Постанова КАС ВС № 820/3559/16

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Київ справа № 820/3559/16 адміністративне провадження № К/9901/30179/18 (К/9901/30177/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Шишова О.О., суддів: Дашутіна І.В., Кашпур О.В., розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Державної фіскальної служби України та Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2016, прийняту у складі колегії суддів: Нуруллаєва І.С. (головуючий), Мельникова Р.В., Полях Н.А., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, постановлену у складі колегії суддів: Лях О.П., (головуючий), Яковенка М.М., Старосуда М.І. І. Суть спору

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Лозівська ОДПІ), в якому просив суд: 1.1. - визнати протиправним та скасувати підпункт 3.1 пункту 3 Наказу ДФС України від 04.03.2016 № 205 Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади першого заступника начальника Лозівської ОДПІ ОСОБА_1.; 1.2. - визнати протиправним та скасувати Наказ ДФС України від 23.06.2016 № 79-ДС Про звільнення ОСОБА_1 ; 1.3. - визнати протиправними дії Лозівської ОДПІ щодо внесення запису від 23.06.2016 № 20 до трудової книжки ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 , про звільнення за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов`язків відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України; 1.4. - поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 30.08.2000 Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області, на посаді першого заступника начальника Лозівської ОДПІ з 23.06.2016; 1.5. - стягнути з Лозівської ОДПІ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 30.08.2000 Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто з 23.06.2016 по день фактичного поновлення на посаді.

2. Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.07.2013 № 1806-о він був призначений в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Лозівської ОДПІ. В подальшому, наказом Головного управління ДФС у Харківській області ДФС України від 19.06.2015 № 160-о виконання обов`язків начальника Лозівської ОДПІ було покладено на позивача. Наказами від 16.07.2015 №754-о та від 16.07.2015 №2127-о позивача було призначено в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Лозівської ОДПІ та покладено виконання обов`язків начальника вказаного контролюючого органу. Наказом ДФС України від 04.03.2016 Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року, а саме підпунктом 3.1 пункту 3 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади, на підставі якого в подальшому наказом від 23.06.2016 №79-ДС «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього трудових обов`язків, відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України. На думку позивача вказані накази є протиправними, а отже підлягають скасуванню, а позивач як наслідок поновленню на посаді. ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.07.2013 № 1806-о був призначений в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Лозівської ОДПІ.

4. Наказом ДФС України від 16.07.2015 № 2122-0 позивач був призначений на посаду першого заступника начальника Лозівської та на нього було покладено виконання обов`язків начальника Лозівської ОДПІ. 5. 04.03.2016 ДФС України видано наказ № 205 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року», відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 якого перший заступник начальника Лозівської ОДПІ ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади за неналежне виконання службових обов`язків, організацію роботи і контролю у січні 2016 року, що призвело до не відпрацювання підприємств з ознаками ризику, зокрема суб`єктів господарювання, які мають статус виробників сільськогосподарської продукції, чим порушено вимоги розпорядження № 288-р, та невжиття ефективних заходів, що дало змогу суб`єкту господарювання здійснювати реєстрацію податкових накладних на суму, що значно перевищує можливість обсягів реалізації, але враховуючи, що ОСОБА_1 перебуває у відпустці, питання про застосування дисциплінарного стягнення розглянути після його виходу на роботу (а.с.9-14 том 1).

6. При цьому, як підстави такого висновку вказано подання Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 04.02.2016 №774/8/20-4020-02-03 (вх. ДФС від 05.02.2016 року №20966/7) та пояснення ОСОБА_1 7. 23.06.2016 ДФС України було видано наказ № 79-ДС «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с.15 том 1).

8. Із змісту вказаного наказу вбачається, що відповідно до констатуючої частини і підпункту 3.1 пункту 3 наказу ДФС від 04.03.2016 № 205 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року», враховуючи догану, оголошену наказом ДФС від 08.02.2016 № 112 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у грудні 2015 року», за неналежні виконання службових обов`язків, організацію роботи і контролю у січні 2016 року, що призвело до не відпрацювання підприємств з ознаками ризику, зокрема, суб`єктів господарювання, які мають статус виробників сільськогосподарської продукції, чим порушено вимоги розпорядження ДФС від 18.09.2015 № 288-р «Про аналіз показників роботи суб`єктів господарювання-виробників та переробників сільськогосподарської продукції», керуючись статтями 147,148,149 КЗпП України, відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника Лозівської ОДПІ за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього трудових обов`язків.

9. Підставою видання наказу зазначено наказ ДФС від 04.03.2016 №205 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року» та пояснення ОСОБА_1 б/н.

10. Непогоджуючись з такими діями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав. ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 08.12.2016 позов задовольнив частково: 11.1. - скасував підпункт 3.1 пункту 3 Наказу ДФС України від 04.03.2016 № 205 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року» щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади першого заступника начальника Лозівської ОДПІ ОСОБА_1.; 11.2. - скасував Наказ ДФС України від 23.06.2016 № 79-ДС «Про звільнення ОСОБА_1 »; 11.3. - поновив ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Лозівської ОДПІ з 23.06.2016; 11.4. - стягнув з Лозівської ОДПІ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; 11.5. - звернув до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Лозівської ОДПІ; 11.6. - звернув до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Лозівської ОДПІ на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць; 11.7. - в іншій частині позовних вимог відмовив.

12. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості положень підпункту 3.1 пункту 3 Наказу ДФС України від 04.03.2016 № 205 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року» щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади першого заступника начальника Лозівської ОДПІ ОСОБА_1.

13. При цьому суд першої інстанції зазначив, що звільнення позивача було здійснено не за вказаними в акті службового розслідування від 15.03.2016 №395/99-99-14-01-24 підставами. Відмовляючи в задоволенні решти частини позовних вимог, суд першої інстанції вказав на їх передчасність.

14. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.04.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін. IV. Касаційне оскарження

15. У касаційних скаргах ДФС України та Лозівська ОДПІ, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

16. У доводах касаційної скарги відповідачі вказують на невірне застосування судами попередніх інстанцій приписів статті 14 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (чинного на момент виникнення спірних відносин), статей 147, 148, 149 КЗпП України, статті 2, пункту 1 частини другої статті 17 КАС України.

17. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують. V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

20. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

21. Суспільні вдносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами Украхни права на державну службу, станом на час виникнення спірних відносин, були врегульовані Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», який визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та апараті (далі - Закон №3723-XII).

22. Відповідно до статті 1 Закону №3723-XII, що був чинний на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, державна служба України - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань та функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

23. Згідно зі статтею 5 Закону №3723-XII державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов`язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

24. Основні обов`язки державного службовця передбачені статтею 10 зазначеного Закону, а саме: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов`язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов`язків, ініціатива і творчість в роботі.

25. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

26. Статтею 14 Закону №3723-XII передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

27. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, як заходи дисциплінарного впливу можуть застосовуватись: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

28. Відповідно до приписів статті 30 Закону №3723-XII крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов`язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

29. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі -КЗпП України).

30. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани чи звільнення.

31. Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

32. Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

33. Відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян.

34. За змістом пункту 10 Порядку за результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. VI. Позиція Верховного Суду

35. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

36. Судами попередніх інстанцій установлено, що 04.03.2016 ДФС України видано наказ № 205 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року», відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 якого було визначено, що заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади перший заступник начальника Лозівської ОДПІ ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків, організацію роботи і контролю у січні 2016 року, що призвело до не відпрацювання підприємств з ознаками ризику, зокрема суб`єктів господарювання, які мають статус виробників сільськогосподарської продукції, чим порушено вимоги розпорядження № 288-р, та невжиття ефективних заходів, що дало змогу суб`єкту господарювання здійснювати реєстрацію податкових накладних на суму, що значно перевищує можливість обсягів реалізації, але враховуючи, що ОСОБА_1 перебуває у відпустці, питання про застосування дисциплінарного стягнення розглянути після його виходу на роботу.

37. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення у цьому Наказі зазначено: подання ГУ в Харківській області від 04.02.2016 № 774/8/20-40-20-02-03, пояснення ОСОБА_1 , б/н. 38. 23.06.2016 ДФС України було видано Наказ за № 79-ДС «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно якого: відповідно до констатуючої частини та підпункту 3.1 пункту З наказу ДФС від 04.03.2016 № 205 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року», та враховуючи догану, оголошену наказом ДФС від 08.02.2016 № 112 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у грудні 2015 року», за неналежні виконання службових обов`язків, організацію роботи і контролю у січні 2016 року, що призвело до не відпрацювання підприємств з ознаками ризику, зокрема, суб`єктів господарювання, які мають статус виробників сільськогосподарської продукції, чим порушено вимоги розпорядження ДФС від 18.09.2015 № 288-р «Про аналіз показників роботи суб`єктів господарювання - виробників га переробників сільськогосподарської продукції», керуючись статтями 147, 148, 149 КЗпП України, звільнити ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього трудових обов`язків, відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України.

39. Підстава: наказ ДФС від 04.03.2016 № 205 «Про стан організації роботи ДФС та її територіальних органів у січні 2016 року», пояснення ОСОБА_1 б/н.

40. Як зазначено у поданні ГУ у Харківській області від 04.02.2016 № 774/8/20-40-20-02-0.3 однією з підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності стало невідпрацювання 5 суб`єктів господарювання - виробників та перевиробників сільськогосподарської продукції на загальну суму 27,2 млн. грн, що призвело до порушення вимог розпорядження ДФС України від 18.09.2015 № 288-р «Про аналіз показників роботи суб`єктів господарювання виробників та перевиробників сільськогосподарської продукції».

41. Разом з тим, як установили суди попередніх інстанцій, невиконання індикативних показників з рентної плати за користування надрами до Державного бюджету у червні, серпні, листопаді 2015 року обумовлено наданням розстрочення поточних зобов`язань з рентної плати за користування надрами до Державного бюджету ТОВ «Надрагеоцентр». У січні 2016 року з врахуванням наказу ГУ ДФС України в Харківській області від 09.02.2016 №282 «Про уточнення індикативних показників доходів на 1 квартал 2016 року» та доведеного до контролюючого органу уточненого індикативного показника Лозівською ОДПІ забезпечено виконання фактично у 101,0 %. Крім того, до Лозівської ОДПІ доводилось завдання щодо скорочення податкового боргу до місцевого бюджету без банкрутів та пені, що і було здійснено контролюючим органом, натомість як протягом 2015 року індикативних показників щодо зменшення податкового боргу до місцевого бюджету доведено не було.

42. Щодо не відпрацювання сільськогосподарських виробників у кількості п`яти підприємств, судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відпрацювання вказаних підприємств здійснювалось Лозівською ОДПІ в розумінні змін внесених до Податкового кодексу та накладеного мораторію на проведення перевірок на підприємствах, де валовий дохід за попередній рік не перевищує 20,0 млн.грн.

43. Матеріали справи містять лист Лозівської ОДПІ «Про відпрацювання сільськогосподарських виробників» за підписом в.о. начальника ОСОБА_1. з додатками та інформаційно-аналітичними довідками (том 1 а.с.155-177), зі змісту яких убачається здійснення відпрацювання відповідних підприємств.

44. У той же час відповідно до рекомендацій щодо поглибленого аналізу показників діяльності та подальшого відпрацювання податкових ризиків суб`єктів господарювання, які використовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (відповідно до статті 209 Податкового кодексу України) відповідно до розпорядження ДФС від 18.09.2015 №288-р ризик вважається відпрацьованим за умови, якщо: за результатами відпрацювання підтверджено реальність здійснення операції; платник податку подав уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість на збільшення податкових зобов`язань по загальній декларації з відповідним зменшенням по скороченій декларації з ПДВ та збільшенням ПДВ до сплати в бюджет; СГ анульовано реєстрацію як платника ПДВ або виключено з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування з подальшим проведенням КПР чи самостійним уточненням показників звітності; за результатами КПР донараховано та сплачено до бюджету суму податків, зборів, або зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування тощо.

45. За таких обставин, суди попередніх інстанцій вірно вказали, що наявними в матеріалах справи документами спростовується твердження відповідача щодо невідпрацювання відповідних п`яти підприємств.

46. Крім того, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади стало систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього трудових обов`язків, що виразилося у підписанні ОСОБА_1 01.02.2016 з ПСП «ім. Куйбишева» договору № 260120161 про визнання електронних документів, чим було відкрито підприємству доступ для подання електронної звітності, що дало змогу ПСП «ім. Куйбишева» зареєструвати в ЄРПН 27 податкових накладних на загальну суму ПДВ 45,6 мли. грн.

47. На спростування вказаного порушення в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії документів на підтвердження здійснення позивачем належного виконання покладених на нього трудових обов`язків при відпрацюванні ПСП імені Куйбишева, в тому числі щодо встановлення місцезнаходження підприємства, надання пояснень (том 2 а.с.4-76).

48. Також, судами попередніх інстанцій установлено, що Лозівською ОДПІ листом від 24.12.2015 направлено на адресу робочої групи ГУ ДФС у Харківській області запит щодо розгляду господарської діяльності ПСП ім.Куйбишева та 29.12.2015 отримано відповідь: «Лозівській ОДПІ відпрацювати підприємство ПСП імені Куйбишева в рамках чинного законодавства».

49. Ураховуючи вказане та у зв`язку з відсутністю у контролюючого органу передбачених законом підстав для відмови, Лозівською ОДПІ підписано направлений підприємством договір про визнання електронної звітності. Після підписання вказаного договору про визнання податкової звітності платником здійснено реєстрацію податкових накладних на суму, що значно перевищує можливість обсягів реалізації та не відповідає зареєстрованим видам діяльності, у зв`язку з чим 03.02.2016 Лозівською ОДПІ в односторонньому порядку було розірвано договір про визнання електронної звітності та продовжено здійснення заходів направлених на відпрацювання підприємства.

50. Матеріали справи містять копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Лозівської ОДПІ, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 по справі №820/2787/16 без змін. Цими судовими рішеннями визнано протиправним і скасовано рішення Лозівської ОДПІ від 11.04.2016 № 1/20-27-12-31 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб`єктів спеціального режиму оподаткування; зобов`язано Лозівську ОДПІ поновити (включити) з дати виключення - 01.01.2016 - в Реєстрі суб`єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева як суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та поновити дію спеціального свідоцтва Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Куйбишева.

51. На підставі наведеного Верховний Суд констатує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, вказані суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

52. Доводи касаційних скарг таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

53. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

54. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. VII. Судові витрати

55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд п о с т а н о в и в :

1. Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена. Головуючий О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін О.В. Кашпур