Постанова Одеський апеляційний суд № 522/16191/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.07.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер справа №522/16191/18 Апеляційне провадження № 22-ц/813/2403/20 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач), суддів: Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М., за участю секретаря Сороколет Ю.С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3 , представник відповідача - ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Мхітаряна Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 березня 2019 року, постановлене під головуванням судді Шенцевої О.П., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів (а.с.2-3). Позовні вимоги мотивовані тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Відповідачка є його матерію. З двомісячного віку він проживає з батьком ОСОБА_5 та перебуває на його утриманні. Мати, маючи постійне місце роботи - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу та достатньо великий дохід, не бере участі у його вихованні та не надає коштів на його утримання. Посилаючись на вимоги ст.184 СК України, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачки на його користь аліменти на його утримання у розмірі 8 000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення ним повноліття (а.с.1-2). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 27 березня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково (а.с.80,81-82). Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його утримання аліменти в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 вересня 2018 року і до досягнення ОСОБА_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачка працює приватним нотаріусом, має стабільних дохід, кошти на утримання дитини не надає, тому з метою захисту прав неповнолітньої дитини, визначив розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідачки. Доводи апеляційних скарг В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував, що: -не було встановлено джерело доходу відповідачки та безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів від 12 березня 2019 року; -не доведено наявність стабільного доходу відповідачки; -відсутні мотиви, з яких виходив суд під час визначення розміру аліментів саме у розмірі 1/6 частини заробітку; -суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив стягнути аліменти саме у твердій грошовій формі, а не у частці від заробітку відповідачки (а.с.85-87). Разом з апеляційною скаргою надав суду клопотання про витребування доказів (а.с.90). В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Апеляційна скарга мотивована тим, що суд: -вийшов за межі позовних вимог, оскільки самостійно змінив підставу позову, визначивши розмір аліментів у частці від заробітку, в той час як позивач просив у твердій грошовій сумі, що в свою чергу неможливо, з огляду на те, що відповідачка має нерегулярний, мінливий дохід, так як є приватним нотаріусом; -безпідставно прийняв до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки процесуальних норм права, на які посилається зазначена постанова вже давно не існує (а.с.99-102). Відповідач та її представник не скористались правом на відзив на апеляційну скаргу. Справа розглянута у відсутності учасників судового процесу, які про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.202-207). Від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи за відсутності сторін та їх представників (а.с.208-211). Відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України відсутні перешкоди у розгляді справи у відсутності учасників судового процесу. Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України). Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке. Установлені судами фактичні обставини справи Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.5). Батьки позивача перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 травня 2000 року по 16 лютого 2012 року, який розірвано рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 16 лютого 2012 року та визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_1 разом з його батьком ОСОБА_5 за місцем його проживання (а.с.7-11). Відповідно до довідки ОСББ «Пішонівська,37» від 10 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 мешкає разом з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6). Відповідачка ОСОБА_3 працює приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, що визнано відповідачкою, та отримує нерегулярний дохід (а.с.173). Мотиви, з який виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку про визначення розміру аліментів у частці від заробітку відповідачки. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на таке. На час звернення з позовом до суду ОСОБА_1 досяг сімнадцятирічного віку (а.с.2-3,4). За нормами ч.2 ст.47 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. При цьому аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, та неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України (ч.ч.1,3 ст.179 СК України). За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України). Аналізуючи наведене, визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі відбувається за заявою одержувача аліментів. Вибір способу стягнення аліментів належить виключно позивачу. Зазначене кореспондується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №490/4522/16-ц, на яку посилається представник ОСОБА_4 . З матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь аліменти саме у твердій грошовій формі у розмірі 8 000 грн. (а.с.2-3). Тому у суду першої інстанції не було підстав для застосування положень ст.183 СК України та визначення розміру аліментів у частці від заробітку. При визначенні розміру аліментів враховуються обставини, передбачені ст.182 СК України. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 04 квітня 2011 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 (мати відповідачки) стягнуто аліменти на утримання у розмірі 1/3 частини доходів (а.с.36-37). Доказів на підтвердження наявності у відповідачки на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав позивачем не надано. Листом регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 13 грудня 2019 року за № 31/15-7006 на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, повідомлено, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів та облікових баз даних РСЦ МВС транспортні засоби зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3 станом на дату відповіді відсутні (а.с.144). 23 березня 2020 року на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області надало відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів відносно ОСОБА_3 за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року (а.с.172,173). Сукупний дохід відповідачки за 2018 рік склав 210 086,50 грн., з них за: - третій квартал - 8 305,60 грн. - четвертий квартал - 63 292,40 грн. Колегією суддів враховується дохід відповідачки лише в межах строків, що стосується предмету позову, зокрема з 11 вересня 2018 року (дата звернення до суду з позовом) по 22 квітня 2019 року (дата досягнення позивачем повноліття). Документів, що підтверджують розмір отриманих доходів відповідачки за період з 01 січня 2019 року по 22 квітня 2019 року, матеріали справи не містять. За нормами законодавства, діючого на час звернення до суду, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України). Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років з: 01 липня - 1944 грн., з 01 грудня - 2027 грн. З 01 січня 2019 року до 01 липня 2019 року встановлений прожитковий мінімум на одну дитину відповідного року у розмірі 2027 грн. (ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік»). Отже, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років не може бути меншим, ніж: - 972 грн. у період з 11 вересня 2018 року по 01 грудня 2018 року; -1 013,5 грн. у період з 01 грудня 2018 року по 22 квітня 2019 року. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років становить з 11 вересня 2018 року по 01 грудня 2018 року - 1944 грн., а з 01 грудня 2018 року по 22 квітня 2019 року - 2 027 грн. Під час визначення розміру аліментів, колегія суддів виходила з такого. Сукупний дохід відповідачки за 4 квартал 2018 року склав 63 292,40 грн., в той же час витрати відповідачки, пов`язані із здійсненням нотаріальної діяльності, за 4 квартал 2019 року - 18 802,78 грн. (а.с.173,197-198). Отже дохід за відрахуванням витрат склав - 44 489,62 грн. (63 292,40 - 18 802,78), що в середньому на місяць складає 14 829, 87 грн. (44 489,62:3). Приймаючи до уваги, що сплата аліментів відповідачкою, яка працює приватним нотаріусом Одеського міського округу, у розмірі 3 500 грн. щомісячно, не є надмірним тягарем для відповідачки та відповідає інтересам дитини, враховуючи баланс інтересів дитини та матеріальних можливостей мати, наявність осіб на її утриманні, незначний період сплати аліментівта виходячи з закріплених ч. 9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачка повинна і може надавати матеріальну допомогу у розмірі 3 500 грн. щомісячно на утримання сина. Зазначений розмір є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг З огляду на зазначене, доводи апеляційних скарг щодо порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності є обґрунтованими, оскільки суд у відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України розглянув справу за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, вийшов за межі заявлених вимог. Апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - частковому задоволенню. Інші доводи, наведені в апеляційних скаргах, висновків суду не спростовують. Судові витрати Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом був звільнений від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», томувідповідно до вимог ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн. Керуючись ст.ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27 березня 2019 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на його утримання аліменти в розмірі 3 500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень), починаючи з 11 вересня 2018 року до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення за правилами ст.389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 27 липня 2020 року. Головуючий: Судді: