Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/8968/20
від 30.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8968/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ Консорціум «Військово-будівельна індустрія» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2020 р. №0015265804, №0015275804. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. В апеляційній скарзі Консорціум «Військово-будівельна індустрія» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, скаржник зазначає, що ордер на надання правової допомоги серії АА №1024669 від 21.04.2020 р. містить усі обов`язкові реквізити, а відтак у суду буди відсутні правові підстави для повернення позовної заяви. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно з частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України. Зокрема, частина 4 статті 59 КАС України визначає, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Терновим Русланом Борисовичем, який на підтвердження своїх повноважень надав ордер на надання правової допомоги серії АА №1024669 від 21.04.2020 р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правничої допомоги №1090-РТ від 15 лютого 2018 року. Водночас, окружний суд залишаючи позовну заяву без руху, та згодом повертаючи позовну заяву, виходив з того, що ордер на надання правової допомоги, наданий до позовної заяви, містить вказівку про надання адвокатом правової допомоги позивачу у всіх судах України, всіх податкових органах України, натомість, не містить вказівки про надання правової допомоги в Окружному адміністративному суді міста Києва, відтак, не є належним і допустимим доказом на підтвердження повноважень цього адвоката на представництво інтересів позивача у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Пунктом 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, що затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) визначено, що ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до пункту 12 Положення ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий; адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, що видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності; підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням; підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Поруч з цим, виходячи зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону №5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на підставі вже укладеного договору. Тобто, ордер є документом, який лише посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, тоді як увесь обсяг повноважень адвоката діяти від імені клієнта обумовлюється предметом договору про надання правової допомоги та колом визначених в ньому повноважень адвоката. Правові висновки з цього питання викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 26 серпня 2019 року у справі №855/372/19. З договору про надання правничої допомоги №1090-РТ від 15 лютого 2018 року, укладеної між адвокатським об`єднанням «Інвікта» в особі директора (партнера) Тернового Руслана Богдановича та Консорціумом «Військово-будівельна індустрія» (далі - Договір), не вбачається заборон на представництво інтересів позивача в судах, зокрема, і в Окружному адміністративному суді міста Києва. Так, у пункті 2.2.2. Договору зазначено, що під час виконання завдань за цим договором адвокат має право приймати участь в судових справах (брати участь у досудовому провадженні, судових засіданнях тощо) від імені Замовника в усіх судових установах України (в тому числі третейських судах) та міжнародних судових інстанціях, а також органах виконання судових рішень, з усіма правами, які надані законом, без обмеження повноважень. З ордеру на надання правової допомоги серії АА №1024669 від 21 квітня 2020 року вбачається, що останній містить вказівку про надання адвокатом правової допомоги позивачу у всіх судах України. Викладені обставини свідчать про наявність у адвоката Тернового Р.Б. права на представництво інтересів позивача, у тому числі і в Окружному адміністративному суді міста Києва. Таким чином, повернення позовної заяви позивачеві з підстав не надання належних доказів на підтвердження повноважень права підпису адвокатом є безпідставним. Разом із цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18, оскільки за обставинами справи №9901/847/18, у доданому до позову ордері на надання правової допомоги в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» було зазначено: «В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування». Натомість, у справі №640/8968/20 в ордері на надання правової допомоги, доданому до апеляційної скарги, в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» вказано: «у всіх судах України, всіх податкових органах». Тобто, у справі №9901/847/18 у ордері на надання правової допомоги у вищезгаданій графі взагалі були відсутні відомості про судові органи, тоді як у справі №640/8968/20 зазначено про надання адвокатом правової допомоги у всіх судах України, що у даному випадку є достатнім для висновку про наявність у адвоката Тернового Р.Б. права на підписання позовної заяви від імені Консорціуму «Військово-будівельна індустрія». За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко