Постанова 4873 № 910/2429/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" серпня 2020 р. Справа № 910/2429/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Пашкіної С.А. Калатай Н.Ф. представники сторін не викликались, розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 р. (повний текст складено 12.05.2020 р.) у справі № 910/2429/20 (суддя - Баранов Д.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 3 230,10 грн.,- В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 3 230,10 грн. штрафу, нарахованого відповідачу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України, за порушення термінів доставки вантажів, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2020 р. у справі № 910/2429/20 позов задоволено повністю: стягнуто з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" 3 230,10 грн. штрафу, 1 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн. судового збору. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач доставив вантаж з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. Перевіривши правильність здійсненого позивачем нарахування штрафу, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 3 230,10 грн. штрафу, і правові підстави для зменшення його розміру відсутні, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні клопотання відповідача стосовно зменшення розміру штрафу на 80 %. Заяву позивача про покладення на відповідача понесених витрат на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн., судом задоволено частково з огляду на неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, а також невідповідністю розміру витрат критеріям розумності та справедливості. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове, яким стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Наводячи підстави скасування рішення, апелянт зазначав, що відповідачем не надано доказів на спростування понесених позивачем витрат на правничу допомогу на суму 3 000,00 грн., а надання правової допомоги в аналогічних спорах не спростовує розмір понесених витрат конкретно у даній справі. Окрім того, судом першої інстанції не було враховано, що позивачем вчинялись дії досудового врегулювання спору і те, що договором про надання адвокатських послуг визначено та погоджено сторонами вартість години роботи адвоката, а актом наданих послуг підтверджується кількість фактично використаного адвокатом часу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження; зупинено дію оскаржуваного рішення до прийняття апеляційним судом кінцевого рішення. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 07.02.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (замовник) та акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) укладено договір № 07153/ПЗ-2018 про надання послуг (далі - договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародних сполученнях і проведення розрахунків за ці послуги. 30.06.2019 р. за залізничними накладними №№ 40217861, 40217812, 40217838, 40217820, 40217937, 40217978, 40217853, 40217986, 40226474 залізницею прийнято до перевезення вагони. Позивач звернувся до відповідача з претензіями № 0807-265 від 08.07.2019 р., № 0807-266 від 08.07.2019 р., № 0907-269 від 09.07.2019 р. щодо оплати штрафу за прострочення доставки вантажу - залізничних вагонів. 23.07.2019 р. відповідач листом № ЦМ-ЮА-308 повідомив позивача, що претензії про сплату штрафу направлені до регіональної філії залізниці. Оскільки відповідачем 3 230,10 грн. штрафу у добровільному порядку не було оплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом. Судом першої інстанції встановлено, що за залізничними накладними №№ 40217861, 40217812, 40217838, 40217820, 40217937, 40217978, 40217853, 40217986 вагони були доставлені 08.07.2019 р., з пропуском строку на 2 доби, а за накладною № 40226474 вагон був доставлений 09.07.2019 р., з пропуском строку на 3 доби. Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафу, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума штрафу в розмірі 3 230,10 грн., тож позовні вимоги є обґрунтованими. При цьому, обставин для зменшення розміру штрафу не було встановлено, у зв`язку з чим відмовлено у задоволенні клопотання відповідача стосовно зменшення розміру штрафу на 80 %. В цій частині рішення не оскаржується. Покладаючи на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 1 500,00 грн., суд першої інстанції погодився з доводами відповідача щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на послуги адвоката із складністю справи у розмірі 3 000,00 грн., обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також що розмір таких витрат є необґрунтованим. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19. Об`єднана палата у вказаній постанові зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). На підтвердження заявлених витрат позивачем надано наступні документи: - договір про надання правової допомоги № 01-02 від 03.02.2020 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" та адвокатом Накоп`юком Я.В., за умовами якого вартість послуг наданих адвокатом складає 1 000,00 грн. за одну годину роботи; - акт виконаних робіт (надання послуг) № 01-02/13 від 12.02.2020 р. на суму 3 000,00 грн., за яким адвокатом було надано клієнту юридичні послуги, а саме: правовий аналіз претензій від 08.07.2019 р. (20 хвилин); консультація щодо порядку стягнення штрафу у суму 3 230,10 грн. (40 хвилин); підготовча робота для складання позовної заяви, збір документів, копіювання документів, аналіз законодавства та судової практики (120 хвилин); складання позовної заяви про стягнення штрафу (200 хвилин) (всього 380 хвилин); - рахунок на оплату № 01-02/13 від 12.02.2020 р. на 3 000,00 грн.; - платіжне доручення № 364 від 12.02.2020 р. на суму 3 000,00 грн.; - ордер СА № 1002411 від 12.02.2020 р.; - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЧК № 001243 від 16.12.2019 р. 06.04.2020 р. відповідач у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, просив зменшити їх розмір, оскільки вважав заявлені позивачем витрати неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та затраченим адвокатом часом на надання таких послуг. Апеляційний суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. З огляду на обставини справи (предмет позову), справа не є складною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, а також враховуючи представництво адвоката в аналогічних справах (№№ 910/1838/20, 910/1839/20, 910/2104/20, 910/2083/20, 910/2103/20, 910/2082/20), то заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаними роботами із предметом позову, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості. Колегія суддів також враховує, що позивачем вчинялись дії досудового врегулювання спору (направлення 3-х претензій, які були складені не адвокатом, а менеджером Сінельником В.І. та підписані директором товариства), а також те, що відповідачем не заперечені позовні вимоги по суті спору. Таким чином, враховуючи наявність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу правомірно задоволена судом першої інстанції в частині покладення на відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн. Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.02.2020 р. у справі № 910/3242/18, від 07.08.2018 р. у справі № 916/1283/17, від 20.11.2018 р. у справі № 910/23210/17, від 06.03.2019 р. у справі № 910/15357/17, від 12.06.2019 р. у справі № 910/11310/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2018 р. у справі № 753/15683/15. Доводи апелянта наведеного не спростовують, тож апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 р. у справі № 910/2429/20 апелянтом не оскаржується. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 р. у справі № 910/2429/20 залишити без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 р. у справі № 910/2429/20 залишити без змін. Матеріали справи № 910/2429/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 03.08.2020 р. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді С.А. Пашкіна Н.Ф. Калатай