Ухвала КАС ВС № 818/8880/13-а

УХВАЛА 27 липня 2020 року Київ справа №818/8880/13-а адміністративне провадження №К/9901/18235/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 818/8880/13-а за позовом Державного підприємства «Наумовський спиртовий завод» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: 24 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області (далі - скаржник), на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року та, ухвалену в порядку нового судового розгляду на виконання постанови Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №818/8880/13-а, предметом якої є скасування податкових повідомлень-рішень Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 13 серпня 2013 року №0000552201/856, від 12 листопада 2013 року №0001172201, №0001182201. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року позов Підприємства задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення Сумської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 13 серпня 2013 року № 0000552201/856, від 12 листопада 2013 року №0001172201, №0001182201. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по справі №818/8880/13-а скасовано в частині задоволення позову Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 року №0001172201 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 86337 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21584,25 гривень та податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 року №0001182201 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21584,25 гривень та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по справі № 818/8880/13-а залишено без змін. Звертаючись із касаційною скаргою скаржник посилається на пункт перший частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №818/8880/13-а, тобто постанову саме в цій справі, рішення якої заявлені до касаційного перегляду та ухваленні в процесі нового розгляду саме на виконання цієї постанови. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд в постанові від 22 жовтня 2019 року у справі №818/8880/13-а виходив з того, що за доводами касаційної скарги ДП «Наумівський спиртовий завод», при вирішенні даного спору Харківським апеляційним адміністративним судом не враховано невідповідність загальної суми виключеного податкового кредиту сумі задекларованого податкового кредиту по операціях з отримання меляси бурякової від ТОВ «Група компаній «Техінсервіс». Крім того, Харківський апеляційний адміністративний суд скасовуючи постанову Сумського окружного адміністративного суду в частині задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.20136 №№000118220, відповідно до якого донараховано штрафні санкції в розмірі 25 % (2082254,76 грн.) донарахованої суми податку на додану вартість, в т.ч. і з операцій по придбанню меляси та бензину не звернуто уваги на те, що штрафна санкція відповідно до норм статті 123 Податкового кодексу України в розмірі 50% нараховується при повторному порушенні потягом 1095 днів, проте відповідачем не надано до справи доказів повторного визначення донарахування податку. Відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, що і стало підставою для направлення справи на новий розгляд. Відтак, остаточного правового висновку за результатами касаційного перегляду у постанові від 22 жовтня 2019 року Верховний Суд не виклав. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені пунктом першим частини четвертої статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Посилання на постанову Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам контролюючого органу не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 818/8880/13-а. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 818/8880/13-а - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Р.Ф.Ханова