Ухвала КЦС ВС № 90667539

Ухвала 29 липня 2020року м. Київ провадження № 61-81вп20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: 23 червня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із заявою про визначення підсудності справи про розірвання шлюбу, яку обґрунтовував тим, що 23 лютого 2017 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 в Деснянському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №

279. Відповідачка є громадянкою Ісламської Республіки Афганістан. Подружнє життя між ними не склалося, оскільки відповідачка постійно проживає за межами України, від шлюбу дітей не мають. Останнім відомим місцем її проживання було АДРЕСА_1 . Враховуючи наведене, позивач просив визначити підсудність даної справи. Відповідно до положень статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово. За змістом зазначених положень підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України. ОСОБА_1 є громадянином України та проживає в Україні, що підтверджується штампом реєстрації його місця проживання в паспорті, а тому відсутні правові підстави для визначення підсудності справи за його позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відповідно до статті 29 ЦПК України. Тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за його позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу слід відмовити. Разом з тим ОСОБА_1 не позбавлений права на звернення до суду із зазначеним позовом відповідно до положень частини другої статті 28 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. Керуючись статтею 29, 260 ЦПК України Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко