LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд400/268/20

від 31.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/268/20 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю «Чисто Клінінг», про скасування рішення від 06.12.2019 р. № 1346386/41528079, ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач ТОВ «Мегабуд-Н» звернувся з позовом до Державної податкової служби України, в якому просив скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 06.12.2019 р. № 1346386/41528079. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не вказано конкретного виду критерію оцінки ступеню ризику та переліку документів для підтвердження відображених у податковій накладній показників. Позивач надав пояснення та копії документів по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, однак відповідач без обґрунтування підстав відмовив у реєстрації вказаної накладної. Позивач вказує на те, що ним були подані всі документи, які підтверджують факт реальності операцій між ТОВ «Мегабуд-Н» та ТОВ «Чисто Клінінг», надано всі необхідні документи, які підтверджують факт поставки товарно-матеріальних цінностей. Однак, в оскаржуваному рішенні зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням платником копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ «Мегабуд-Н» надало на адресу ДПС України всі первинні документи. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що реєстрація податкових накладних позивача була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Згідно квитанцій №1 підставою для зупинення реєстрації зазначених накладних є те, що вони відповідають п.п. 16 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Рішенням комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відмовлено в реєстрації податкових накладних. Про вказані обставини позивача повідомлено квитанцією №2. Підставою відмови у реєстрації вказаної накладної стало ненадання платником податків необхідних документів, а саме: первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Моніторинг здійснюється ДПС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація враховано комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладною в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Відповідно до рішення комісії ДПС від 06.12.2019 №1346386/41528079 вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було не надання платником податку первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, що в свою чергу призвело до порушення вимог встановлених Порядком. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року позов задоволено. Скасовано рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 06.12.2019 р. № 1346386/41528079. На вказане рішення Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. КОЛЕГІЄЮ СУДДІВ ВСТАНОВЛЕНО ТОВ «Мегабуд-Н» зареєстроване в якості юридичної особи, про що 17.08.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №15111020000 008734. Основними видами діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля фруктами й овочами, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, оптова торгівля металами та металевими рудами, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, неспеціалізована оптова торгівля, тощо. 01.10.2019 року позивачем укладено з ТОВ «Чисто Клінінг» договір купівлі-продажу товарів, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 400000, 00 грн. Як вбачається з видаткової накладної № 204 від 22.10.2019 року ТОВ «Мегабуд-Н» було поставлено на адресу ТОВ «Чисто Клінінг» товарно-матеріальні цінності (респіратор D-FFP1К складний) на загальну суму 28,80 грн. з ПДВ. В рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем було складено податкову накладну №135 від 22.10.2019 року на суму 28,80 грн., у т.ч. ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Чисто Клінінг» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної. Відповідно до отриманих квитанцій вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України - реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. ТОВ «Мегабуд-Н» 27.11.2019 року засобами електронного зв`язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №135 від 22.10.2019 року. 06 грудня 2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1346386/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної №135 від 22.10.2019 року. Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Не погоджуючись з відмовою ДПС України у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до вимог п. 201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Згідно до положень п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 10 Порядку, передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДПС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Згідно до п.п. 2.1 п. 2 2.1. Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій податкові накладні/розрахунки коригування, які затверджені наказом ДПС України від 05.11.2018, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); Відповідно до п. 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості у п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій». Проте, який саме абзац п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідач не обґрунтував. Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступні обставини. Підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв містить сім різних ознак ризиковості, а зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити, під яку саме ознаку ризиковості підпадав позивач. Колегія суддів звертає увагу на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, а також вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. В оскаржуваній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 31.10.2019 року дані про розрахунковий показник критерія ризиковості платника податку відсутні. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством. Позивачем разом із поясненнями надіслано до контролюючого органу письмові пояснення із відповідним документальним підтвердженням, копії вищевказаних документів також надано і до суду, а саме: договір купівлі-продажу від 01.10.2019 року, укладеного між ТОВ «Мегабуд-Н» та ТОВ «Чисто Клінінг», предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 400 000, 00 грн. Згідно видаткової накладної № 204 від 22.10.2019 року ТОВ «Мегабуд-Н» було поставлено на адресу ТОВ «Чисто Клінінг» товарно-матеріальні цінності (респіратор D-FFP1К складаний) на загальну суму 28,80 грн. з ПДВ. 22.10.2019 року ТОВ «Мегабуд-Н» оформило рахунок-фактуру № 2210 на суму 28, 80 грн. 21.11.2019 року ТОВ «Чисто Клінінг» перерахувало оплату за поставлені товари в сумі 21466,57 грн., згідно договору № 01-10-2019 від 01.10.2019 року (рахунки-фактури від № 76 від 01.10.2019 року по № 120 від 16.10.2019 року), що підтверджується платіжним дорученням №7. Реалізовані на адресу ТОВ «Чисто Клінінг» товарно-матеріальні цінності раніше були придбані у Торгівельному центрі «Епіцентр К» №2. Придбання товару підтверджується відповідними первинними документами: копією товарного чеку № Кнк/МY-0208393 від 11.03.2019 року на суму 859,02 грн., копією фіскального чеку № 31630 від 11.03.2019 року на суму 859,02 грн., копією звіту про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт № 59 від 11.03.2019 року на загальну суму 859,02 грн., копією видаткового касового ордеру № 74 від 11.03.2019 року на загальну суму 859,02 грн. Відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 ПКУ ТОВ «Чисто Клінінг» було складено та зареєстровано податкові накладні. Зазначені документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну №135 від 22.10.2019 року. При цьому відповідачем, незважаючи на вищевказані письмові пояснення позивача і додані до них документи, що підтверджують факти, викладені у таких поясненнях, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. В оскаржуваному рішенні відповідача зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), проте не викладено жодної фактичної обставини стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана. Посилання апелянта на те, що формою рішення, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» не передбачено більш детального визначення підстав відмови у реєстрації, є безпідставним та суперечить принципу належного урядування. Судом звернуто увагу на те, що у Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов`язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п`ять основних складових (принципів) адміністративної процедури. За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Ступакова І.Г.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»