Ухвала КГС ВС № 911/2048/19

УХВАЛА 03 серпня 2020 року м. Київ Справа № 911/2048/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Кондратової І.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області (суддя - Колесник Р.М.) від 23.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Кропивна Л.В., судді - Руденко М.А., Дідиченко М.А.) від 20.05.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

5. ОСОБА_5 ,

6. ОСОБА_6 ,

7. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Ліберті" про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів учасників товариства, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Київської області від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 911/2048/19, у задоволенні позову відмовлено. 08.07.2020 ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 911/2048/19, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. 13.07.2020 касаційну скаргу зареєстровано та передано судді-доповідачу Кондратовій І.Д., визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України. У касаційній скарзі заявник зазначає підставами касаційного оскарження судових рішень: 1) порушення судами норм статті 87 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди не дослідили та не надали оцінку головному доказу у справі - показам свідка, що є підставою для їх скасування відповідно до пункту 1 частини 3, частини 4 статті 310 цього Кодексу (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України); 2) відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України). Верховний Суд, перевіривши форму і зміст касаційної скарги, установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Господарського суду Київської області у 2019 році. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн (200 % від 1 921,00 х 2). До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 у справі № 911/2048/19 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Кондратова