Постанова 4850 № 200/2096/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2020 року справа №200/2096/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 200/2096/20-а (головуючий І інстанції Чучко В.М., текст рішення складено у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлаверс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: В лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфлаверс» (далі - позивач, ТОВ «Санфлаверс») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1) та Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову від реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 15.07.2019 року № 1223340/41835170 та від 15.07.2019 року № 1223341/41835170, а також зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 02.10.2018 року, № 2 від 12.10.2018 року (а.с. 1-7). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.07.2019 року №1223340/41835170 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.10.2018 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.07.2019 року № 1223341/41835170 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 12.10.2018 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 02.10.2018 року та № 2 від 12.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфлаверс». Вирішено питання судових витрат на користь позивача (а.с. 133-138). Відповідач, з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що ненадання позивачем первинних документів, передбачених п. 14 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» може взагалі свідчити про їх відсутність та спрямованість документального відображення операцій з реалізації товарів по ланцюгу постачання виключно на одержання податкової вигоди. Посилається на правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від 14.05.2019 року у справі № 825/3990/14, від 06.03.2018 року у справі № 804/5444/16 та від 21.10.2019 року у справі № 640/4480/19 відповідно до яких, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням кожної господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту. Підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування ПН та, відповідно, підставою для реєстрації ПН є реальне виконання господарських операцій, які є об`єктом оподаткування. Вважає, що суд першої інстанції без повного та всебічного з`ясування обставин, безпідставно поновив позивачу строк звернення до суду (а.с. 142-145). Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфлаверс» зареєстровано в якості юридичної особи 27.12.2017 року за номером 1 269 102 0000 005314, перебуває на податковому обліку в Костянтинівській ДПІ Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДПС у Донецькій області і є платником податку на додану вартість (а.с. 59-60, 90-91, 114). 01 лютого 2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди складського приміщення з навантажувальним обладнанням, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 57-58). 13 червня 2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфлаверс» (покупець) був укладений договір поставки № 13-06-18, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність товар (алюміній АВ-87). Кількість товару визначається загальною кількістю товару, зазначеною у видаткових накладних, товар поставляється окремими партіями постачальником за умовами ОАР - 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Мірошниченко, 7Б (склад покупця), згідно з «Інкотермс 2010». Оплата товару здійснюється в безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на рахунок постачальника. Договір діє до 31.12.2018 року (а.с. 9-11). Відповідно до виписки з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 108-109, 112-113) фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , інформації відносно припинення підприємницької діяльності наведена виписка не містить. Факт поставки підтверджується рахунком-фактурою, товарно-транспортними накладними, виписками з сертифікату якості (а.с. 12-21). Оплата підтверджується платіжними дорученнями, випискою банку та оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 12-21, 22-26). Згідно акту звіряння за 01.09.18-31.12.18 кредиторська заборгованість позивача складає 272628,20 грн. (а.с. 107, 116). 07.06.2018 року між ТОВ «Санфлаверс» (постачальник) та ТОВ «НПП МЕТРИКА» (покупець) укладено договір поставки № 07-06, згідно якому постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар (алюміній АВ-87). Кількість товару, найменування, одиниця виміру товару визначаються сторонами у видаткових накладних. Транспортування товару виконується за рахунок постачальника. Розрахунки здійснюються через установу банку. Договір діє до 31.12.2018 року (а.с 27-28). Відповідно до витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 92-93, 110-111) ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Метрика» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Привокзальна, будинок 8 А, ідентифікаційний код юридичної особи 37255153, інформації відносно відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації наведений витяг не містить. Поставка підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями. Факт оплати підтверджується випискою банку та оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 29-33, 35-37, 34, 39-40). Згідно акту звіряння станом на 01.01.2019 року заборгованість відсутня (а.с. 106, 115). Позивачем виписана податкова накладна № 1 від 02.10.2018 року на суму 28 489,99 грн., в т.ч. ПДВ 4 748,33 грн. (а.с. 41). 12.10.2018 року позивачем виписана податкова накладна № 2 на суму 25 080,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 180,00 грн. (а.с. 48). Згідно квитанціям від 29.10.2018 року відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних зупинена та зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Відповідачем запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с. 42, 49). Позивачем 10.07.2019 року та 11.07.2019 року були направлені на адресу ДФС повідомлення щодо подачі пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (а.с. 44-45, 53-54). Рішеннями комісії ДФС від 15.07.2019 року № 1223340/41835170 і №1223341/41835170 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних № 1 від 02.10.2018 року та №2 від 12.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, підстава відмови ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с. 46-47, 55-56). Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (далі-ПК України) визначено, що Податковим кодексом України регулюються правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Приписами п. 201.16 ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Вимоги п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117), передбачають, що податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P <P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Відповідно до п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. З аналізу пунктів 6 та 7 Порядку № 117 вбачається, що вони є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів. Проте, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанції № 1) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 42). Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено. Отже, вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством. Вимогами п. 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. На виконання пункту 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків). Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Колегія суддів зазначає, що податковим орагном не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій. Крім того, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Пунктами 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. При цьому, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені. Втім, аналізуючи вищенаведені правові норми, апеляційний суд дійшов висновку, що наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Колегія суддів зазначає, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вказане також пов`язується і з можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Відповідачем в оскаржуваних Рішеннях причиною відмови в реєстрації податкової накладної зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Судами встановлено, що позивачем до контролюючого органу на підтвердження реальності вчинення господарських операцій разом з Повідомленнями № 3 від 10.07.2019 та № 4 від 11.07.2019 року надано пояснення та подано первинні документи, що підтверджують реальність здійснення операцій. Копії вищевказаних документів також надано до суду. Окрім того, слід зазначити, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної містить формальну підставу для її прийняття, а саме податковий орган вказує на ненадання платником податку копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Проте, вказане не відповідає фактичним обставинам, оскільки матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамікальянс» було подано відповідачу всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, а саме: - договори поставки № 13-06-18 від 01.06.2018 року, № 07-06 від 07.06.2018 року; - рахунки фактури № 12 від 01.10.2018 року, № 13 від 12.10.2018 року; - накладні № 12 від 01.10.2018 року, № 13 від 12.10.2018 року; - товарно-транспортні накладні № 12 від 01.10.2018 року, № 13 від 02.10.2018 року, № 13 від 12.10.2018 року, № 14 від 12.10.2018 року до яких приєднано відомості про вантаж; - виписки з сертифікату якості № 12, № 13; - платіжні доручення № 135 від 18.10.2018 року на суму 1500,00 грн, № 136 від 18.10.2018 року на суму 1200,00 грн; - видаткові накладні № 13 від 02.10.2018 року, № 14 від 12.10.2018 року; - довіреності № 1070 від 02.10.2018 року, № 1086 від 12.10.2018 року; - картки рахунку за жовтень 2018 року (а.с. 9-33). Отже, вказана податковим органом підстава для відмови в реєстрації податкової накладної є необґрунтованою. Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача 2 на правову позицію Верховного Суду викладену у постановах від 14.05.2019 року у справі № 825/3990/14, від 06.03.2018 року у справі № 804/5444/16 та від 21.10.2019 року у справі № 640/4480/19 оскільки предмет спору та обставини у вказаних справах є відмінними від даної справи. Апеляційний суд зазначає, що дослідження факту здійснення господарських операцій, на виконання яких складено податкову накладну, є предметом документальних перевірок, тоді як в даному випадку обов`язком контролюючого органу є перевірка відповідності вказаних документів формі, встановленій чинним законодавством. Враховуючи встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції що відповідачем протиправно було відмовлено у реєстрації податкових накладних № 1 від 02.10.2018 року, № 2 від 12.10.2018 року. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 200/2096/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлаверс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 200/2096/20-а - залишити без змін. Повний текст постанови складений та підписаний 29 липня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України, але не менш ніж строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Суддя-доповідач: І.В. Геращенко Судді: Т.Г. Арабей І.Д. Компанієць