Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1580/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1580/20 пров. № А/857/6562/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Глушка І.В., Улицького В.З., за участю секретаря Омеляновської Л.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Ганич І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Гавдик З.В. у м. Львові) у справі № 380/1580/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить: визнати дії відповідача протиправними, щодо порушення вимог чинного законодавства у сфері інформаційних відносин (відмова у прийомі громадян України та отриманні запитів під час особистих звернень та отриманні запитів поштовим відправленням); зобов`язати відповідача надати запитувану інформацію(копії документів письмово та можливість ознайомлення із документами безпосередньо на підприємстві) невідкладно і у повному обсязі на запит, щодо: Інформації про наявність укладеного Договору на вивіз побутових відходів та відходів виробництва з території підприємства; Надання копії Договору про вивіз з території підприємства відходів виробництва; Надання відомості про наявність належним чином оформлених місць утилізації відходів виробництва ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»; Інформації про об`єми, назви, склад відходів виробництва, які щомісяця утворюються та утилізуються підприємством; Інформації про причини відмови у отриманні рекомендованого поштового відправлення № 7902501723249, адресованого мною на поштову адрес розпорядника інформації 30.10.2019 та повернутого оператором поштового зв`язку смт. Новий Яричів 30.11.2019. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 29.10.2010 для подачі наручно журналістського запиту він звернувся на прохідну ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» у с. Старий Яричів Кам`янка-Бузького району Львівської області по вул. Заводська,

1. Не дивлячись на пред`явлене журналістського посвідчення та озвучену мету своєї появи охорона відмовилась пропускати позивача у адміністративне приміщення цього підприємства, пояснивши це відсутністю керівництва підприємством та осіб, уповноважених на приймання запитів. Таку позицію охорона озвучила після консультацій по телефону із керівництвом фабрики. Одночасно охоронник порекомендував позивачу скерувати запит до керівництва поштою. 30.10.2019 рекомендованим поштовим відправленням № 7902501723249 позивачем на адресу ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» скеровано згаданий журналістський запит, у якому позивач на підставі вимог Закону України «Про інформацію» просив надати відповідну інформацію. Згідно відомостей сайту Укрпошти згадане рекомендоване поштове відправлення № 7902501723249 надійшло до точки видачі у поштове відділення зв`язку в смт. Новий Яричів 01.11.2019, а 30.11.2019 повернуто за зворотною адресою і 02.12.2019 позивачем отримано у відділенні поштового зв`язку м. Львова № 25 за закінченням строку його зберігання. 05.12.2019 позивачем на адресу Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» наручно скеровано журналістський запит, у якому позивач просив надати інформацію про причини неотримання одержувачем його поштового відправлення. За вих. № 12.2.1-04-1279 від 16.12.2019 АТ «Укрпошта» надало відповідь на запит, яким повідомило, що одержувач відмовився отримувати поштове відправлення, яке за закінченням терміну зберігання повернуто відправнику. 06.12.2019 позивач, вдруге звернувся на прохідну відповідача для подачі наручно журналістського запит. Вдруге охорона підприємства відмовилась пропустити позивача у адміністративне приміщення фабрики для подачі запиту, а керівник служби безпеки фабрики у телефонному режимі знову рекомендував йому направити запит поштою. Вважає, що згідно із вимогами Закону України «Про інформацію», ним вчинялись дії для отримання інформації, а відповідачем вчинялись дії, на порушення вимог цього ж Закону і перешкоджанню законної діяльності журналіста. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 задоволено частково. Визнано протиправними дії ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич», щодо порушення вимог чинного законодавства у сфері інформаційних відносин. Зобов`язано ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» розглянути журналістські запити ОСОБА_1 від 29.10.2019 та від 06.12.2019 у відповідності до вимог Закону України «Про інформацію». Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач по суті вчинив дії по не прийняттю запиту, хоча звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Відповідачем в супереч вимог закону не отримано поштову кореспонденцію від позивача, хоча законом по суті забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким закрити провадження у справі. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки вони не відносяться ні до суб`єктів владних повноважень, ні до розпорядника інформації. Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому покликається на те, що цей спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач, як розпорядник інформації, як суб`єкт господарювання, наділений публічно - владними функціями згідно Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію». У зв`язку з цим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін В судовому засіданні позивач та його представник заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та надали пояснення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Апелянт в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 29.10.2010 позивач звернувся на прохідну ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» з метою подання у відповідності до вимог Закону України «Про інформацію» журналістського запиту, однак працівник охорони відповідача порекомендував позивачу скерувати запит до керівництва поштою. 30.10.2019 рекомендованим поштовим відправленням за № 7902501723249 позивачем на адресу ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» скеровано журналістський запит, у якому позивач на підставі вимог Закону України «Про інформацію» просив надати інформацію про:

1. Інформацію про наявність укладеного Договору на вивіз твердих побутових відходів та відходів виробництва з території підприємства.

2. Надати копію Договору на вивіз відходів виробництва з території підприємства.

3. Надати відомість про наявність, належним чином оформлених місць утилізації відходів виробництва ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич».

4. Надати інформацію про об`єми, назви та склад відходів виробництва, які щомісяця утворюються та утилізуються підприємством. 02.12.2019 позивачем отримано вказане відправлення у відділенні поштового зв`язку м. Львова № 25 за закінченням строку його зберігання. 16.12.2019 АТ «Укрпошта» надано відповідь позивачу проте, що одержувач відмовився отримувати поштове відправлення№ 7902501723249, яке за закінченням терміну зберігання повернуто відправнику. 06.12.2019 позивач, вдруге звернувся на прохідну відповідача для подачі наручно журналістського запиту, в якому запитував:

1. Інформацію про наявність укладеного Договору на вивіз побутових відходів та відходів виробництва з території підприємства.

2. Копію Договору про вивіз з території підприємства відходів виробництва.

3. Відомості про наявність належним чином оформлених місць утилізації відходів виробництва ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич».

4. Інформацію про об`єми, назви, склад відходів виробництва, які щомісяця утворюються та утилізуються підприємством.

5. Інформацію про причини відмови у отриманні рекомендованого поштового відправлення № 7902501723249, адресованого мною на поштову адрес розпорядника інформації 30.10.2019 та повернутого оператором поштового зв`язку смт. Новий Яричів 30.11.2019 року. Працівник охорони відповідача повторно порекомендував позивачу скерувати запит до керівництва поштою. Позивач вважаючи, що відповідач по суті ухиляється від отримання журналістського запиту та надання відповідної інформації, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне. Так відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи ч. 1 ст. 308 КАС України колегія суддів вважає за потрібне перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме щодо доводів про те, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів і те що апелянт не відносяться ні до суб`єктів владних повноважень, ні до розпорядника інформації. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 1, 2 ч. 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Згідно з п. 7 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації. Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон України № 2939-VI) визначено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють, зокрема, іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновків, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень. Незалежно від наявності у розпорядника інформації статусу суб`єкта владних повноважень, спори з приводу оскарження його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовими і на них поширюється юрисдикція адміністративних судів, проте, за обов`язкової умови, що запитувана у нього інформація є публічною у розумінні Закону. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 817/1432/15. Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 520/12042/18, якщо особа стверджує про порушення її права на доступ до публічної інформації, визначає вид інформації, її розпорядника та спосіб, яким останній порушує її право; чітко, ясно і однозначно формулює свої вимоги саме в аспекті забезпечення її права на отримання публічної інформації від суб`єкта господарювання; стверджує, що саме суб`єкт господарювання за законом, що регулює спірні відносини, є розпорядником запитуваної інформації; бажає захистити своє право і звертається за захистом до суду, виконує вимоги процесуального закону щодо форми та змісту подання позовної заяви, то такий захист може надати тільки адміністративний суд, позаяк за законом на відносини із оскарження бездіяльності розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію поширюється юрисдикція адміністративних судів. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що фактично інформація, з приводу надання якої позивач звернувся до ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич» із журналістським запитом, стосується інтересів широкого кола осіб та становить суспільний інтерес і саме вказане товариство є її розпорядником у розумінні Закону України № 2939-VI, оскільки поняття «розпорядники інформації» охоплює коло суб`єктів, які мають визначені Законом обов`язки щодо оприлюднення та надання публічної інформації, що знаходиться у їхньому володінні. А тому, на переконання суду відповідач є розпорядником запитуваної інформації, оскільки така знаходиться у їхньому володінні зокрема:

1. Інформація про наявність укладеного Договору на вивіз побутових відходів та відходів виробництва з території підприємства.

2. Копії Договору про вивіз з території підприємства відходів виробництва.

3. Відомості про наявність належним чином оформлених місць утилізації відходів виробництва ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич».

4. Інформація про об`єми, назви, склад відходів виробництва, які щомісяця утворюються та утилізуються підприємством.

5. Інформація про причини відмови у отриманні рекомендованого поштового відправлення № 7902501723249, адресованого мною на поштову адрес розпорядника інформації 30.10.2019 та повернутого оператором поштового зв`язку смт. Новий Яричів 30.11.2019 року. З огляду на встановлене та практику Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені обставини обумовлюють наявність правових підстав для віднесення цього спору до юрисдикції саме адміністративного суду, а апелянта до розпорядника запитуваної інформації. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 380/1580/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. В. Глушко В. З. Улицький Повне судове рішення складено 28 липня 2020 року