Постанова 4817 № 607/4738/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/4738/20Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 33/817/307/20 Доповідач - Лекан І.Є. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 липня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є. за участю ОСОБА_1 , адвоката Федірка В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Федірка В.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 03 червня 2020 року,- ВСТАНОВИЛА: Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 03 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 05 березня 2020 року о 22 год. 57 хв., по вул. 15 Квітня, 2А в м. Тернополі керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням газоаналізатора «Alcotest» 6810 №ARВЕ-0422 (повірка дійсна до 18.06.2020 року) в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На табло приладу висвітило результат 1,47 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Федірко В.С. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити. Вказує, що суд неповно та необ`єктивно розглянув справу про адміністративне правопорушення, постанова винесена судом з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права. Стверджує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння, працівниками поліції, проведено з порушеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкції №1452/735). Зазначає, що працівники поліції при проведенні огляду на стан сп`яніння всупереч вимогам п.6 вищевказаної Інструкції використовували газоаналізатор "Alcotest"6810 №ARBE-0422, який не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ України, тому результати, отримані за його допомогою, не є належним доказом у справі. Стверджує, що з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що фіксування працівниками поліції огляду на стан сп`яніння не проводилось взагалі; огляд на стан сп`яніння не проводився в присутності свідків; огляд проводився два рази та перший результат огляду був негативний. Посилається на порушення працівниками поліції безперервності проведення відеофіксації. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням ст.256 КУпАП, а тому не може братись до уваги судом як належний та допустимий доказ у справі. Зазначає, що судом порушено принцип безпосередності дослідження доказів у судовому засіданні, оскільки не допитано свідків, які були присутніми при огляді на стан алкогольного сп`яніння. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що судом здійснено розгляд справи без участі ОСОБА_1 , а копію постанови суду він отримав 02.07.2020 року, що позбавило його можливості оскаржити її у встановлений законом строк. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Федірка В.С., які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №312407 від 05.03.2020 року, згідно якого зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 05 березня 2020 року о 22 год. 57 хв., по вул. 15 Квітня, 2А в м. Тернополі транспортним засобом «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосуванням газоаналізатора «Alcotest» 6810 №ARВЕ-0422 (повірка дійсна до 18.06.2020 року) в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. На табло приладу висвітило результат 1,47 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожньогоруху України. Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі. Як вбачається з результату тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатора «Alcotest» 6810 №ARВЕ-0422 (повірка дійсна до 18.06.2020 року) від 05.03.2020 року рівень алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 1,47 % проміле. З вказаним результатом тесту ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис на роздруківці з драгеру та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння. Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які вказали, що 05.03.2020 року були присутні в якості свідків при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою застосування газоаналізатора «Alcotest» 6810 №ARВЕ-0422. Результат тесту показав наявність алкоголю у крові ОСОБА_1 у розмірі 1,47 проміле. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі водій відмовився. Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора «Alcotest» 6810 № ARВЕ-0422 (повірка дійсна до 18.06.2020 року) огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. За результатами огляду встановлено - проба позитивна 1,47 % проміле. Огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу проводився працівниками поліції у відповідності із вимогами п.6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1425/735, в присутності двох свідків, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи. Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Посилання апелянта на невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові, фактичним обставинам справи, а також на порушення судом норм процесуального та матеріального права є необґрунтованими, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП. Крім того, будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Необґрунтованим є посилання апелянта на те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння, працівниками поліції, проведено з порушеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року №1452/735, оскільки будь-яких порушень судом не виявлено, а апелянтом такі припущення не доведені. Посилання апелянта на недопустимість використання працівниками поліції для огляду на стан сп`яніння технічного приладу «Alcotest» 6810 №ARВЕ-0422 з мотивів відсутності вказаного технічного засобу у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України, є необґрунтованими. Так, відповідно до роз`яснень Українського медичного центру сертифікації МОЗ України від 18.01.2018 року №45, закінчення 10.02.2015 року терміну дії реєстрації в Україні виробу медичного «Drager Alcotest 6810» означає припинення можливості їх ввезення на митну територію України та введення в експлуатацію, але не впливає на вироби, які вже були введені в експлуатацію - використовувались у практиці. З огляду на наведене, працівники патрульної поліції вправі використовувати вироби медичні «Drager Alcotest 6810», які були введені в експлуатацію до 10.02.2015 року, за умови їх своєчасного калібрування з інтервалом у 6 місяців. Окрім того, судом перевірено відповідність газоаналізатора «Alcotest» 6810 №ARВЕ-0422 законодавчо встановленим вимогам стандартизації, метрології та сертифікації, про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/2698 чинне до 18 червня 2020 року, яке було дійсне станом на 05 березня 2020 року. Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано факту проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, оскільки вказана інформація повністю відображена на відеоматеріалах, долучених до матеріалів справи та належним чином досліджена судом першої інстанції. Щодо надання працівниками поліції матеріалів відеофіксації не у повному обсязі, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки це жодним чином не впливає на зафіксовану інформацію та ті обставини, які мають значення для справи. Безпідставними є твердження апелянта щодо порушення принципу безпосередності дослідження письмових пояснень свідків, які не викликались в судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджала суду повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідити докази у справі, достовірно встановити обставини, що мають значення для справи та відповідно до ст.252 КУпАП дати їм належну правову оцінку. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП та в строки, передбачені ст. 38 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі- відсутні. Оскільки справу розглянуто судом 03 червня 2020 року за відсутності ОСОБА_1 , копію вищевказаної постанови він отримав 02 липня 2020 року, тому йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причину пропуску поважною. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и л а: Поновити адвокату Федірку В.С. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу адвоката Федірка В.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 03 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя