LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/20744/18

від 22.07.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20744/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 120334,38 грн., - В С Т А Н О В И В: Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс", яким просило стягнути кошти ТОВ "Сантехсервіс" з рахунків у банках, що обслуговують відповідача на суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 120 141,22 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 193,16 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року у задоволені позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість №9150158821 від 20.07.2018 за червень 2018 року, №9175853461 від 20.08.2018 за липень 2018 року та №9203343422 від 20.09.2018 за серпень 2018 року, відповідно до яких суми, які повинні були бути сплачені до державного бюджету, становили 21776,00 грн., 18554,00 грн. та 10601,00 грн. відповідно. Термін сплати зазначених сум - 30.07.2018, 30.08.2018 та 30.09.2018 відповідно. Згідно наданого позивачем розрахунку податкового боргу з податку на додану вартість вбачається, що станом на 30.09.2018 сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість в частині самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2018 року становить 30821,70 грн. Крім цього, відповідачем проведена камеральна перевірка відповідача, за результатами якої складено акт перевірки №11420/26-15-12-07-20/24370762 від 11.07.2018, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних. 14.08.2018 на підставі акту перевірки №11420/26-15-12-07-20/24370762 від 11.07.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішенням №0516471207, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 1201 ПК України, згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України до відповідача застосовано штраф у загальному розмірі 89319,52 грн. Податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача поштою за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та вручено представнику відповідача 20.08.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, згідно податкового повідомлення-рішення №0184481301 від 08.11.2017, винесеного на підставі акту перевірки №2415/26-15-13-01/24370762 від 25.10.2017, за порушення відповідачем строку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які власниками об`єктів житлової нерухомості, визначеного підпунктом "б" пункту 266.10.1 статті 266 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 33 календарних дні сплати 1692,20 грн. нараховано штраф у розмірі 169,22 грн. Податкове повідомлення-рішення №0184481301 від 08.11.2017 було направлене на адресу відповідача поштою за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та вручено представнику відповідача 15.11.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно детального розрахунку податкового боргу по податку на додану вартість, станом на 30.09.2018 загальна сума податкового боргу відповідача по даному податку становить 120 141,22 грн. Крім цього, з наданої позивачем інтегрованої картки відповідача по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості вбачається, що відповідачу згідно податкового повідомлення-рішення №0184521301 від 08.11.2017 було нараховано штраф у розмірі 23,94 грн. Згідно детального розрахунку податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, станом на 25.11.2017 загальна сума податкового боргу відповідача по даному податку становить 193,16 грн. Крім цього, матеріали справи містять корінець податкової вимоги №9655-17 від 28.04.2017, з якої вбачається, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 27.04.2017 становить 41 506,51 грн., у тому числі за основним платежем - 41 506,51 грн., за платежами: 14010100 - 36429,95 грн., 18010100 - 5076,56 грн. Податкова вимога була направлена відповідачу поштою та вручена представнику останнього 07.05.2017. У зв`язку із тим, що відповідач в добровільному порядку не сплачує податковий борг, Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до суду з даним позовом. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та відмовив у їх задоволенні. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до положень ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п.203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 ст.203 ПК України для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 ПКУ). Згідно пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відповідно до п.1201.1 ст.1201 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Пунктами 59.1 та 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Також колегія суддів зауважує, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (стаття 95 Податкового кодексу України). Відповідно до пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. Матеріали справи свідчать про те, що позивач виставив відповідачу податкову вимогу №9655-17 від 28.04.2017, яка була вручена відповідачу 07.05.2017. Як вбачається з вказаної вимоги, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 27.04.2017 становить 41 506,51 грн., у тому числі за основним платежем - 41 506,51 грн., за платежами: 14010100 (податок на додану вартість) - 36429,95 грн., 18010100 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) - 5076,56 грн. Колегією суддів встановлено, що податковий борг виник у відповідача 25.11.2017 (по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості) та у період з 30.07.2018 по 30.09.2018 (по податку на додану вартість), тобто, значно пізніше після виставлення податкової вимоги №9655-17 від 28.04.2017. Як вбачається з інтегрованої картки відповідача за 2017 рік по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, станом на 25.11.2017 - дату узгодження податкового зобов`язання по нарахованим позивачем відповідачу штрафним санкціям, за відповідачем обліковувалася переплата по даному податку в сумі 145,28 грн., недоїмка - відсутня. Як вбачається з інтегрованої картки відповідача за 2017 рік по податку на додану вартість, станом на 27.10.2017, за відповідачем обліковувалася переплата по даному податку на суму 9606,74 грн., недоїмка - відсутня. Тобто, податковий борг, з метою стягнення якого відповідачу була виставлена податкова вимога №9655-17 від 28.04.2017, був повністю погашений до дати виникнення податкового боргу. У зв`язку з викладеним, відповідно до положень пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України, податкова вимога №9655-17 від 28.04.2017 вважається відкликаною. Крім того, як вже було зазначено вище, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Матеріали справи не містять доказів надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги на суму податкового боргу у розмірі 120 334,38 грн. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлено 27.07.2020.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»