Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/3552/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3552/19 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходу реагування,- В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог. У жовтні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило застосувати до Дитячо-оздоровчого табору «Добро» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, експлуатації його будівель, споруд та приміщень, розташованих за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Рибаківка, квартал Другий, АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що виявлені порушення є особливо небезпечними та створюють загрожу життю та здоров`ю людей, отже робота такого табору підлягає зупиненню до усунення виявлених порушень. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року позов задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не надав доказів усунення порушень, виявлених в ході перевірки, а відтак, враховуючи ступень небезпеки, яку створюють не усунуті порушення, є всі підстави для зупинення роботи об`єкта відповідача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із судовим рішенням, ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення, просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, а також неповноважним складом суду. Вважає, що перевірка дитячого табору проведена контролюючим органом з порушенням встановленого порядку, в неробочий період, за відсутності суб`єкта господарювання. Вважає, що обраний контролюючим органом засіб реагування порушує принцип пропорційності, який передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямовані такі заходи. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області зазначило, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв`язку з чим просив залишити судове рішення без змін. Фактичні обставини справи. У період з 06.09.2019 року по 09.09.2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області №447 від 20.08.2019р., посвідчення на проведення перевірки №14 від 30.08.2019р., посадовими особами Головного управління ДСНС України у Миколаївській області проведено позапланову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на предмет додержання останньою вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами проведеної перевірки складено акт №207 від 09.09.2019р., яким зафіксовано 20 порушень вимог Кодексу цивільного захисту та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014р. (далі - ППБУ), які, за твердженнями позивача, є такими, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей. З метою недопущення наведеної вище загрози Головне управління ДСНС у Миколаївській області звернулось до суду з відповідним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 року № 20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення). Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 року № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач. Згідно з положеннями Кодексу цивільного захисту України можливість застосування заходів реагування не ставиться в залежність від суб`єкта, який допустив порушення, а виключно до об`єкта, який експлуатується з порушеннями норм пожежної і техногенної безпеки. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. При цьому захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. На переконання судової колегії, відсутність доказів усунення відповідачем порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, свідчить про обґрунтованість необхідності застосування до Дитячо-оздоровчого табору заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації її об`єктів. Застосування такого заходу є цілком співмірним з характером порушень законодавства щодо забезпечення пожежної безпеки. Судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта з приводу невірного обрання судом порядку слухання справи (спрощене провадження), оскільки наявні в матеріалах справи клопотання свідчать, що представники сторін виявили бажання слухати останню за правилами спрощеного позовного провадження без їх участі, а отже суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без їх участі, в порядку встановленому ст. 260 КАС України. Також помилковими є доводи апелянта, що вказана справа розглянута неповноважним складом суду, оскільки згідно наказу Миколаївського окружного адміністративним суду №1-б від 09.01.2020 року 10 та 11 січня 2020 року суддя Лісовська Н.В. була відкликана із щорічної відпустки у зв`язку із службовою необхідністю. Крім цього, наявні в матеріалах справи посвідчення про проведення заходу державного нагляду, квитанція про направлення поштового відправлення, спростовують доводи апелянта щодо порушення контролюючим органом порядку проведення позапланового заходу. Інші наведені апелянтами доводи не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування чи зміни. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 24 жовтня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О