Постанова Харківський апеляційний суд № 639/3089/17
від 30.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Харків справа № 639/3089/17 провадження № 22ц/818/1707/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Тичкової О.Ю., суддів Кругової С.С., Маміної О.В. за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С., сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Відділ реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2017 року, постановлену у складі судді Труханович В.В., установив: 23 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова, у якому просила скасувати незаконне рішення відділу про зняття реєстрації місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2017 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що позивачем заявлено позов до відповідача, який є виконавчим органом Харківської міської ради, яка відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування України» має статус органу місцевого самоврядування. Отже, позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити справу для продовження розгляду до Первомайського районного суду Харківської області. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на виконання оскаржуваної ухвали суду від 24.05.2017 ОСОБА_1 звернулася з позовом до відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова у Харківський окружний адміністративний суд. Рішенням Харківського окружного адміністративного суд від 24.10.2018 у справі № 820/212/18 позов ОСОБА_1 був задоволений частково. Проте постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року скасовано, провадження у справі закрито, ОСОБА_1 роз`яснене право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 залишено без змін. Суди вищих інстанцій зазначили, що у справі № 820/212/18 спірні правовідносини пов`язані з правом користування та розпорядженням квартирою АДРЕСА_2 , отже, спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Таким чином, ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2017 року підлягає скасуванню. Разом з тим, справу для продовження розгляду ОСОБА_1 просить направити до Первомайського міськрайонного суду Харківської області, оскільки не проживає у м. Харкові, є інвалідом ІІ групи з труднощами у пересуванні, і приїжджати на судові засідання у Жовтневий районний суд м. Харкова їй буде важко. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого. Згідно п.п. 1, 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова про скасування рішення щодо зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2017 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено відповідно до положень п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України (в редакції, яка діяла станом на 24.05.2017 надалі ЦПК України 2004 року) (а.с. 2). Судом було роз`яснено ОСОБА_1 її право звернутися за захистом своїх порушених прав до суду в порядку адміністративного судочинства. На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 24 жовтня 2018 року у справі № 820/212/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова про скасування рішення Відділу реєстрації місця проживання у Новобоварському районі м. Харкова з приводу зняття її з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , задоволені частково (а.с. 15-16). Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, залишеною без змін Постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.10. 2018 по справі № 820/212/18 скасоване, провадження у справі, відкрите в порядку адміністративного судочинства, закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства (а.с. 12-14, 17-20). При цьому в пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 820/212/18 зазначено, що визначення Великою Палатою Верховного Суду юрисдикційності цієї категорії спорів є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2017 року. Також постанова від 04.12.2019 є іншою процесуальною підставою для звернення з цивільним позовом до належного суду, яким, у випадку ОСОБА_1 , є місцевий загальний суд. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно із ч.1 ст.15 ЦПК України 2004 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Положеннями пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закономa установлений інший порядоксудового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 її позов до Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова пов`язаний із правом користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_2 . Крім того, оскаржуваним рішенням відділу ОСОБА_1 була знята з реєстрації місця проживання у зв`язку з набуттям ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру. Тобто предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , вимоги до Відділу реєстрації місця проживання у Новобаварському районі м. Харкова є похідними від них. Тобто суд першої інстанції помилково дійшов висновку про публічно-правовий характер заявленого ОСОБА_1 позову, й апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду. Разом з тим, заявлене в апеляційній скарзі клопотання ОСОБА_3 про направлення справи для продовження розгляду до Первомайського міськрайонного суду Харківської області задоволенню не підлягає. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України). Оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали від 24.05.2017 Жовтневим районним судом м. Харкова питання територіальної юрисдикції позову ОСОБА_1 не розглядалось, Харківський апеляційний суд при перегляді ухвали позбавлений можливості надавати оцінку дотриманню територіальної юрисдикції при зверненні з позовом. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 травня 2017 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до того ж суду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складений 30 липня 2020 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді С.С. Кругова О.В. Маміна