Постанова 4813 № 501/3979/15-ц

Номер провадження: 22-ц/813/551/20 Номер справи місцевого суду: 501/3979/15-ц Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.07.2020 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді Ващенко Л.Г. суддів Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участі секретаря Чепрас А.І. розглянула апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2019 року про призначення експертизи (одноособово суддя Смирнов В.В.) у цивільній справі за позовом (публічного) акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА 28.08.2015 року (публічне) акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласні управління АТ «Ощадбанк» (далі-Банк) звернулось із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, і уточнивши 17.04.2018 року вимоги, просив стягнути у солідарному порядку заборгованість у розмірі 73 049,24 доларів США і 1 611,32 гривень та звернути стягнення на предмет іпотеки. Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.02.2016 року позов Банка задоволено. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05.03.2018 року заочне рішення Іллічівського міського суду від 03.02.2016 року скасовано із призначенням справи до розгляду у судове засідання. 10.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням про призначення судово- економічної експертизи. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 11.07.2019 року у справі призначено судову економічну експертизу. Банк не погодився із ухвалою суду від 11.07.2019 року про призначення експертизи і в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга представника Банка зазначає: У травні 2015 року Банк звернувся із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості кредитним договором в загальній сумі 50 737,15 доларів США та звернення стягнення на предмет іпотеки. 05.02.2016 року по справі ухвалено заочне рішення, яке на підставі ухвали суду від 05.03.2018 року скасовано. 03.05.2018 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання призначення економічної експертизи, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою суду від 13.11.2018 року. 11.07.2019 року у судовому засіданні представник ОСОБА_1 повторно заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи, зі змістом якої Банку не надали часу ознайомитись, копію якого представнику Банка не вручили. Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Оскаржувана ухвала вимогам ст. ст. 103,104 ЦПК України не відповідає. Банк, як позивач не знав про наявність клопотання про призначення експертизи, не був з ним ознайомлений і відповідно не мав можливості надати свої пояснення й заперечення та обрати експертну установу, у разі наявності підстав для проведення експертизи, за взаємною згодою з відповідачем. Оскаржувана ухвала суду не містить жодної підстави, із якої виходив суд, призначаючи експертизу, не зазначено перелік матеріалів, які надаються експерту для проведення експертизи. Питання, які поставлено експертній установі не конкретизовані. В ухвалі зазначено розрахунок заборгованості, який повинен досліджуватись експертом саме станом на лютий 2016 року, але з урахуванням здійснених відповідачем платежів, які мали місце після цієї дати. Представник Банка звертав увагу суду, що в матеріалах справи міститься декілька розрахунків заборгованості з різними датами, сумами та складовими, останній з яких виготовлений станом на 21.03.2018 рік, в якому відображено всі платежі за кредитом. Судом призначено судову економічну експертизу без зазначення підстав її проведення і без аналізу матеріалів справи, а експертній установі поставлені питання за розрахунком заборгованості, який вже не є предметом позовних вимог і не є актуальним з огляду на уточнення розміру позовних вимог та зміну складових заборгованості. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Безпідставне призначення експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Слід звернути увагу на те, що питання призначення експертизи фактично вирішувалось судом з травня 2018 року, тобто більше року, що суперечить ч. 2 ст. 118 ЦПК щодо строків розгляду заяви про забезпечення доказів шляхом призначення експертизи і є свідомим затягуванням розгляду справи. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на скаргу. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідачки ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити відповіді обставини (а.с. 183-184, 184 зворот, т. 2). Колегія суддів не погоджується з висновками суду зважаючи на наступне. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. З матеріалів справи вбачається наступне. У серпні 2015 року Банк звернувся із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, і уточнивши 17.04.2018 року позовні вимоги, просив стягнути у солідарному порядку заборгованість у розмірі 73 049,24 доларів США та 1 611,32 гривень і звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 (а.с.3-6 т.1, а.с.1,2 т.2). 04.05.2018 року в суді першої інстанції зареєстроване клопотання відповідачки ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи, в якому поставлені такі питання: - чи підтверджується бухгалтерськими документами та чи відповідає умовам кредитного договору договором №50 від 12.07.2007 року, із врахуванням змін і доповнень до нього, наданий Банком розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 станом на лютий 2016 року (окремо щодо тіла кредит та відсотків), враховуючи фактично внесені позичальником кошти та інформацію щодо відсоткової ставки за кредитним договором у розмірі 13% річних?; - у разі негативної відповіді на перше питання провести розрахунок заборгованості та відобразити у формі таблиці порядок утворення заборгованості за кредитним договором № 5 від 12.07.2007 року станом на лютий 2016 року?; - визначення вірного нарахування відсотків та суми заборгованості за тілом кредитного договору №50 від 12.07.2007 року укладеного між Банком ОСОБА_1 .?; чи існує заборгованість за кредитним договором №50 віх 12.07.2007 року, з урахуванням здійснених ОСОБА_1 платежів? (а.с. 73-76, т. 2). У поясненнях від 22.05.2018 року на клопотання відповідачки ОСОБА_1 про призначення експертизи від 04.05.2018 року представник Банка просила відмовити у задоволенні клопотання, зазначаючи: відповідач просить призначити експертизу, так як не погоджується із розрахунком заборгованості станом на 23.07.2015 року, який не є актуальним, так як позивачем 18.04.2018 року надіслано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог і надано розрахунок заборгованості станом на 21.03.2018 року; заяву Банка про збільшення позовних вимог відповідачка отримала поштою 23.04.2018 року, а клопотання про призначення експертизи подано 03.05.2018 року (а.с.81 т.2). Згідно протоколу судового засіданні від 13.11.2018 року, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про признання економічної експертизи (а.с. 128,129, т. 2). 10.07.2019 року в суді першої інстанції зареєстроване повторне клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 про призначення економічної експертизи з питань, які вказані у клопотанні від 04.05.2018 року, відправлене електронною поштою (а.с. 176-180, т. 2). Ухвалою суду від 11.07.2019 року, задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 про призначення експертизи (а.с. 183,184 т. 2). Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ст. 104 ч.ч.1,5 ЦПК України). При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ст. 103 ч.ч.3-6 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції від 11.07.2019 року не відповідає вимогам ст. 103, 104 ЦПК України, оскільки не містить належних обґрунтувань підстав призначення експертизи і доводів Банка, який заперечував проти призначення експертизи, крім того, ухвала суду не зазначає про попередження судом експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Оскільки клопотання про призначення судової економічної експертизи з відповідним переліком питань подано до суду 10.07.2019 року, а на наступний день, 11.07.2019 року суд прийняв ухвалу про призначення судової економічної експертизи, Банк об`єктивно був позбавлений можливості надати суду заперечення і доводи, як щодо підстав призначення експертизи, так і щодо переліку питань, поставлених перед експертами. 02.05.2018 року у суді зареєстрована уточнена позовна заява Банка про збільшення позовних вимог від 17.04.2018 року, а саме: про стягнення у солідарному порядку заборгованості у розмірі 73 049,24 доларів США та 1 611,32 гривень станом на 21.03.2018 року (за період з 23.07.2012 року по 23.07.2015 року) і звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 . Між тим, у клопотанні про призначення експертизи йдеться про визначення експертом заборгованості за кредитом станом на лютий 2016 року, що не узгоджується зі змістом позовних вимог Банка. Зважаючи на те, що суд порушив порядок призначення експертизи, ухвала суду не містить належних обґрунтувань підстав для призначення експертизи і доводів сторони, яка заперечувала проти проведення експертизи, а також не зазначає про попередження судом експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, ухвала суду не може залишатись без змін і підлягає скасуванню. Справа по суті не вирішена судом першої інстанції з серпня 2015 року, питання призначення і проведення у справі експертизи є компетенцією суду першої інстанції. Зважаючи на те, що суд порушив порядок призначення експертизи, ухвала суду не містить належних обґрунтувань підстав для призначення експертизи і доводів сторони, яка заперечувала проти проведення експертизи, а також не зазначає про попередження судом експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, ухвала суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні клопотання від 10.07.2019 року про призначення судово-економічної експертизи. Особа, яка заявила клопотання про призначення судової експертизи не позбавлена права повторно заявити таке клопотання в суді першої інстанції з належним обґрунтуванням підстав її проведення та з дотриманням вимог закону про порядок призначення експертизи. Доводи представника Банка у скарзі, що суд порушив порядок призначення експертизи і належним чином не обґрунтував підстави для призначення експертизи, прийняті до уваги судом апеляційної інстанції і є підставою для скасування ухвали суду. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ст. 376 ч.1 п.п.1-4, ч.2 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм ст. ст. 103, 104 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення клопотання про призначення і проведення експертизи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення. СУДОВІ ВИТРАТИ З огляду на те, що предметом розгляду є ухвала суду про призначення експертизи, судові витрати підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи по суті. IV.РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, ч.2, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити. Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 11 липня 2019 року про призначення експертизи скасувати. Відмовити ОСОБА_1 і її представнику у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно до ст. 389 ч.1 п.2 ЦПК України, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 29.07.2020 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Л.М. Вадовська Г.Я. Колесніков