA504010/2019/00177 від 08.06.2019 р., UA504010/2019/00178 від 11.06.2020 р., UA504010/2019/00181 від 14.06.2019 р., UA504010/2019/00184 від 20.06.2020 р., UA504010/2019/00186 від 21.06.2020 р., UA504010/2019/00193 від 28.06.2020 р. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість визначення ним митної вартості товару позивача за основним методом, а наявність в його базах даних інформації про аналогічні товари з іншою митною вартістю, не є свідченням помилкового визначення її позивачем. Інші наведені відповідачем обставини такого висновку не спростовують, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. В апеляційній скарзі Чорноморська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, і помилково не враховано, що з метою митного оформлення товарів позивачем подано документи, за якими не можливо було підтвердити витрати на страхування та транспортування товарів, вартість партії товару, а також фактичну оплату цих товарів. Вказане безумовно зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у передбачених законом випадках - прийняти рішення про коригування митної вартості. Таким чином, оскільки заявлена митна вартість не була підтверджена документально (належними та повними матеріалами), коригування митної вартості товарів та відмова у його митному оформленні згідно оскаржуваних рішень відбулось цілком обґрунтовано і правомірно, а тому у суду першої інстанції не виникло обставин для задоволення позову. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 10.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБ "Гало-Полімер" (Російська Федерація) укладено контракт №20-Е-2018/18-353, за яким ТОВ "ТБ "Гало-Полімер" зобов`язується поставити, а ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" прийняти та оплатити товар: натр їдкий (гідроксиду натрію), в кількості, по ціні, на умовах та в строки, визначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту. Відповідно до п. 2 Контракту ціна на товар визначається та приймається на умовах CPT ст. Жовтнева, Одеської з/д згідно з Міжнародними правилами Інкотермс 2010 та включає в себе всі витрати по поставці товару до зазначеного місця. Ціна товару та вартість кожної партії товару зазначається в Специфікаціях, підписаних сторонами до двадцятого числа місяця, що передує місяцю відвантаження. Ціна на товар розраховується за формулою: ціна = FOB MED low мінус знижка у розмірі 17%, де FOB MED low - нижня межа котирування FOB Medinterranean/Black Sea, опублікованої агентством IHS, у щомісячному огляді IHS Chemical,Global Chlor-Alkali у розділі IHS Chemical Caustic soda prices за місяць, що передує місяцю відвантаження. Валюта Контракту (валюта ціни) - долари США. Валюта платежів - російські рублі. Орієнтовна сума Контракту складає 8 000 000 доларів США та може бути змінена у період дії Контракту. Згідно із п.п. 3.1, 3.2, 3.4 п. 3 Контракту товар поставляється на умовах CPT ст. Жовтнева, Одеської з/д згідно з Міжнародними правилами Інкотермс 2010. Інші умови поставки можуть визначатись сторонами у Специфікаціях до Контракту. Відвантаження здійснюється у технічно справних та комерційно придатних з/д цистернах та/або танк-контейнерах ("цистернах"). Вантажовідправником по даному Контракту є: ТОВ "ГалоПолімер Кірово-Чепецьк" 613040, Кіровоградська обл., Кірово-Чепецький р-н, м. Кірово-Чепецьк, Пожежний пров., буд. 2, ст. Чепецька Горковської з.д. код 273605, код вантажовідправника 1053. ТОВ "ТБ "Гало-Полімер" зобов`язується протягом трьох робочих днів з дати відвантаження партії товару ТОВ "ГалоПолімер Кірово-Чепецьк" надати ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" копії наступних документів по електронній пошті: з/д накладні з відміткою станції відправлення; комерційний рахунок (інвойс); експортну декларацію. ТОВ "ТБ "Гало-Полімер" надає ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" разом з товаром надає оригінали наступних документів: завірену копію паспорту безпеки (даний документ надається один раз протягом строку дії Контракту); з/д накладні; паспорту якості; комерційний рахунок (інвойс). Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 п. 5 Контракту оплата товару здійснюється ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" банківським переказом в російських рублях шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "ТБ "Гало-Полімер", вказаний у п. 12 Контракту, згідно виставленим інвойсам в перерахунку по курсу Центробанку РФ на дату списання грошових коштів з рахунку ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" протягом 21 календарного дня з дати відвантаження товару зі станції відправлення. Розрахунки по Контракту здійснюються в російських рублях по курсу на дату списання грошових коштів з рахунку ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", крім випадків, передбачених у п.п. 8.6, 8.7 Контракту (Роділ "Санкції та претензії"). Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ "Миколаївський глиноземний завод". ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" в призначенні платежу у платіжному дорученні зобов`язаний вказати номер дійсного Контракту та відповідної Специфікації до нього або номер виставленого рахунку на оплату. Оплата здійснюється по кожному інвойсу окремо. ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" зобов`язується надати скан-копію платіжного доручення з відміткою Банку платника або SWIFT у строк не пізніше дня, наступного за датою платежу. В іншому випадку ТОВ "ТБ "Гало-Полімер" має право не зараховувати оплату в рахунок розрахунків по даному Контракту до пред`явлення ТОВ "ТБ "Гало-Полімер" повідомлення про призначення платежу. Підпунктами 10.1, 11.1 визначено, що Контракт вступає в силу з 01.01.2019 року та діє до 31.12.2019 року, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного їх виконання. Додатковими угодами від 29.05.2019 року №1, від 31.05.2019 року №2 до Контракту від 10.12.2018 року №20-Е-2018/18-353 сторонами узгоджено зміст Специфікацій №4, №5 на партію товарів, що підлягають постачанню, із визначенням у Специфікаціях: найменування товару; одиницю виміру; кількість; ціну; вартість; та узгодженням поставки товару частинами на умовах поставки CPT ст. Жовтнева, Одеської з/д згідно з Міжнародними правилами Інкотермс 2010. Згідно вказаних умов Контракту позивач одержав та пред`явив до митного оформлення відповідно до електронних митних декларацій №UA504010/2019/001411 від 27.05.2019 року, №UA504010/2019/001493 від 05.06.2019 року, №UA504010/2019/001497 від 06.06.2019 року, №UA504010/2019/001509 від 08.06.2019 року, №UA504010/2019/001519 від 11.06.2019 року, №UA504010/2019/001552 від 14.06.2019 року, №UA504010/2019/001601 від 20.06.2019 року, №UA504010/2019/001617 від 21.06.2019 року, №UA504010/2019/001676 від 28.06.2019 року товар - сода каустична, гідроксид натрію (лут натрію їдкого) водний розчин. ГОСТ 11078-78. Марки А. Митна вартість товарів визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. На підтвердження правильності визначення митної вартості товару позивачем до митного оформлення подано: зовнішньоекономічний договір; специфікації; інвойси; накладні СГМС; сертифікати якості; експортні ВМД країни відправлення. Під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів відповідачем витребувано у позивача додаткові матеріали: бухгалтерську документацію щодо оплати страхування та страховий поліс; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; біржові котирування. На вимогу митного органу позивачем подано доручення на право підпису інвойсу, інформацію біржових котирувань міжнародної агенції IHS Chemical,Global Chlor-Alkali. Разом з цим, позивачем повідомлено митницю, що товар за Контрактом не страхувався, а тому надати страховий документ немає можливості. Ціна на товар включає всі витрати по доставці товару до місця поставки, Договорів із третіми особами, пов`язаних з Контрактом про поставку товару, не укладалось, тому що ТОВ "МГЗ" є кінцевим споживачем продукту. Також, позивачем роз`яснено, що відповідно до п. 5.1 Контракту сплата за товар здійснюється протягом 21 календарного дня з дати його відвантаження, а тому у визначений строк товар оплачено згідно перелічених платіжних доручень. Водночас, під час митного огляду за даними партіями товарів митний орган вказав на неможливість визнати обрану митну вартість товарів, оскільки подані документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрат на доставку до пункту призначення, страхування); декларантом не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень (ціни товару, транспортних витрат до пункту призначення, страхування, документальне обґрунтування зниження ціни на 49,3 дол. США/тн (FOB MED Low мінус знижка у розмірі 17%); декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, передбачені п. 5.1 Контракту та п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. На аркушах 1-9 Контракту (знизу) відсутній підпис керівника ТОВ "ТБ "Гало-Полімер", що ставить під сумнів дійсність інформації, зазначеної в цих документах (у пред`явленій довіреності від 17.12.2018 року №20-2019 зазначено, що право підпису делеговано ОСОБА_1 , з зазначенням права підпису інвойсів та рахунків фактур для третьої особи ТОВ "Технологічна компанія "Шлюмберже" по договору поставки від 01.02.2016 року №CW2472907, що не має відношення до ТОВ "МГЗ"). Декларантом не надано у повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості, надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Митним органом зазначено, що у зв`язку із відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв`язку із відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст. 62 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості на основі віднімання не застосовується. У зв`язку із відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником, що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст. 63 Митного кодексу України, метод визначення митної на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом вартостях. Основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законом України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за рівнем 0,6322 доларів/кг (МД №UA204040/2018/13499 від 26.12.2018 року). За результатами перевірки митних декларацій, а також документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем прийнято рішення від 27.05.2019 року №UA504010/2019/000125/2, від 05.06.2019 року №UA504010/2019/000131/2, від 06.06.2019 року №UA504010/2019/000133/2, від 08.06.2019 року №UA504010/2019/000134/2, від 11.06.2019 року №UA504010/2019/000135/2, від 14.06.2019 року №UA504010/2019/000138/2, від 20.06.2019 року №UA504010/2019/000141/2, від 20.06.2019 року №UA504010/2019/000143/2, від 28.06.2019 року №UA504010/2019/000148/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в митному оформленні товарів від 27.05.2019 року №UA504010/2019/00166, від 05.06.2019 року №UA504010/2019/00174, від 06.06.2019 року №UA504010/2019/00176, від 08.06.2019 року №UA504010/2019/00177, від 11.06.2020 року №UA504010/2019/00178, від 14.06.2019 року №UA504010/2019/00181, від 20.06.2020 року №UA504010/2019/00184, від 21.06.2020 року №UA504010/2019/00186, від 28.06.2020 року UA504010/2019/00193. Поставлений позивачем товар був випущений у вільний обіг на умовах відстрочення зобов`язань згідно ВМД: від 27.05.2019 року №UA504010/2019/001411, від 05.06.2019 року №UA504010/2019/001493, від 06.06.2019 року №UA504010/2019/001497, від 08.06.2019 року №UA504010/2019/001509, від 11.06.2019 року №UA504010/2019/001519, від 14.06.2019 року №UA504010/2019/001552, від 20.06.2019 року №UA504010/2019/001601, від 21.06.2019 року №UA504010/2019/001617, від 28.06.2019 року №UA504010/2019/001676. Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про їх неправомірність та скасування. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)). Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів. У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України). Згідно із ст. 54 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте органом доходів і зборів рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. За змістом ст. 57 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Разом з цим, відповідно до ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці. Водночас, апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товарів позивачем подано митниці, у тому числі, митні декларації; зовнішньоекономічний договір із додатковими угодами до нього; комерційні інвойси; специфікації; експортні декларації постачальника; залізничні накладні. Оплата товарів проведена позивачем шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "ТБ "Гало-Полімер" згідно платіжних доручень в іноземній валюті від 07.06.2019 року №2602, від 11.06.2019 року №2727, від 10.06.2019 року №2726, від 19.06.2019 року №2859, від 20.06.2019 року №2860, від 21.06.2019 року №2888, від 27.06.2019 року №2998, від 04.07.2019 року №3109 і на підставі Контракту від 10.12.2018 року №20-Е-2018/18-353 та інвойсів від 17.05.2019 року №288/2, від 22.05.2019 року №288/5, від 20.05.2019 року №288/3, від 21.05.2019 року №288/4, від 29.05.2019 року №288/6, від 30.05.2019 року №288/7, від 03.06.2019 року №288/8, від 03.06.2019 року №425/1, від 07.06.2019 року №425/3, від 05.06.2019 року №425/2, від 13.06.2019 року №425/5 з розрахунку у доларах США з переведенням на рахунок продавця коштів в російських рублях протягом 21-денного терміну з моменту відвантаження товару, як передбачено п.п. 5.1, 5.2 Контракту. При цьому, колегія суддів враховує, що вказаний порядок розрахунків узгоджений між сторонами зовнішньоекономічного договору, а тому не підтвердження факту оплати товару на момент декларування товару не спростовує наявність у підприємства права на визначення митної вартості поставленого товару за ціною Контракту. Отже, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України під час митного оформлення товару позивачем подано документи, за якими має підтверджуватись заявлена митна вартість. Разом з цим, апеляційний суд враховує, що предметом митного оформлення за вищенаведеними митними деклараціями є товар, дані якого відповідають специфікації, інвойсам, товаросупровідним документам. За цими документами вбачається вид постановленого товару, його кількість, характеристики, вартість тощо. У тому числі, інвойси містять відомості про товар, який підлягає оплаті, його кількість, загальну вартість. Ці дані відповідають і специфікаціям на постановлений товар. Разом з цим, за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару. Ціна CPT означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення даного товару з оплатою експортних платежів та інших зборів та вартість доставки (фрахту) до місця призначення. Аналогічне ціноутворення товару узгоджено сторонами і у п. 2.1 Контракту, а тому є необґрунтованими доводи митного органу про наявність у позивача обов`язку щодо окремого підтвердження страхування товару, транспортних витрат. Слід зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 року №85/96-ВР предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). За правилами п. 26 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 року №85/96-ВР в Україні здійснюються такі види обов`язкового страхування, зокрема, страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів. За змістом ст.ст. 7, 8 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06.04.2000 року №1644-III страхувальниками відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів можуть бути відправник, перевізник чи одержувач товару. За своїм змістом витрати на обов`язкове страхування відповідальності при перевезенні небезпечних вантажів на території України є складовою частиною витрат на перевезення таких вантажів по території України. Згідно із п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню. Як показують обставини справи, докази того, що при транспортуванні задекларованого позивачем товару по території України здійснювалось страхування відповідальності такого перевезення згідно Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» відсутні, а сторони на існування такого факту не посилаються. Отже, недотримання суб`єктами перевезення небезпечних вантажів вимог щодо обов`язкового страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків при перевезенні таких вантажів тягне відповідальність відповідно до ст. 25 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та не є підставою для коригування митної вартості. Також, апеляційний суд погоджується із доводами позивача щодо безпідставності посилання митного органу на ненадання Товариством договорів із третіми особами, які пов`язані з поставкою товару за Контрактом від 10.12.2018 року №20-Е-2018/18-353, оскільки факт укладання таких договорів безпосередньо позивачем не встановлений. У тому числі, визначення ціни товару із застосуванням знижки відбулось на рівні умов 2.2 Контракту, тобто за узгодженістю сторін, що не може свідчити про її заниження. Водночас, апеляційний суд враховує, що вказані правила Контракту застосовують формулу ціни за товар, а не умови поставки. FOB MED Low - це середнє котирування, що публікується агентством ICIS та не має відношення до Інкотермс. Також, інвойси на оплату товару відповідно до довіреності від 17.12.2018 року №20-2019 підписано ОСОБА_2 , що свідчить про не підтвердження доводів митного органу про відсутність підпису уповноваженої особи від ТОВ "ТБ "Гало-Полімер" на вказаних документах, а посилання апелянта лише на один із пунктів довіреності свідчить про вибірковість дій контролюючого органу та про їх не направлення на дійсне усунення порушень митного законодавства. Про аналогічну необґрунтованість підстав для не визнання заявленої митної вартості свідчать і посилання митного органу на відсутність на кожному аркуші Контракту підпису покупця. При цьому, вказаний зовнішньоекономічний договір підписаний як від імені продавця, так і від імені покупця із зазначенням необхідних реквізитів сторін угоди. Фактичність виконання умов вказаного договору не оспорюється у цій справі, відповідно і доказів протилежного контролюючим органом не надано. Колегія суддів зазначає, що діюче законодавство надає право сторонам угоди визначати умови господарських операцій за певною домовленістю у цих операціях, що і було дотримано підприємствами. Отже, самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору за умови їх підтвердження належними документами і таким правом чинним законодавством відповідача не наділено. У зв`язку із чим, не обґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані. Митним органом не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені. З огляду на те, що митницею належним чином не обґрунтовано, в чому полягає розбіжність у поданих документах та як це впливає на числові значення показників митної вартості або яких відомостей не містять ці документи та які саме документи необхідно надати для їх підтвердження тощо, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неподання позивачем всіх додатково витребуваних митницею документів не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Заявлення вартості товару за нижчою ціною, ніж рівень цін за такі ж (аналогічні) товари, дані про які містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі, не є самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Ці обставини лише додатково підтверджують не здійснення контролюючим органом належного аналізу поданих позивачем на митне оформлення товару документів, які безпосередньо розкривають зміст митної вартості імпортованого підприємством товару. Апеляційний суд враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи передбачені умовами зовнішньоекономічного договору, за цими матеріалами вбачаються вартісні та кількісні характеристики товару, чим підтверджується ціна, визначена підприємством у вигляді його митної вартості. Відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митних деклараціях, та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. У зв`язку із цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, цим документам не була надана належна правова оцінка, коригування митної вартості та відмова у митному оформленні товару відбулись не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оспорюваних рішень митниці. З огляду на наведене, оскільки висновки суду про наявність підстав для задоволення позову відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 28.07.2020 року. Головуючий суддя: О.В. Єщенко судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло