Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/1119/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/1119/20 Номер провадження 22-ц/814/1501/20Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Бутенко С.Б. Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В. за участю секретаря: Кальник А.М. розглянув в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2020 року у складі судді Самсонової О.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3191 від 31 жовтня 2019 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про звернення стягнення на автомобіль Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , з метою задоволення грошових вимог Акціонерного товариства «Кредобанк». Позов мотивовано тим, що 28 березня 2017 року між нею та ПАТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № 7554/2017, відповідно до якого Банк надав їй кредитні кошти у розмірі 395 323,44 грн. строком користування до 27 березня 2024 року. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 25 травня 2017 року між сторонами було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О.А. за № 4051, предметом якого є автомобіль Toyota Corolla, рік випуску 2016, номер шасі НОМЕР_2 , колір білий, державний номерний знак НОМЕР_1 . У лютому 2020 року вона одержала від головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) постанову від 23 січня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61044110 за виконавчим написом № 3191, виданим 31 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості у розмірі 349 708,41 грн. Зазначала, що вказаний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позичальника, а також суми пені та процентів, є безспірними. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено . Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною, від 31 жовтня 2019 року №3191 про звернення стягнення на автомобіль Toyota Corolla, 2016 року випуску, який належить ОСОБА_1 , з метою погашення заборгованості у розмірі 349 708,41 грн. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 840,80 грн. на відшкодування понесених судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нотаріус при вчиненні такого напису не переконався належним чином у наявності заборгованості або безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат». Не погодившись з вказаним рішенням, представник АТ «Кредобанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що нотаріусом вчинено виконавчий напис відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а представником АТ «Кредобанк» надано всі необхідні документи, що підтверджують наявність заборгованості. Вважає, що при вирішенні справи судом першої інстанції не враховано, що з моменту отримання досудової вимоги - 19.09.2019 року ОСОБА_1 жодних заяв банку щодо заперечення суми боргу чи інших дій не вчиняла, борг не оспорювала, а навпаки, здійснювала платежі, частково погашаючи заборгованість по кредитному договору. При цьому, виконавчий напис був вчинений нотаріусом 31.10.2019 року - після спливу тридцяти днів з моменту надіслання відповідного повідомлення заставодержателю. За цей час заборгованість ОСОБА_1 збільшилась й станом на 10.09.2019 року склала 347 206,52 грн. Тобто, кредитна заборгованість на дату вчинення виконавчого напису існувала та була саме такого розміру, як зазначено у заяві стягувача та виконавчому написі нотаріуса. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що 28 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7554/2017, згідно якого позивач отримала кредитні кошти в розмірі 395 323,44 грн. на строк до 27 березня 2024 року для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки Toyota, модель Corolla, дата випуску 2016 , № кузова НОМЕР_2 , укладеного між позичальником та ТОВ «Компанія «Стар Лайн», та для оплати страхування від нещасних випадків в сумі 7713,44 грн. Для забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 25 травня 2017 року ПАТ «Кредобанк», що діє в договорі як заставодержатель, та ОСОБА_1 , що діє як заставодавець, уклали договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О.А. Згідно пункту 1.2. договору застави предметом застави є рухоме майно - автомобіль Toyota Corolla, рік випуску 2016, номер шасі НОМЕР_2 , колір білий, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 1.3. договору застави заставна вартість предмета застави визначена сторонами у сумі 387 688 грн. Пунктом 3.1.4. договору застави встановлено право заставодержателя достроково звернути стягнення на предмет застави у випадку неналежного виконання заставодавцем зобов`язань за кредитним договором. У зв`язку із неналежним виконанням позичальником своїх кредитних зобов`язань, 10 вересня 2019 року Банком на адресу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу за вих. № 27-59897/19 щодо виконання договірних зобов`язань, згідно якої Банк вимагав протягом 30 днів з дня отримання письмової вимоги, але у будь-якому випадку не пізніше 35 днів з моменту надсилання даної вимоги достроково повернути кредит у повній непогашений сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а також штрафні санкції, а саме: 347 206,52 грн., в тому числі: 333 971,72 - заборгованість по основному боргу, в тому числі прострочена - 6820,34 грн., 9223,48 грн. - прострочені проценти, 1706,86 грн. - нараховані проценти, 2304,46 грн. - нарахована пеня. 29 жовтня 2019 року представник АТ «Кредобанк» звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. із заявою про звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису. Відповідно до виконавчого напису № 3191 від 31 жовтня 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., нотаріус пропонує звернути стягнення на рухоме майно, а саме автотранспорт: марка, модель Toyota Corolla, 2016 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598, колір - білий, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке належить ОСОБА_1 , для задоволення вимог Акціонерного товариства «Кредобанк» за період з 03 грудня 2018 року по 29 жовтня 2019 року включно на загальну суму 349708,41 грн., в тому числі: 333 971,72 грн. - неповернута сума кредиту станом на 29 жовтня 2019 року, 6 422,13 грн. - прострочені відсотки станом на 29 жовтня 2019 року, 7 314,56 грн. - заборгованість по пені за період з 03 грудня 2018 року по 29 жовтня 2019 року включно, 2 000,00 грн. - плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису. 23 січня 2020 року головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шкурупієм О.Ю. відкрито виконавче провадження ВП №61044110 з виконання виконавчого напису № 3191 від 31 жовтня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості в розмірі 349 708,41 грн. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не надано доказів безспірності вимог, за якими вчинено виконавчий напис, та не спростовано доводи позивачки про неправильне визначення суми заборгованості, для погашення якої видано виконавчий напис, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду. За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї норми Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, зокрема, підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно з підпунктами 3.1., 3.2. пункту 3 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій. Стаття 50 Закону України «По нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказувала на спірність суми, визначеної у виконавчому написі, а також оспорювала факт отримання повідомлення про дострокове повернення кредиту. Так, заявляючи про те, що заборгованість не є безспірною, надала суду копії платіжних документів, якими вона здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором. При цьому позивачка вказувала, що відповідачем у розрахунку її заборгованості не враховано здійснений нею платіж в сумі 8500 грн. від 23 жовтня 2019 року та безпідставно збільшено розмір пені. Вказаними доказами позивачка спростовує розмір заборгованості, в рахунок погашення якої звернуто стягнення на предмет застави, стверджує, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином у встановлений термін (строк) відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Правовими наслідками порушення зобов`язання згідно статті 611 ЦК України є зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною першою статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Саме таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16. У справі, яка переглядається, встановлено, що 10 вересня 2019 року Банк направив ОСОБА_1 досудову вимогу, у якій поставив питання про погашення заборгованості за кредитом у сумі 347 206,52 грн., у тому числі витребував повернення кредитних коштів достроково, чим змінив порядок, умови і строк кредитування. При цьому, у виконавчому написі нотаріуса зазначено суму заборгованості позичальника - 349 708,41 грн., зокрема, 333 971,72 грн. - неповернута сума кредиту, 6422,13 грн. - прострочені відсотки, 7 314,56 грн. - заборгованість по пені, які виникли станом на 29.10.2019 року, тобто за межами строку виконання основного зобов`язання, зміненого Банком, що свідчить про спірність вимог стягувача, з якими він звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, а відтак, вчинений виконавчий напис не підлягає виконанню. Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального і процесуального права й доводами апеляційної скарги висновки суду про відсутність доказів безспірності вимог, за якими вчинено виконавчий напис, не спростовуються. З огляду на наведене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: С.Б. Бутенко Судді: О.І.Обідіна О.В. Прядкіна