Постанова 4803 № 185/6079/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2896/20 Справа № 185/6079/19 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Свистунової О.В., суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А., за участю секретаря - Гулієва М.І.о., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, - В С Т А Н О В И Л А: У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" (далі - ТОВ "ФК "Прайм Альянс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Позовна заява мотивована тим, що 10.10.2013 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R52150470208В, у відповідності до якого відповідач отримала кредит в сумі 148 740,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 10.10.2020 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15,49 % річних. Надання кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 6550 від 10.10.2013 року. В якості забезпечення виконання зобов`язань з приводу повернення кредитних коштів відповідачем, було укладено договір застави № R52150470208В-Z1 від 10.10.2013 року, згідно якого надано в приватне обтяження автотранспортний засіб: автомобіль марки Нуndai, модель Еlantra, тип - легковий седан, 2013 року випуску, колір чорний, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Центр ДАІ 1403 08.10.2013 року. Відповідно до п.5.3. Договору застави, Заставодержатель може зареєструвати обтяження Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, на підставі чого до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис про обтяження автомобіля марки Нуndai, модель Еlantra, тип - легковий седан, 2013 року випуску, колір чорний, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , за яким ПАТ "ВТБ Банк" виступало обтяжувачем, а відповідач - боржником. Згідно п.5.2.4. Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором Банк має право без отримання додаткової письмової згоди Позичальника за власним вибором здійснити будь-які дії, направлені на виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором, у тому числі звернути стягнення на заставне майно за Договорами забезпечення у будь-який спосіб та/або одержати відшкодування з майна Позичальника, та/або звернутися до поручителів/майнових поручителів/гарантів та/або звернутися до колекторського агентства, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов Договорів забезпечення. 22 червня 2015 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. 22 червня 2015 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами застави № 220615зн, за яким ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги до відповідача за договором застави № R52150470208В-Z1 від 10.10.2013 року на предмет застави. На підставі вищезазначених договорів, до реєстраційного запису Державного реєстру рухомого майна було внесено зміни, згідно яких вилучено обтяжувача ПАТ "ВТБ Банк" і додано обтяжувача ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія". 29 січня 2019 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Прайм Альянс" було укладено договір факторингу № 29/01/19-1, відповідно до якого ТОВ "ФК "Прайм Альянс" набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором № R52150470208В від 10.10.2013 року. 14 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Прайм Альянс" укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами застави до договору факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, за яким ТОВ "ФК "Прайм Альянс" набуло права вимоги до відповідача за договором застави № R52150470208В-Z1 від 10.10.2013 року на предмет застави, а саме: автомобіль марки Нуndai, модель Еlantra, тип - легковий седан, 2013 року випуску, колір чорний, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 . Таким чином, на даний час усі права кредитора за кредитним договором № R52150470208В від 10.10.2013 року та договором застави № R52150470208В-Z1 від 10.10.2013 року належать ТОВ "ФК "Прайм Альянс". 20 березня 2019 року до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 17232742 було внесено зміни, згідно яких вилучено обтяжувача ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" і додано обтяжувача ТОВ "ФК "Прайм Альянс". У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилась заборгованість в розмірі 159 690,47 грн., яку було відступлено ТОВ "ФК "Прайм Альянс". Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язана сплатити суму боргу із урахуванням 3 % річних. Отже заборгованість за кредитним договором становить 232 027,56 грн., яка складається з загальної заборгованості за кредитом - 159 690,47 грн., індексу інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, що станом на 10.05.2019 року становлять 72 337,09 грн. Ураховуючи викладене, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 232 027,56 грн. перед ТОВ "ФК "Прайм Альянс" за кредитним договором № R52150470208В від 10.10.2013 року звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки Нуndai, модель Еlantra, тип - легковий седан, 2013 року випуску, колір чорний, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , шляхом надання дозволу ТОВ "ФК "Прайм Альянс" на укладення договору купівлі-продажу предмету застави з вчиненням подальших дій, пов`язаних з переоформленням даного транспортного засобу в Регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві, наділивши ТОВ "ФК "Прайм Альянс" правом зняття з обліку та постановленням на облік транспортного засобу, правом отримувати дублікати правовстановлюючих документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; зобов`язати ОСОБА_1 передати ТОВ "ФК "Прайм Альянс" предмет застави, а саме: автомобіль марки Нуndai, модель Еlantra, тип - легковий седан, 2013 року випуску, колір чорний, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Центр ДАІ 1403 08.10.2013 року, з комплектами ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; та стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3 480,41 грн. Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.11.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ "ФК "Прайм Альянс", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції установлено, що 10.10.2013 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір № R52150470208В (а.с.5-9), у відповідності до якого остання отримала кредит в сумі 148 740,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 10.10.2020 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15,49 % річних. Кредитні кошти в сумі 148 740,00 грн. були видані ОСОБА_1 що підтверджується копією меморіального ордеру № 6550 від 10.10.2013 року (а.с.11). Крім того, 10.10.2013 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір застави № R52150470208В-Z1 (а.12,13), згідно умов якого заставодавець з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі, зокрема щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, неустойки, будь-яких інших платежів та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором, передає заставодержателю в заставу рухоме майно - транспортний засіб, а саме автомобіль марки Нуndai, модель Еlantra, тип - легковий седан, 2013 року випуску, колір чорний, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Центр ДАІ 1403 08.10.2013 року. Відповідно до п.1.3 Договору застави сторони, укладаючи цей Договір, досягли згоди, що за рахунок Предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення вимоги заставодержателя, що передбачені умовами Кредитного договору та/або цього Договору та становлять максимальний розмір вимоги заставодержателя, у тому числі: - вимоги за основним зобов`язанням, включаючи сплату процентів, комісійних винагород, штрафів, пені, інших платежів, а також будь-якого збільшення суми основного зобов`язання, передбаченого умовами Кредитного договору. При цьому сторони домовились, що застава розповсюджується на будь-яке збільшення основного зобов`язання, в тому числі у випадку збільшення процентів за кредитом, зміни графіку повернення суми основного зобов`язання, зміни строків сплати процентів та інших платежів; - вимоги щодо відшкодування збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов цього Договору; - витрати, пов`язанні з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням, зверненням стягнення на Предмет застави та його реалізацією, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), інші документально підтверджені витрати заставодержателя, якщо вони будуть мати місце. Відповідно до п.5.7 Договору застави, звернення стягнення на Предмет застави (у т.ч. вилучити Предмет застави) у разі настання будь-якого з наступних випадків: - порушення Позичальником будь-якого зобов`язання за Кредитним договором, в тому числі при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу кредитних коштів) та/або при несплаті або часткові несплаті процентів та/або частковій несплаті комісій, та будь-яких інших платежів у строки, встановлені Кредитним договором; - порушення заставодавцем будь-якого зобов`язання за цим Договором; - вчинення заставодавцем дій, спрямованих на виникнення інших обтяжень Предмету застави на користь третіх осіб в будь-який спосіб; - вчинення заставодавцем дій, спрямованих на зменшення вартості Предмету застави або його припинення; - у випадку смерті та/або визнання безвісно відсутнім заставодавця в порядку, встановленому чинним законодавством України; - якщо інша, ніж заставодержатель, особа набула право на Предмет застави. Відповідно до п.5.8 Договору застави заставодержатель має право здійснити реалізацію Предмета застави або набути право власності на Предмет застави у разі невиконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та/або порушення справи про банкрутство застоводавця. Згідно п.5.9 Договору застави право на звернення стягнення на Предмет застави заставодержатель набуває також, якщо заставодержатель відповідно до умов Кредитного договору заявить Позичальнику вимогу повернути кредит та сплатити проценти до настання строків, зазначених в Кредитному договорі, а Позичальник не виконує зазначене зобов`язання. Відповідно до п.6.1 Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у випадках, обумовлених Кредитним договором, цим Договором та нормами чинного законодавства України. Пунктом 6.2 Договору застави визначено, що звернення стягнення на Предмет застави здійснюється в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України та може бути здійснено на підставі рішення суду або в позасудовому порядку. При цьому використання позасудових способів не позбавляє заставодержателя права звернутися до суду. 22 червня 2015 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв (а.с.15-17), відповідно до якого ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги за кредитним договором № R52150470208В від 10.10.2013 року (а.с.18), укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 . Крім того, 22.06.2015 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами застави № 220615зн (а.с.20,21), за яким ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором застави № R52150470208В-Z1 від 10.10.2013 року на предмет застави (а.с.22). На підставі Договору відступлення прав вимоги за договорами застави № 220615зн від 22.06.2015 року, до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено зміни, та змінено обтяжувача, а саме вилучено обтяжувача ПАТ "ВТБ Банк" і додано обтяжувача ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (а.с.23). 29 січня 2019 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Прайм Альянс" було укладено Договір факторингу № 29/01/19-1 (а.с.24-26), відповідно до якого ТОВ "ФК "Прайм Альянс" набуло право вимоги за кредитним договором № R52150470208В від 10.10.2013 року (а.с.27,28), укладеного між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 . Також, 29.01.2019 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Прайм Альянс" було укладено договір відступлення прав вимоги за договорами застави транспортних засобів до договору факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року (а.с.29), за яким ТОВ "ФК "Прайм Альянс" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором застави № R52150470208В-Z1 від 10.10.2013 року на предмет застави (а.с.30), а саме автомобіль марки Нуndai, модель Еlantra, тип - легковий седан, 2013 року випуску, колір чорний, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Центр ДАІ 1403 08.10.2013 року. На підставі договору відступлення прав вимоги за договорами застави транспортних засобів до договору факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено зміни, та змінено обтяжувача, а саме вилучено обтяжувача ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" і додано обтяжувача ТОВ "ФК "Прайм Альянс" (а.с.32). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та недоведеності, прийшовши до висновку, що позивачем вибрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки звернення стягнення на предмет застави шляхом надання дозволу позивачу на продаж предмета застави без проведення публічних торгів протирічить вимогам статей 590, 591 ЦК України, статті 21 Закону України "Про заставу", та Закону України "Про виконавче провадження", де процедура реалізації майна, на яке звернено стягнення, чітко визначена, а саме реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу через аукціони (публічні торги). Крім того, в договорі застави транспортного засобу № R52150470208В-Z1 від 10.10.2013 року не зазначений порядок реалізації рухомого майна при зверненні заставодержателем стягнення на предмет застави, що не визначає окремий порядок звернення стягнення на предмет застави та порядок його реалізації. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Застава є способом забезпечення зобов`язань, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України "Про заставу" та стаття 572 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги. Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна. Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 03.04.2013 року у справі № 6-7цс13 та від 19.11.2014 року у справі № 6-168цс14. Тобто, у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса. Отже, звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження з укладенням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання є позасудовим способом звернення стягнення на заставне майно, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. Установлено, що ТОВ "ФК "Прайм Альянс", звертаючись до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на заставне майно шляхом продажу предмета застави кредитором будь-якій третій особі в рахунок погашення боргових зобов`язань боржника перед кредитором. Згідно п.5.10 Договору застави звернення стягнення та реалізація Предмету застави відбувається у порядку, визначеному Заставодержателем, в т.ч., але не виключно на підставі виконавчого напису нотаріуса, рішення суду або в позасудовому порядку згідно чинного законодавства України. Відповідно до п.6.1 Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у випадках, обумовлених Кредитним договором, цим Договором та нормами чинного законодавства України. Пунктом 6.2 Договору застави визначено, що звернення стягнення на Предмет застави здійснюється в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України та може бути здійснено на підставі рішення суду або в позасудовому порядку. При цьому використання позасудових способів не позбавляє заставодержателя права звернутися до суду. Тобто, обраний кредитором спосіб звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу будь-якій третій особі в рахунок погашення боргових зобов`язань боржника перед кредитором, сторони договору застави визначили як позасудовий, що відповідає положенням статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у зв`язку із чим такі вимоги ТОВ "ФК "Прайм Альянс" задоволенню не підлягають. Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) та яка підтверджена у постановах Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі № 160/364/16-ц, від 25.03.2020 року по справі № 522/16933/17 та ін. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що законодавець надав альтернативу заставодержателю щодо обрання способу реалізації предмета забезпечувального обтяження, зокрема п.1 ч.1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернення стягнення на предмет застави як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпечувального обтяженням зобов`язання не заслуговують на увагу, оскільки спосіб звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на предмет застави за заставодержателем є позасудовим способом захисту. При цьому, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього. З огляду на вказані висновки, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту його прав як заставодержателя, оскільки звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на нього за заставодержателем є позасудовим способом захисту. Верховний Суд України у постанові від 05.04.2017 року у справі № 6-3034цс16 вказав, що обрання певного способу правового захисту, зокрема досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом або договором досудового способу врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не вважається обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. З урахуванням наведеного, підстави для задоволення позову ТОВ "ФК "Прайм Альянс" в обраний ним спосіб відсутні. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін. На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення. Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" - залишити без задоволення. Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.В. Свистунова Судді: Т.П. Красвітна І.А. Єлізаренко