Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3431/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3431/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 03 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Капустинського М.М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар`єр" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року (повне рішення складено 23.01.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар`єр" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : в жовтні 2019 року позивач, ТОВ "Шепетівський гранкар`єр", звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (відповідача), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ш" Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 0021185704 від 08.10.2019 та №0021175704. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 23.11.2020 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що наявність порушення, виявленого контролюючим органом (а саме, несвоєчасність сплати податкових зобов`язань), мало місце, що не оспорюється позивачем, а нарахування сум штрафних санкцій підтверджується інтегрованою карткою платника податку та розрахунками до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного рішення, згідно п.58.1 ст.58 ПК України, оскільки посилання на статтю 54 ПК України в рішенні відсутнє, а будь-якої перевірки, за результатами якої могли б бути встановлені вищезазначені факти, контролюючим органом проведено не було. Вважає, що податкове повідомлення-рішення суперечить формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, оскільки, в оскаржуваному акті індивідуальної дії контролюючий орган не визначив назву податку (грошове зобов`язання/ авансові внески з єдиного податку), не визначив, за яке саме порушення необхідно сплатити штраф (за затримку сплати/ за несплату (неперерахування) податку), не викреслив непотрібні реквізити. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку по ТОВ "Шепетівський гранкар`єр" з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по орендній платі за землю (акт від 17.09.2019 за № 25/22-01-57-04/05470845), якою встановлено, що ТОВ "Шепетівський гранкар`єр" несвоєчасно сплачено податкове зобов`язання з орендної плати за землю. Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Шепетівським управлінням Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендній платі за землю ТОВ "Шепетівський гранкар`єр", за результатами якої складено акт від 17.09.2019 за № 25/22-01-57-04/05470845. Перевіркою встановлено порушення, зокрема, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата суми узгодженого податкового зобов`язання задекларованого платником в податковій декларації з орендної плати за землю, визначеного платником податку. На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ш" від 08.10.2019 за №0021175704 про сплату штрафу за порушення строків сплати податкового зобов`язання з орендної плати за землю у сумі 5983,27 грн. (в розмірі 10% від 59832,7 грн.), та податкове повідомлення - рішення форми "Ш" від 08.10.2019 за №0021185704 про сплату штрафу за порушення строків сплати податкового зобов`язання з орендної плати за землю у сумі 117383,65 грн. (в розмірі 20% від 586918,25). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції, що була чинною на момент їх виникнення (далі - ПК України). Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Відповідно до п.76.2 ст.76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Згідно з п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відповідно до п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Згідно п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, зокрема, відповідно до статті 54 цього Кодексу. Додатком 4 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, визначено форму податкового повідомлення-рішення форми "Ш". Вказаною формою не встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми "Ш" повинно містити, за необхідності, посилання на статтю 54 ПК України, тому доводи позивача про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять зазначення ст.54 ПК України, є безпідставними. Також вказана форма містить, зокрема, такі елементи податкового повідомлення-рішення: "... за затримку на ____ календарних днів сплати / за несплату (неперерахування) фізичною особою (непотрібне викреслити) грошового зобов`язання / авансових внесків єдиного податку в сумі (непотрібне викреслити) зобов`язано сплатити штраф ...". Як встановлено судом першої інстанції, камеральною перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено суми узгодженого податкового зобов`язання, задекларованого платником в податковій декларації з орендної плати за землю. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що будь-якої перевірки контролюючим органом не проводилось, оскільки контролюючим органом було проведено камеральну перевірку, яка передбачена статтями 75, 76 ПК України . Також, в апеляційній скарзі позивач вказує, що контролюючий орган в оскаржуваних актах індивідуальної дії не викреслив непотрібні реквізити. Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції з урахуванням правової позиції викладеною у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16, від 25 січня 2019 року по справі №812/1112/16, від 15 травня 2019 року по справі №814/1140/15, згідно якої окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. При цьому, у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2019 року по справі №815/3289/15 зазначено, що у такому разі податкове повідомлення-рішення варто розцінювати як акт індивідуальної дії з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, при розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. При цьому наявність порушення, виявленого контролюючим органом (а саме, несвоєчасність сплати податкових зобов`язань), мало місце, що не оспорюється позивачем, а нарахування сум штрафних санкцій підтверджується інтегрованою карткою платника податку та розрахунками до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зрозумілі фактичні і правові підстави їх прийняття, а тому відсутні підстави вважати, що такі податкові повідомлення-рішення є протиправними. Зважаючи на вищевикладене колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що відповідач довів правомірність оскаржуваних рішень, що підтверджено доказами. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівський гранкар`єр" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Біла Л.М.