LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд311/3376/17 (8-а/311/3/2020)

від 28.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Василівського районного суду Запорізькій області від 04 травня 2020 року - залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 липня 2020 року м. Дніпросправа № 311/3376/17 (8-а/311/3/2020) Суддя І інстанції Нікандрова С.О. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Василівського районного суду Запорізькій області від 04 травня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Василівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2017 року у справі №311/3376/17 (2-а/311/73/2017) за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 13 грудня 2017 року звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, в якому просив: - визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо недоплати щорічної грошової допомоги до 05 травня 2017 року відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту»; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області здійснити перерахунок та виплату неоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня 2017 року в сумі 5360,00 грн.; Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. 13 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Василівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2017 року у справі №311/3376/17 (2-а/311/73/2017). Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04 травня 2020 року у задоволенні заяви про перегляд за виключними обставинами рішення суду відмовлено. Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 27 лютого 2020 року Конституційним Судом України було винесено Рішення у справі №1-247/2018/3393/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Враховуючи те, що на момент ухвалення постанови Василівського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2017 року застосована судом норма пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, яка згодом визнана неконституційною, то існують підстави для перегляду цього рішення за виключними обставинами. В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснюється. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку за виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Конституційним Судом України 27.02.2020 постановлено рішення № 3-р/2020, згідно з яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідно до статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. За змістом статті 152 Конституції України, положень ст..91 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення. З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 вбачається, що Окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення визнане неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Тобто, саме з 27.02.2020. На дату виникнення спірних правовідносин у цій справі, а також на час розгляду цієї справи в суді, у тому числі на час прийняття Василівським районним судом Запорізької області постанови від 26 грудня 2017 року, правове регулювання виплати разової допомоги до 05 травня за 2017 рік було іншим, ніж те, яке стало після ухвалення Конституційним Судом рішення, у зв`язку з чим відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку такої виплати, діяв в межах правового поля і керувався наведеними чинними на той момент положеннями законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій та користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни, учасників бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення. (а.с.5) Управлінням праці та соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Запорізької області позивачеві виплачена щорічна грошова разова допомога до 5 травня в 2017 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 223 в розмірі 1 200 грн. Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ доповнено розділ VI Бюджетного кодексу України пунктом 26, згідно з яким норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі районні органи соціального захисту населення). Учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, сума виплат до 05 травня у 2017 році становить - 1200 гривень. Відповідно до статті 97 Закону України «Про Конституційний Суд України» Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку. Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Як вже було вказано вище, згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що призначаючи та виплачуючи позивачу грошову допомогу у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 223, відповідач діяв на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством України. Норми Бюджетного кодексу України на час прийняття Василівським районним судом Запорізької області постанови від 26 грудня 2017 року не були визнані неконституційними та підлягали застосуванню. З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Конституційного Суду України, на яке посилається Позивач, на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги Позивача висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Василівського районного суду Запорізькій області від 04 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»