Постанова 4876 № 908/574/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.07.2020 року м.Дніпро Справа № 908/574/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., при секретарі судового засідання: Вітко Г.С., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 (суддя Корсун В.Л.) у справі №908/574/20 за первісною позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", 69035,м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14 до відповідача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ", 70605, Запорізька обл., Пологівський район, м. Пологи, вул. Барвінкова, буд.1 про стягнення 1 092 648,87 грн та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ", 70605, Запорізька обл., Пологівський район, м. Пологи, вул. Барвінкова, буд. 1 до відповідача за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", 69035,м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14 про скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення ВСТАНОВИВ:

1. Зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі. 19.05.2020 року до Господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" надійшло клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що для встановлення наявності чи відсутності вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ" дій, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, потрібні спеціальні знання у сфері електроенергетики, а без призначення у справі експертизи такі обставини встановити неможливо. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 року по справі №908/574/20 клопотання ПАТ "Запоріжжяобленерго" за вих. від 19.05.20 № 33-33/7695 про призначення судової електротехнічної експертизи задоволено. Призначено по справі № 908/574/20 судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Запорізького відділення Дніпропетровського НДІ судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13) На вирішення експертній установі поставлено наступні питання: - який вплив має приєднання антени пристрою, вилученого під час складення Акту про порушення від 05.04.19 № 00001313, опломбованому пломбою № 18785937 на лічильник типу НІК 2301 АП3 при ввімкненні пристрою до напруги 220 В? Чи буде при цьому продовжуватись електропостачання приєднаних електроустановок та чи обліковується електрична енергія приладом обліку типу НІК 2301 АП3 при підключеному навантаженні? Попереджено експерта про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків. Враховуючи заявлене клопотання представника ПАТ "Запоріжжяобленерго", витрати з оплати проведення судової електротехнічної експертизи покладено на ПАТ "Запоріжжяобленерго". Зобов`язано ПАТ "Запоріжжяобленерго" сплатити рахунок, виставлений експертною установою на оплату проведення судової електротехнічної експертизи протягом 7 банківських днів після його отримання. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової електротехнічної експертизи у справі № 908/574/20 та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області. Зобов`язано сторін у справі № 908/574/20 надати суду (у випадку клопотання судового експерта) всі необхідні документи та матеріали для проведення судової експертизи та повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у цій справі. Для проведення судової електротехнічної експертизи направлено до Запорізького відділення Дніпропетровського НДІ судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13) матеріали господарської справи № 908/574/20. Зобов`язано судового експерта після завершення проведення судової електротехнічної експертизи надіслати експертний висновок та матеріали справи № 908/574/20 на адресу господарського суду Запорізької області (м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, каб. № 219, корпус № 1, суддя Корсун В.Л.). Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що висновок експерта у даній справі підтвердить або спростує факт втручання в параметри розрахункового приладу комерційного обліку.

2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги. Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 у справі №908/574/20, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає наступне: - згідно п. 8.4.4. ПРРЕЕ позивач за первісним позовом був зобов`язаний забезпечити проведення експертизи одразу після складання Акту про порушення від 05.04.2019 року; - відсутні об`єкти для належного експертного дослідження, оскільки на експертне дослідження не направлений лічильник, який не вилучався при складанні Акту про порушення. На експертне дослідження був направлений об`єкт (прилад), який був вилучений всупереч загальним правилам документування такого вилучення; - позивач за первісним позовом всупереч п. 8.4.4. ПРРЕЕ до отримання результатів експертизи 02.05.2019 на засіданні комісії прийняв рішення про застосування до споживача положення глави 8 ПРЕЕЕ. Скаржник вважає, що Акт про порушення від 05.04.2019 року недійсний в силу п. 8.2.6. ПРЕЕ, оскільки не розглянутий позивачем за первісним позовом в порядку, визначеному ПРРЕЕ (тобто після проведення експертизи); - у зв`язку призначенням експертизи та зупиненням провадження у справі буде порушено права споживача щодо розгляду справи в розумний строк, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Позивач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, погоджуючись, зокрема, з висновками суду першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 року у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 у справі №908/574/20 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.07.2020 року. У судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. 28.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 року у справі №908/574/20 слід залишити без змін з наступних підстав.

5. Встановлені та неоспорені обставини та відповідні їм правовідносини. До господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" надійшла позовна заява за вих. № 33-33/3645 від 28.02.20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ" 1 092 648,87 грн. вартості необлікованої електроенергії. 31.03.20 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ СТО "НАДІЯ" про скасування рішення комісії з розгляду актів про виявлення порушення ПРРЕЕ від 02.05.19, документоване протоколом № 2, щодо нарахування ТОВ СТО "Надія" заборгованості за не обліковану електричну енергію в сумі 1 092 648,87 грн. 19.05.2020 року, до суду першої інстанції від представника ПАТ "Запоріжжяобленерго" надійшло клопотання за вих.№33-33/7695 від 19.05.20, в якому він просив суд призначити у даній справі судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Запорізького відділення Дніпропетровського НДІ судових експертиз та на вирішення експертизи поставити наступне питання: "Який вплив має приєднання антени пристрою, вилученого під час складення Акту про порушення від 05.04.19 № 00001313, опломбованому пломбою № 18785937 на лічильник типу НІК 2301 АП3 при ввімкненні пристрою до напруги 220 В, чи буде при цьому продовжуватись електропостачання приєднаних електроустановок та чи обліковується електрична енергія приладом обліку типу НІК 2301 АП3 при підключеному навантаженні?". Клопотання обґрунтоване тим, що для встановлення наявності чи відсутності вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ" дій, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку потрібні спеціальні знання у сфері елетроенергетики, а без призначення у справі експертизи такі обставини встановити неможливо.

6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Предметом спору за первісною позовною заявою по даній справі є вимога ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ТОВ СТО "НАДІЯ" 1 092 648,87 грн. вартості необлікованої електроенергії за рішенням комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, яке оформлено протоколом № 2 від 02.05.19. Необхідність призначення у даній справі судової електротехнічної експертизи представник ПАТ "Запоріжжяобленерго" обґрунтував наступним. Головним елементом предмету доказування у даній справі є встановлення факту вчинення дій ТОВ СТО "Надія", що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, а саме, використання пристрою, який дає можливість споживати необліковану електричну енергію, шляхом зупинки лічильника за допомогою розташування на ньому антени пристрою. За приписами частин 1, 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами (згідно із ст. 73 ГПК України) є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 98 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2). Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3). Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (ч. 4). У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством (ч. 6). У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 7). Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч. 8). Статтею 99 ГПК України унормовано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не надано висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч. 1 вказаної статті). У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (ч. 2). При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза), (ч. 3 ст. 99 ГПК України). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4). Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5). Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6). Статтею 100 ГПК України закріплено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1). Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу (ч.2). Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі) (ч.3). У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій (ч.4). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч.5). У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч.6). Порядок збирання матеріалів для проведення експертизи визначено ст. 102 ГПК України, якою передбачено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд, з урахуванням думки учасників справи, визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (ч.1). Згідно із вимогами ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. Частиною 1 ст. 12 вказаного Закону визначено, що судовий експерт незалежно від виду судочинства зобов`язаний: провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок; на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку; заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Приписами ст. 13 цього Закону передбачено, що судовий експерт незалежно від виду судочинства, зокрема має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів; вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання. Статтею 14 вказаного Закону визначено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченому законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Відповідно до підпункту 12.1 п. 12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу від 26.12.12 № 1950/5), об`єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо. Згідно із п. п. 12.2 п. 12 вказаних методичних рекомендацій, до основних завдань електротехнічної експертизи належать, зокрема, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам. Отже, колегія суддів приходить до наступних висновків: - обставиною, що підлягає доказуванню у цій справі є встановлення факту вчинення дій відповідачем за первісним позовом, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, а саме: використання пристрою, що надає можливість споживати не обліковану електричну енергію шляхом зупинки лічильника за допомогою розташування на ньому антени пристрою, яка надає можливість (за твердженнями позивача) безобліково споживати електричну енергію відповідачем за первісним позовом у цій справі, - висновок судового експерта за наслідками проведення судової електротехнічної експертизи у справі № 908/574/20 підтвердить чи спростує факт втручання в параметри розрахункового приладу комерційного обліку (з метою зміни його показників), - шляхом проведення судової електротехнічної експертизи у справі №908/574/20 будуть встановлені обставини, що в подальшому можуть вплинути на прийняття законного та обґрунтованого рішення у цій справі по суті спору, оскільки від з`ясування цього факту залежить вирішення питання про наявність/відсутність у діях відповідача за первісним позовом виявленого порушення. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача за первісним позовом та призначення у справі судової електротехнічної експертизи та зупинення провадження у справі №908/574/20 закінчення експертизи.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу. Колегія суддів вважає безпідставним довід скаржника про те, що позивач за первісним позовом згідно п. 8.4.4. ПРЕЕ забов`язаний був забезпечити проведення експертизі одразу після складання акту про порушення з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що Акт про порушення № 00001313 складений 05.04.2020 року. Рішення комісії з розгляду актів про виявлення порушення ПРРЕЕ оформлене протоколом № 2 від 02.05.19. Станом на час складання акта про порушення та на час проведення засідання комісії з розгляду такого акта спірні правовідносини регулювалися ПРРЕЕ, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2002 від 21.12.2018. Колегія суддів зазначає, що ПРРЕЕ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не містили п.8.4.4., а лише постановою НКРЕКП від 18.07.2019 року №1525 "Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" доповнено главою 8.4. "Визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил", а відтак колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на п. 8.4.4. ПРРЕЕ у зв`язку з його відсутністю на момент виникнення спірних правовідносин. Колегія суддів відхиляє довід скаржника щодо відсутності об`єктів дослідження, оскільки даний довід спростовується Актом про порушення №00001313 від 05.04.2019 , в якому зафіксоване порушення ПРРЕЕ: "Дії споживача, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку, а саме використання пристрою, який дає можливість споживати не обліковану електричну енергію. Лічильник знаходився в приміщенні СТО, в розподільчій шафі. Пристрій був розташований на розподільчій шафі, антена пристрою крізь оглядове віконце розташована на корпусі лічильника. Пристрій був підключений на напругу 220 V. При підключенні навантаження електроенергія не враховувалась. Споживачу продемонстроване порушення. Пристрій вилучений, упакований в пакет та опломбований пломбою № 18785937", а отже, можливість проведення експертизи знятого у споживача пристрою, не втрачена. У зв`язку з цим безпідставними визнаються доводи скаржника про неможливість проведення експертизи, оскільки лічильник не вилучався. З акту про порушення від 05.04.2019 року вбачається, що вилучено сам пристрій, який впливав чи не впливав на лічильник. Дослідження цього приладу (пристрою) і є предметом експертного дослідження. Судова колегія зазначає, що як вбачається з правової позиції самого скаржника у справі (а.с.93,134) він висловив думку щодо необхідності призначення експертизи, але потім, коли експертиза була призначена, на чому він сам раніше наполягав, скаржник став проти неї заперечувати, результатом чого стала подана ним апеляційна скарга. При цьому, на його думку, питання про призначення експертизи мало бути вирішено судом після прийняття позову до розгляду. Колегія зазначає, про безпідставність такого висновку, оскільки процесуальний закон не визначає момент, з якого суд має право призначати експертизу. Це може бути зроблено протягом судового розгляду справи, коли за її обставинами буде встановлено, що для з`ясування обставин, що входять до предмета доказування, потрібні спеціальні знання, що і відбулося у справі, що розглядається. Також безпідставним є твердження скаржника про те, що Акт про порушення втратив дійсність, оскільки зазначений Акт був складений з дотриманням 60- денного строку, встановленого п. 8.2.6. ПРРЕЕ і на момент складення цього акту п. 8.4.4. ще не набрав чинності. Також слід зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання. Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду. Дане питання не вирішувалося, оскільки спір по суті заявлених позовних вимог не розглядався.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала місцевого суду є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 у справі №908/574/20 - без змін. 10.Судові витрати. Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТО "НАДІЯ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 у справі №908/574/20 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 у справі №908/574/20 - залишити без змін. Справу №908/574/20 направити до Запорізького відділення Дніпропетровського НДІ судових експертиз. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст постанови складено 03.08.2020 року. Головуючий суддя Л.М. Білецька Суддя Ю.Б. Парусніков Суддя Т.А. Верхогляд