Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/1961/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6645/20 Справа № 212/1961/20 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2020 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Суха Балка, про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодження здоров`я за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Суха Балка на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 травня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: В березні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гузєв Ігор Григорович звернувся з позовом до ПрАТ «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 02.03.1993 року по 31.03.2010 року він працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача на різних посадах, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 27.04.2011 року позивачу встановлено 35% втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, з яких 25% по радикулопатії, 10% - по хронічному бронхіту, з 26.04.2011 року - безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач постійно відчуває стійкий виражений біль та обмеження рухів у шийному і поперекова - крижовому відділах хребта, іррадіацію болю від попереку в обидві нижні кінцівки, оніміння в пальцях правої стопи, від шиї іррадіацію болю в плечовий пояс, тягнучий біль у руках, підвищену чутливість до холоду, утруднену ходу, поганий сон, шум в голові, коливання артеріального тиску зі схильністю до підвищеного, переважно сухий кашель, задишку при навантаженні, загальну слабкість. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 165 305 гривень, яку просив стягнути з відповідача (а.с. 1-7). Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 травня 2020 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 65 000 (шістдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб. Стягнути з ПрАТ «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень. В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «Суха Балка» - відмовлено (а.с.83-87). В апеляційній скарзі ПрАТ Суха Балка посилаючись на неправильне застосування судом 1 інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с. 106-110). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступних підстав. Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював з 02.03.1993 року по 25.11.1998 року - на посаді підземного електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання дільниці № 17 Рудника «Суха Балка», з 25.11.1998 року по 03.11.1999 року - на посаді підземного гірника дільниці № 19 ВАТ « СУХА БАЛКА», з 03.11.1999 року по 31.03.2010 року на посаді підземного гірника ВАТ» Суха Балка». 31 березня 2010 року звільнений за власним бажанням, по виходу на пенсію за віком на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книги позивача (а.с. 53-60). Висновком МСЕК від 27.04.2011 року позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 35% з яких 25% по радикулопатії, 10% по хронічному бронхіту, з 26 квітня 2011 року - безстроково, без встановлення інвалідності( а.с.8-9). Згідно Акту № 19 Форми П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме робота позивача протягом 19 років 5 місяці в умовах підвищених рівнів важкої фізичної праці та 26 років 8 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони: пил з вмістом вільного діоксиду кремнію кристалічного від 10 до 70%: 5.8-20.9 мг/м3 при ГДК 2.0 мг/м3 протягом 47-91%. Рівень фізичного перевантаження: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну 36-40 кг при нормі до 30 кг.; робоча поза вимушена з нахилом тулуба до 300/ понад 300: 39.8-72.8/6.8 за зміну при допустимій 25.0/-%: нахили корпусу- 148-199 разів при допустимому 51-100 разів на зміну; Мікрокліматичні умови: відносна вологість 85.0-98.0% при нормі 80-30% (а.с.11-12). Задовольняючи частково позовні вимоги суд 1 інстанції посилався на положення ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України та виходив з того, що позивач тривалий час працював на підприємстві відповідача, у звязку з чим втратив професійну працездатність, що призвело до постійних потреб у проходженні курсів лікування у медичних закладах, а також судом враховано глибину фізичних та моральних страждань. Із вказаними висновками суду 1 інстанції погоджується й колегія суддів, виходячи з наступного. Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Як вбачається з Акту № 19 Форми П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме робота позивача протягом 19 років 5 місяці в умовах підвищених рівнів важкої фізичної праці та 26 років 8 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони: пил з вмістом вільного діоксиду кремнію кристалічного від 10 до 70%: 5.8-20.9 мг/м3 при ГДК 2.0 мг/м3 протягом 47-91%. Рівень фізичного перевантаження: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну 36-40 кг при нормі до 30 кг.; робоча поза вимушена з нахилом тулуба до 300/ понад 300: 39.8-72.8/6.8 за зміну при допустимій 25.0/-%: нахили корпусу- 148-199 разів при допустимому 51-100 разів на зміну; Мікрокліматичні умови: відносна вологість 85.0-98.0% при нормі 80-30% (а.с.11-12). Таким чином, ПрАТ «Суха Балка», під час роботи позивача допустив перевищення параметрів шкідливих хімічних речовин, запилення робочої зони та пил з вмістом діоксиду кремнію кристалічного, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини ПрАТ «Суха Балка», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ПрАТ «Суха Балка» не вчиняло будь-яких протиправних дій, які б знаходились у причинному звязку з ушкодженням здоров`я та заподіянню моральних страждань не заслуговують на увагу та є безпідставними оскільки відповідно до п. 17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання, причиною професійного захворювання є робота на протязі 19 років 5 місяців в умовах важкої фізичної праці. Рівень фізичного навантаження. Робота на протязі 26 років 8 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони. Крім того, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду. Колегія суддів також погоджується із стягнутим судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, оскільки виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманих професійних захворювань, роботу позивача на підприємстві відповідача ПрАТ «Суха Балка» в умовах впливу шкідливих факторів, продовж 19 років 5 місяців в умовах важкої фізичної праці та 26 років 8 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони, відсоток втрати ним професійної працездатності в розмірі 35%, стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та можливість такого відновлення, а також постійна потреба в проходженні курсів лікування у медичних закладах. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Суха Балка залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: