Постанова Сумський апеляційний суд № 591/2984/20

Справа №591/2984/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О.В. Номер провадження 33/816/335/20 Суддя-доповідач Олійник В. Б. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Олійник В. Б. , з участю особи, відносно якої застосовано адміністративне стягнення - ОСОБА_1 , захисника - Акімова Е.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Акімова Е.О. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми, від 19 червня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , про застосування адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми, від 19 червня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 грн., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, за таких обставин. 15 травня 2020 року, о 21 год. 47 хв., ОСОБА_1 у м. Суми по вул. Троїцька керував автомобілем марки «Шевролє Авео», реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Захисник Акімов Е.О. у поданій апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення . Свої апеляційні вимоги захисник мотивує тим, що судом було порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки судом не було взято до уваги клопотання про виклик свідків, у зв`язку з чим свідки у судовому засіданні не були допитані, а тому, на переконання захисника, письмові пояснення свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не можуть вважатися доказом у справі. Крім того, за таких обставин, як вважає захисник, судом було порушено і принцип змагальності сторін. Вказує захисник і на те, що докази, які містять фактичні дані, не відповідають критерію допустимості, оскільки їх отримання було здійснено не в установленому процесуальному порядку. Зазначає захисник і про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, у зв`язку з не встановленням ознак об`єктивної його сторони, оскільки водій ОСОБА_1 фактично не відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, так як ОСОБА_1 , сумніваючись в об`єктивності працівників поліції, відмовився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу. Стверджує захисник і про те, що працівниками поліції було порушено встановлений порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки матеріали справи не містять направлення водія для проходження ним огляду у відповідному медичному закладі охорони здоров`я. Також захисник Акімов Е.О. наголошує, що суддею, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, не було вирішено питання про вилучені речі і документи. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та думку захисника Акімова Е.О. про підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає. Як вбачається з диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння запропонованому йому пройти у встановленому законом порядку, що є порушенням п. 2. 5 Правил дорожнього руху України. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддею, у відповідності з ст. ст. 245; 251; 252; 280 КУпАП, були повно встановлені всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції у їх сукупності. Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Дані обставини знайшли своє підтвердження при дослідженні суддею протоколу про адміністративне правопорушення, від 15 травня 2020 року (а. с. 1), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а. с. 2) та матеріалів відеозйомки обставин події, від 15 травня 2020 року. З відео файлів обставин події судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, при двох свідках, спочатку погоджувався пройти огляд, але при цьому почав з`ясовувати підстави за яких поліцейський вважає, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а потім погоджувався пройти огляд, якщо поліцейський вкаже причини зупинки його автомобіля, а в подальшому ОСОБА_1 вказав, що за вказаних поліцейським обставин зупинки він відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і медичному закладі охорони здоров`я. В спростування доводів апеляційної скарги захисника відносно того, що судом першої інстанції не було викликано та допитано свідків, а тому їх покази не можуть бути допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом надана оцінка відеофайлам запису обставин події з бодікамер поліцейських, долучених до матеріалів справи, на яких зафіксована участь свідків, а тому такі доводи захисника не заслуговують на увагу. При цьому, допитаний під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_2 підтвердив в повному обсязі надані ним письмові пояснення під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Недовіряти або сумніватись в правдивості та об`єктивності пояснень свідків ОСОБА_2 у суду апеляційної інстанції підстав немає. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги відносно відсутності у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, як водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не потребував складання поліцейським письмового направлення ОСОБА_1 для проходження ним огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Окрім цього, захисник Акімов Е.О. просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку із скасуванням адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Вказані вимоги є безпідставними, оскільки, відповідно до Закону України № 2617 - VIII, від 22 листопада 2018 року, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» відбулося посилення відповідальності за керування водіями транспортними засобами в стані сп`яніння. Цим законом за вказані дії була передбачена кримінальна відповідальність, а тому, враховуючи вимоги ст. 8 КУпАП, ОСОБА_1 має нести відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП в редакції, що діяла до введення в дію вищеназваного закону, оскільки адміністративна відповідальність є більш м`якою ніж кримінальна відповідальність. Суд апеляційної інстанції, аналізуючи наявні в справі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, у співставленні з апеляційними твердженнями захисника Акімова Е.О. про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, вважає їх необґрунтованим та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому визнає апеляційні твердження такими, що спрямовані на захист ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене. За наведених обставин, знаходячи постанову суду першої інстанції законною, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни чи скасування постанови суду. Керуючись ст. ст. 285; 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В: Постанову Зарічного районного суду м. Суми, від 19 червня 2020 року, про застосування адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , у виді штрафу на суму 10200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Акімова Е.О. без задоволення. Суддя Сумського апеляційного судуОлійник В. Б.