Ухвала КЦС ВС № 220/208/20

Ухвала 30 липня 2020 року м. Київ справа № 220/208/20 провадження № 61-10796ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2005 року на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Роз`яснено, що у новому розмірі аліменти слід стягувати з дня набрання рішенням законної сили. Постановою Донецького апеляційного суду від 11 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 березня 2020 року - без змін. 16 липня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 червня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. У заяві, доданій до касаційної скарги заявник також просить поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що копію повного тексту постанови апеляційного суду отримано 20 червня 2020 року. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3, згідно положень якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 390 цього Кодексу (строк касаційного оскарження), продовжуються на строк дії такого карантину. Пунктом 2 «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 червня 2020 року подана в межах строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Згідно пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців. Предметом спору у цій справі є вимоги про зменшення розміру аліментів з 1/4 частки до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2020 року у розмірі - 2 218 грн. Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону. Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Фундаментального значення результатів розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, враховуючи правовідносини, в яких виник спір між сторонами, встановлені судами першої та апеляційної інстанції фактичні обставини, не виявлено. Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 березня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів- відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович