Постанова 4813 № 513/939/19

Номер провадження: 33/813/820/20 Номер справи місцевого суду: 513/939/19 Головуючий у першій інстанції Бучацька А. І. Доповідач Дрішлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.07.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дрішлюка А.І. при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 травня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: 26 серпня 2019 року поліцейським СРПП Саратського ВП Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області старшим сержантом поліції Дмитренком Р.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 399224, відповідно до якого 26 серпня 2019 року о 14 годині 00 хвилин на польовій дорозі між населеними пунктами с. Забари та с. Пшеничне, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ГАЗ 5201» (днз НОМЕР_1 ), що належить ПСГП «Ексім-Агро», при зустрічному роз`їзді на закругленій ділянці дороги не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Hilux» (днз НОМЕР_2 ), який рухався назустріч, чим порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП автомобіль «Toyota Hilux» отримав механічні пошкодження (а.с. 9). 20 травня 2020 року постановою Саратського районного суду Одеської області провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 100-101). Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області, яка була отримана судом першої інстанції 09 червня 2020 року. Апелянт вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки судді, викладені в постанові, на думку апелянта не відповідають обставинам справи. Апелянт також зазначає, що він є іншим учасником ДТП, діяв відповідно до вимог п.16.12 Правил дорожнього руху, окремо звертає увагу на те, що ДТП відбулось на перехресті рівнозначних доріг та наводить ряд зауважень до висновку експерта, що в сукупності, на думку апелянта, свідчить про ігнорування судом фактичних обставин справи, надаючи перевагу висновку експерта як єдиному обґрунтуванню позиції суду (а.с. 104-106). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 червня 2020 року апелянту було поновлено строк апеляційного оскарження та відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 травня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_2 . В судове засідання 14 липня 2020 року з`явились: особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник адвокат Можин О.В., який подав для долучення до матеріалів справи заперечення на апеляційну скаргу. Апелянт у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Дослідивши матеріали справи, послухавши пояснення учасників провадження, які з`явились, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Суд першої інстанції вказав, що згідно висновку № 844-А судової експертизи обставин і механізму зіткнення автомобілів «ГАЗ 5201» реєстраційний номер НОМЕР_1 і «Toyota Hilux» реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного 30 січня 2020 року, водій автомобіля «ГАЗ 5201», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля «Toyota Hilux», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 16.12 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля «Toyota Hilux», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти зіткнення із автомобілем марки «ГАЗ 5201», номерний знак НОМЕР_3 . В діях водія автомобіля «Toyota Hilux», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «ГАЗ 5201», номерний знак НОМЕР_1 , з технічної точки зору, вбачається невідповідність вимогам п. 16.12 Правил дорожнього руху України, яка знаходиться у причинному зв`язку із настанням події (а.с. 100-101). Апеляційний суд, перевіривши достовірність встановлених судом першої інстанції обставин, погоджується з таким висновком суду першої інстанції та відхиляючи апеляційну скаргу вважає за необхідне заначити наступне. Апелянт у своїй апеляційній скарзі вказує, що судовим експертом при складанні вищевказаного експертного висновку було допущено багаточисленні порушення діючого законодавства, однак вказуючи на обізнаність у своєму праві звернутись з клопотанням про призначення повторної експертизи, з таким клопотанням не звертається та альтернативного експертного висновку до суду апеляційної інстанції не надає. За таких умов, враховуючи той факт, що експертиза, призначена судом першої інстанції, відповідає вимогам встановленим законом, у апеляційного суду немає підстав не брати її до уваги при винесенні рішення, тем більше, що більшість доводів стосується критики думки експерта без надання альтернативного експертного висновку. Описаним вище висновком № 844-А судової експертизи обставин і механізму зіткнення автомобілів «ГАЗ 5201» реєстраційний номер НОМЕР_1 і «Toyota Hilux» реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеним 30 січня 2020 року, визначено, що ОСОБА_2 з технічної точки зору повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля «Toyota Hilux», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 16.12 Правил дорожнього руху. Пунктом 12.3. Правил дорожнього руху передбачається, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Відповідно до п. 16.12 Правил Дорожнього руху на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух. Згідно схеми до протоколу, зіткнення автомобіля «Toyota Hilux» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «ГАЗ 5201» реєстраційний номер НОМЕР_1 сталося 26 серпня 2019 року на перехресті рівнозначних доріг, дорожні знаки як і дорожня розмітка відсутні. Ширина дороги, по який рухався автомобіль НОМЕР_4 3102 ІМ 4,6 м. Ширина дороги, по який рухався автомобіль «ГАЗ 5201» реєстраційний номер НОМЕР_1 4,6 м. Вказана схема підписана обома учасниками ДТП, заперечень щодо її правильності сторони не зауважили. Таким чином, апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляційної скарги щодо виконання ОСОБА_1 вимог п. 16.12 ПДР, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме схемою ДТП, висновком експертизи тощо. Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати ряд обставин, в тому числі, чи винна особа в його вчиненні. Таким чином, апеляційний суд констатує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б поза розумним сумнівом свідчили про винуватість водія автомобіля «ГАЗ 5201» (днз НОМЕР_3 ) ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апелянтом не наведено та у ході апеляційного розгляду не було встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 травня 2020 року відхилити. Постанову Саратського районного суду Одеської області від 20 травня 2020 року залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк