Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/1410/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/787/20 Справа № 204/1410/20 Суддя у 1-й інстанції - Некрасов О. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. П О С Т А Н О В А ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 липня 2020 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з оскаржуваною постановою, 19 лютого 2020 року о 13 годині 00 хвилин в м. Дніпро по вул. Надії Алексєєнко біля будинку 70, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ауді А6, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , поза межами строку його апеляційного оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, зокрема, просив суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк на оскарження постанови. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що 13 квітня 2020 року ним була подана заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку із встановленням карантину щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, яку суд безпідставно не взяв до уваги. До того ж, він звертався із апеляційною скаргою, однак вона була повернута, оскільки не була ним підписана, а тому після отримання 11 червня 2020 року копії постанови Дніпровського апеляційного суду, повторно звернувся із апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм процесуального права. Так, вказує, що відеозапис, що вівся поліцейськими не можна визнати допустимим доказом, оскільки він не є безперервним. Також, звертає увагу, що працівниками поліції було порушено його право скористатися правовою допомогою адвоката, оскільки працівниками поліції відмовлено у наданні адвоката, та в порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що судом безпідставно не було прийнято висновок КП "Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром" від 02 березня 2020 року, як належний та допустимий доказ, з тих підстав, що він отриманий з порушенням ст. 266 КУпАП, а саме огляд у закладі охорони здоров`я проведений без присутності поліцейського. Разом із цим, він вказує, що не розумів, яким чином він повинен забезпечити присутність працівника поліції під час медичного огляду. При цьому, звертає увагу, що відповідно до медичного висновку він не перебував у стані наркотичного сп`яніння. Заслухавши ОСОБА_1 , який клопотання та апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи клопотання й апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції виходить з того, що справу було розгляду за відсутністю ОСОБА_1 та матеріали справи не містять відомостей про вручення йому копії оскаржуваного рішення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови, як такий, що пропущений апелянтом з поважних причин. Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Відповідно до вимог ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону не було вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, та зроблено невірні висновки. Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, зокрема, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно з п.п. 1, 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. З протоколу про адміністративне правопорушення, який наявний у матеріалах справи слідує, що водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що працівниками патрульної поліції було йому роз`яснено належним чином проходження огляду на стан сп`яніння у відповідному закладі охорони здоров`я в їх присутності. Відповідно до пункту 9 розділу 2 наказу № 1452/735 від 09.11.2015 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Не зважаючи на той факт, що працівниками патрульної поліції не було вжито заходів, щодо доставки ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я, він самостійно протягом двох годин звернувся 19 лютого 2020 о 15 год. 00 хв. до КП "Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром" ДОР", за результатами висновку якого ОСОБА_1 не перебував у жодному зі стану сп`янінь, у тому числі і у наркотичному. Твердження суду першої інстанції стосовно того, що при розгляді справи він не може покласти за основу висновок КП "Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром" ДОР" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що становить самостійний склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є невірним, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст. 130 КУпАП не всяка відмова від проходження огляду на стан сп`яніння утворює склад адміністративного правопорушення, а лише відмова від проходження огляду на стан алкогольного, чи наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною та містить відсилочну норму до порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, треба розділяти два поняття - огляд на стан сп`яніння та медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Медичний огляд (за відмову від якого наступає відповідальність) проводиться у цьому випадку у медичному закладі відповідними спеціалістами, якими поліцейські не являються. Вищевикладене свідчить про те, що відмова водія від огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки не може бути сама по собі підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, а є підставою для направлення водія до відповідного закладу охорони здоров`я, що не мало місця в цьому випадку. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого дотримання законності. За положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції розглянув справу без дотриманням вимог ст. 280 КУпАП, докази наявні у справі ретельно не були перевірені відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, на їх належність та допустимість, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про доведеність провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасованню із закриттям провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд- П О С Т А Н О В И В: Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року - задовольнити. Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко