Ухвала КГС ВС № 923/901/19

УХВАЛА 04 серпня 2020 року м. Київ Справа № 923/901/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 та на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.12.2019 у справі № 923/901/19 за позовом Колективного виробничо-торгівельного підприємства "Дайна" до Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" про стягнення 176 299 грн,- ВСТАНОВИВ: 28.07.2020 Комунальне підприємство "Міськтеплокомуненерго" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 27.07.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 та на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.12.2019 у справі № 923/901/19, підтвердженням чого є відбиток вхідного штампу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на першому аркуші касаційної скарги. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" у справі № 923/901/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.07.2020. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 923/901/19 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" від 27.07.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 та на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.12.2019, виходячи з наступного. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн. Предметом позову у справі № 923/901/19 є стягнення 176 299,00 грн вартості виконаних робіт та використаних матеріалів, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн - станом на 2020 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною. Крім того, Господарським судом Херсонської області ухвалою від 24.10.2019 призначено дану справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У касаційній скарзі від 27.07.2020 Комунальне підприємство "Міськтеплокомуненерго" зазначає, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки, стягнення витрат не передбачених кошторисом призведе до порушення строків розрахунків за енергоносії і призведе до зриву опалювального сезону 2020/2021 років, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема:

1. Чи може суд за власною ініціативою визначити поважними причини пропуску позовної давності?

2. Яка норма загальна (стаття 1212 ЦК України) чи спеціальна (ч. 6 ст. 376 ЦК України) підлягає застосуванню до правовідносин, що виникають із факту самочинного будівництва? При цьому скаржник, посилається в касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 908/61/13-г. Вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 923/901/19 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" від 27.07.2020, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду оцінює критично, оскільки доводи про виняткове значення даної справи для скаржника ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами. Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу без належного такого обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Щодо доводів скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України), суд касаційної інстанції зазначає, що сам скаржник в касаційній скарзі посилається на вже існуючу практику Верховного Суду, зокрема, на постанову Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 908/61/13-г. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. При цьому, як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)]. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними. Інших доводів, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, у підтвердження наявності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі скаржником не наведено. З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 923/901/19 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" від 27.07.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 та на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.12.2019. Крім того, матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" від 27.07.2020 містять клопотання від 27.07.2020 про зупинення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 16.12.2019 у справі № 923/901/19. В зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" від 27.07.2020, розгляд вищевказаного клопотання колегією суддів не здійснюється. На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 923/901/19 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" від 27.07.2020 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 та на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.12.2019. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.В. Білоус Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік